Биофармацевтические и реометрические исследования по разработке состав геля с содержанием диметиндена малеата

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: ScienceRise: Pharmaceutical Science; No. 3(31) (2021); 11-18
ScienceRise: Pharmaceutical Science; № 3(31) (2021); 11-18
ISSN: 2519-4844
2519-4852
Popis: Every year there is an increase in the number of cases of hypersensitivity to bites from various insects. A local allergic reaction to bites occurs within a few minutes and is accompanied by acute pain at the site of the bite, severe itching, hyperemia, the appearance of papules, tissue edema, and sometimes a small-point rash around. Considering the small number of drugs for local therapy of allergic manifestations and the unidirectional nature of their action, it is urgent to develop a drug containing the antihistamine dimethindene maleate and dexpanthenol, which plays the role of an anti-inflammatory, reparative and dermatoprotective substance. The aim. The aim of the study is to substantiate the delivery system of dimethindene maleate and dexpanthenol based on biopharmaceutical and rheometric research methods. Materials and methods. To determine the component composition of the active ingredient delivery system, the type of dimetindene maleate administration was substantiated by studying its solubility. As a delivery system for active pharmaceutical ingredients, hydrogels were considered, which were made using high-molecular compounds of various origins: a natural substance – xanthan gum, a semi-synthetic substance – gyroxypropyl methylcellulose, and a synthetic substance – carbomer. The rate of release of dimethindene maleate from hydrogels was estimated by studying the kinetics of release through a semipermeable membrane. The assessment of the viscoelastic properties of hydrogels was carried out by performing an oscillatory rheometry test, which makes it possible to quantitatively determine the viscous and elastic components, as well as to characterize the bioadhesive properties. Results. Based on the results of studying the solubility of dimethindene maleate in hydrophilic non-aqueous solvents, it was determined that propylene glycol is optimal for ensuring the introduction of a substance into hydrogel bases as a solution. As a result of studying the kinetics of the release of dimethindene maleate from hydrogels, it was found that the use of carbomer as a delivery system provides the release of 28.33 % of dimethindene maleate, xanthan gum – 25 %, hydroxypropyl methylcellulose – 7.33 %. When studying the viscoelastic properties by determining the values ​​of the storage modulus G', the loss modulus G" and the damping (attenuation) factor tg δ, it was found that the carbomer-based hydrogel is a viscoelastic solid, the xanthan gum and hydroxypropyl methylcellulose-based hydrogels are a viscoelastic liquid. Bioadhesion on the surface of the skin during use has the advantage of carbomer hydrogel. Conclusions. Based on the combination of biopharmaceutical and rheometric methods for substantiating the composition of the delivery system for dimetindene maleate and dexpanthenol, it is rational to use carbomer for further pharmacological and microbiological studies
С каждым годом отмечается увеличение количества случаев проявления гиперчувствительности к укусам различными насекомыми. Местная аллергическая реакция на укусы возникает уже через несколько минут и сопровождается острой болью в месте укуса, выраженным зудом, гиперемией, появлением папулы, отеком тканей, иногда мелкоточечной сыпью вокруг. Учитывая малую численность препаратов для местной терапии аллергических проявлений и однонаправленность их действия, актуальным является разработка лекарственного средства с содержанием антигистаминного вещества диметиндена малеата и декспантенола, выполняющего роль противовоспалительного, репаративного и дерматопротекторного соединения. Цель. Целью исследования является обоснование системы доставки диметиндена малеата и декспантенола на основании биофармацевтических и реометричних методов исследования. Материалы и методы. Для определения компонентного состава системы доставки активных ингредиентов было выполнено обоснование типа введения диметиндена малеата путем изучения его растворимости. В качестве системы доставки активных фармацевтических ингредиентов рассматривали гидрогели, которые были изготовлены с использованием высокомолекулярных соединений различной природы происхождения: природное вещество - ксантановая камедь, полусинтетическое – гироксипропилметилцеллюлоза, синтетическое – карбомер. Оценку скорости высвобождения диметиндена малеата из гидрогелей проводили путем изучения кинетики высвобождения через полупроницаемую мембрану. Оценку вязкоупругих свойств гидрогелей осуществляли путем выполнения осцилляционного теста реометрии, который позволяет количественно определить вязкую и упругую составляющую, а также характеризовать биоадгезивные свойства. Результаты. По результатам изучения растворимости диметиндена малеата в гидрофильных неводных растворителях было определено, что оптимальным для обеспечения введения вещества в гидрогелевые основы по типу раствора является пропиленгликоль. В результате изучения кинетики высвобождения диметиндена малеата из гидрогелей было установлено, что использование карбомера как системы доставки обеспечивает высвобождение 28,33 % диметиндена малеата, ксантановой камеди – 25 %, гидроксипропилметилцеллюлозы – 7,33 %. При исследовании вязкоупругих свойств путем определения значений модуля накопления G', модуля потерь G" и фактора демпфирования (затухания) tg δ было установлено, что гидрогель на основе карбомера является вязкоупругим твердым телом, гидрогели на основе ксантановой камеди и гидроксипропилметилцеллюлозы – вязкоупругими жидкостями. С позиции биоадгезии на поверхности кожи при использовании преимущество имеет карбомерний гидрогель. Выводы. По совокупности биофармацевтических и реометрических методов обоснования состава системы доставки диметиндена малеата и декспантенола рациональным является использование карбомера для проведения дальнейших фармакологических и микробиологических исследований
З кожним роком відмічається збільшення кількості випадків прояву гіперчутливості до різних представників комах. Місцева алергічна реакція на ужалення виникає уже через кілька хвилин і проявляється гострим болем в місці укусу, вираженим свербежем, гіперемією, появою папули, набряком тканин, інколи дрібноточковими висипами навкруги. З огляду на малу чисельність препаратів місцевої терапії алергічних проявів та мононаправленість дії, актуальним є розробка лікарського засобу із вмістом антигістамінної речовини диметиндену малеату та декспантенолу, як протизапальної, репаративної та дерматопротекторної сполуки. Мета. Метою дослідження є обґрунтування системи доставки диметиндену малеату та декспантенолу на підставі біофармацевтичних та реометричних методів дослідження. Матеріали та методи. Для визначення компонентного складу системи доставки активних інгредієнтів було здійснено обґрунтування типу введення диметиндену малеату шляхом вивчення його розчинності. Як системи доставки активних фармацевтичних інгредієнтів розглядали гідрогелі, які були виготовлені з використанням високомолекулярних сполук різної природи походження: природна речовина – ксантанова камедь, напівсинтетична – гіроксипропілметилцелюлоза, синтетична – карбомер. Оцінку швидкості вивільнення диметиндену малеату із гідрогелів проводили шляхом вивчення кінетики вивільнення через напівпроникну мембрану. Оцінку в’язко-пружних властивостей гідрогелів проводили шляхом виконання осциляційного тесту реометрії, який дозволяє кількісно визначити в’язку та пружну складову, а разом з тим характеризувати біоадгезивні властивості. Результати. За результатами вивчення розчинності диметиндену малеату в гідрофільних неводних розчинниках було визначено пропіленгліколь як оптимальний для забезпечення введення речовини до гідрогелевої основи по типу розчину. У результаті вивчення кінетики вивільнення диметиндену малеату із гідрогелів було встановлено, що використання карбомеру як системи доставки забезпечує вивільнення 28,33 % диметиндену малеату, ксантанової камеді – 25 %, гідроксипропілметилцелюлози - 7,33 %. При дослідженні в’язко-пружних властивостей шляхом визначення значень модулю накопичення Gʹ, модулю втрат Gʺ та фактору демпфірування (затухання) tg δ було встановлено, що гідрогель на основі карбомеру є в’язко-пружним тілом, гідрогелі на основі ксантанової камеді та гідроксипропілметилцелюлози – в’язко-пружними рідинами. З позиції біоадгезії на поверхні шкіри при використанні перевагу має карбомерний гідрогель. Висновки. За сукупністю біофармацевтичних та реометричних методів обґрунтування складу системи доставки диметиндену малеату та декспантенолу раціональним є використання карбомеру для проведення подальших фармакологічних та мікробіологічних досліджень
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: