THE PHENOMENON OF PARONYMY AS A RESEARCH PROBLEM
Jazyk: | ruština |
---|---|
Rok vydání: | 2018 |
Předmět: |
паронимия
омонимия синонимия смежные явления парономазия паронимическая аттракция приём широкой паронимии paronymy homonymy synonymy related phenomena paronomasia paronymic attraction technique of broad paronymy паронімія омонімія синонімія суміжні явища парономазія паронімічна атракція прийом широкої паронімії |
Zdroj: | Мова; № 30 (2018); 55-62 |
ISSN: | 2307-4558 2414-9489 |
Popis: | Целью данной статьи является выявление разных способов определения паронимических пар в истории научного изучения паронимии и разграничение вопросов теоретического и прикладного характера в этом процессе. Объектом изучения являются концепции паронима и его функционирования в русском языкознании. Предмет исследования — различия в подходах и механизмах изучения паронимии в русистике и причины этих различий. Ряд приёмов описательного метода в лингвистике в сочетании с процедурами анализа и синтеза составляют основу методики данного исследования. В результате анализа широкого, расширенного и узкого понимания паронимии в русистике, сопоставления лексических значений компонентов паронимических пар, их формальной уподобленности, причин появления и функциональной нагрузки в речи сделан ряд выводов. Паронимы — это включённые в паронимические пары слова, имеющие разные семантические структуры; близкие, но не совпадающие по форме; однокоренные и неоднокоренные; возникающие как результат эволюции разных аспектов языка и функционирующие как в естественных, так и креативно сформированных коммуникативных актах. Различия в подходах к изучению паронимов связаны с разной аспектной соотнесённостью механизмов порождения паронимии: собственно лингвистических, психологических, социокультурных. Практическая ценность работы заключается в возможности её использования в университетских и школьных курсах лексикологии, а также для совершенствования методики преподавания русского языка как иностранного способом внедрения в практику методического приёма широкой паронимии. Мета статті — виявити різні способи визначення паронімічних пар в історії наукового вивчення паронімії і розмежувати питання теоретичного та прикладного характеру в цьому процесі. Об’єктом вивчення є концепції паронімії в російському мовознавстві. Предметом дослідження є відмінності в підходах і механізмах вивчення паронімії в русистиці та причини таких відмінностей. Низка прийомів описового методу в лінгвістиці в поєднанні з процедурами аналізу і синтезу становлять основу методики цього дослідження. Результатом аналізу широкого, розширеного та вузького розуміння паронімії в русистиці, зіставлення лексичних значень формально уподібнених компонентів паронімічних пар, причин виникнення й функційного навантаження в мові є деякі висновки. Пароніми — це включені в паронімічні пари слова, що мають різні семантичні структури, виникають унаслідок еволюції різних аспектів мови, функціонують у природних і креативно сформованих комунікативних актах; близькі, але не тотожні за формою; однокореневі та неоднокореневі. Відмінності в підходах до вивчення паронімів спричинено різною аспектною співвіднесеністю механізмів породження паронімії: власне лінгвістичних, психологічних, соціокультурних. Практична цінність роботи полягає в можливості її використання в університетських і шкільних курсах лексикології, а також для вдосконалення методики викладання російської мови як іноземної способом впровадження в практику методичного прийому широкої паронімії. The purpose of this article is to recognize different ways of paronymic pairs identifying in the history of paronymy research and to distinguish between theoretical and applied issues in this process. The object of study is the concepts of paronymy and its functioning in Russian linguistics. The subject of the research is the differences in the approaches and mechanisms of studying paronymy in Russian studies and the reasons for these differences. A number of techniques of the descriptive method in linguistics in combination with the procedures of analysis and synthesis form the basis of this article research methodology. As a result of the analysis of broad, extended and narrow conceptions of paronymy in Russian studies, the comparison of the lexical meanings of paronymic pairs components, their formal likeness, reasons for the appearance and a functional load in speech, a number of conclusions were made. Paronyms have different semantic structures and are included in paronymic pairs. These words are close, but not congruent in form. Components of paronymic pairs can have same root or different roots; they may arise as a result of the evolution of different aspects of the language and function in both natural and creatively formed communicative acts. They can arise due to the evolution of different aspects of the language and function in both natural and creatively formed communicative acts. Approach distinctions in studying paronyms are associated with different aspect ratio of paronimy creation mechanisms: proper linguistic, psychological, sociocultural. The practical value of the work is manifested in the possibility of its use in university and school lexicology courses, as well as to improve the methods of teaching Russian as a foreign language by introducing the methodical technique of broad paronymy into practice. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |