ОБРАЗ МІСТА В ОКУПАЦІЇ
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2023 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | National Technical University of Ukraine Journal. Political science. Sociology. Law; No. 1(57) (2023); 24-34 Вісник НТУУ "КПІ" Політологія. Соціологія. Право; № 1(57) (2023); 24-34 |
| ISSN: | 2308-5053 |
| DOI: | 10.20535/2308-5053.2023.1(57). |
| Popis: | The article is devoted to the perception of the image of their city by the population of the temporarily occupied territories of Southern Ukraine. Using the example of Berdyansk, the author proves that local residents have a traumatic understanding of their native city as foreign, betrayed and emptied. The researcher considers the image of the city as a set of individual assessments, impressions and experiences, arising in the form of sensations and memory of past experience, closely related to spatial localization, determined by socio-cultural and historical factors. In the course of informal analysis of the content of 15 Internet sources, which contain interviews with forced migrants and those who remain in Berdyansk, it was noted that the image of the city arises in the dimensions of "past-future – current social interactions" and "visual – social spaces" . It is shown that during the occupation, the urban space from the sphere of public activity turns into a risk zone, and ordinary affairs acquire unpredictable features. It is concluded that in order to destroy the social subjectivity of the urban community, the invaders carry out a policy of urbicide, which includes the occupation of physical space, violation of privacy, the creation of an artificial carnival discourse of urban life, economic isolation and visual tricolorization. It was established that under these conditions there is a return to the social practices of the times of the communist totalitarian regime in the political and socio-economic spheres. The author proves that in this way the Russian occupiers are trying to impose their vision of the past and future, to give additional legitimacy to their power against the background of growing popular resistance and expectations of the Ukrainian army. Статтю присвячено сприйняттю образу свого міста населенням тимчасово окупованих територій Півдня України. На прикладі м.Бердянськ автор доводить, що у місцевих жителів формується травматичне розуміння рідного міста як чужого, зрадженого та спорожнілого. Спираючись на здобутки феноменології П. Бергера і Т. Лукмана, теорії міського середовища А. Лефевра та К. Лінча, методологічні принципи П. Штомпки, М. Кастельса та Дж. Джакобс, дослідник розглядає образ міста як сукупність індивідуальних оцінок, вражень та переживань, що виникають у формі відчуттів та пам’яті про минулий досвід, тісно пов’язані із просторовою локалізацією, детермінуються соціокультурними та історичними чинниками. У ході неформалізованого аналізу змісту 15 інтернет-джерел, які містять інтерв’ю із вимушеними переселенцями та тими, хто залишається у Бердянську, відзначено, що образ міста виникає у вимірах «минуле-майбутне – поточні соціальні інтеракції» та «візуальний – соціальний простори». Показано, що в окупації міський простір зі сфери громадської активності перетворюється на зону ризику, а звичайні справи набувають непередбачуваних рис. Робиться висновок, що для знищення соціальної суб’єктності міської громади загарбники проводять політику урбіциду, що включає окупацію фізичного простору, порушення приватності, створення штучного карнавального дискурсу міського життя, економічну ізоляцію і візуальну триколоризацію. Констатовано, що за цих умов відбувається повернення до соціальних практик часів комуністичного тоталітарного режиму у політичній та соціально-економічній сферах. Автор доводить, що у такий спосіб російські окупанти намагаються нав’язати своє бачення минулого та майбутнього, надати додаткової легітимності своїй владі на тлі зростання народного спротиву та очікування Української армії. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|