ПОПУЛЯРНАЯ КУЛЬТУРА КАК ИСТОЧНИК ИДЕЙ В УРБАНИСТИЧЕСКИХ ПРОСТРАНСТВАХ ЗАПАДНОЙ УКРАИНЫ ВО ВРЕМЯ ПАНДЕМИИ

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Культура і мистецтво у сучасному світі; № 22 (2021); 129-144
CULTURE AND ARTS IN THE MODERN WORLD; No. 22 (2021); 129-144
Культура и искусство в современном мире; № 22 (2021); 129-144
ISSN: 2410-1915
2616-423X
Popis: The purpose of the article is to investigate the current issue of changes in activities in the urban spaces of Western Ukraine during lockdown (March–June 2020) and adaptive quarantine (2020–2021) and show the importance of popular culture as a constant that reflects the collective notion of space, updates the imaginary topography, affects the performatisation of the cities and formats of artistic practices. Research methodology. R. Barthes’ methods of semiotic analysis are used, combining structuralism with semiotics, according to which urban spaces are considered as a discourse. The method of site research was applied, which allowed collecting relevant texts concentrated in the spaces of cities where a specific cultural image of the coronavirus time has been recorded. The scientific novelty consists in the determination of the role of popular culture as a vital factor of new sociocultural contents in a crunch period. Conclusions. The article emphasises that the rationalism of anthropological space has been transformed fundamentally during the pandemic and changed the vector of interdependence between the subject, space and place, where the “I” is localised in a new space with the content of the last place, having suffered the destruction of connections due to the absence of “presence”. It is proved that the lack of direct communication with the audience contributed to the spread and use of synthetic art practices that combine postmodern practices with global digitalisation, but this does not mean their novelty. Based on the analysed practices, it is proved that the differences lie in sociocultural characteristics, and popular culture was the first to make alternative adjustments to the changing spaces. Art circles and official bodies oriented on the mass audience have used popular symbols of quarantine realities. Therefore, popular culture in the crunch becomes a source of ideas in the promotion of sociocultural meanings.
Цель статьи — исследовать актуализированный вопрос изменения активностей в урбанистических пространствах Западной Украины в период локдауна март-июнь 2020 г., адаптивного карантина 2020–2021 гг. и показать важность популярной культуры как константы, отображающей коллективное представление о пространстве, обновляющей воображаемую топографию, влияющей на перформатизацию городов и форматы художественных практик. Методология. Использованы методы семиотического анализа Р. Барта, объединяющие структурализм с семиотикой, в соответствии с которыми урбанистические пространства рассматриваются как дискурс. Применен метод полевых исследований, который позволил собрать соответствующие тексты, сконцентрированые в пространствах городов, фиксирующие конкретный культурный образ пандемического времени. Научная новизна состоит в определении роли популярной культуры как важного фактора новых социокультурных смыслов в кризисный период. Выводы. Определено, что рационализм антропологического пространства существенно трансформировался и изменил векторность взаимозависимости между субъектом, пространством и местом, где «я» локализовалось в новом пространстве с содержанием предыдущего места, претерпев разрушение связей из-за отсутствия «присутствия». Доказано, что отсутствие прямой коммуникации со зрителем способствовало активному распространению и использованию синтетических арт-практик, объединяющих постмодернистские практики с глобальной диджитализацией, однако это не свидетельствует об их новизне. Проанализированные практики свидетельствуют, что различия состоят в социокультурных характеристиках, а популярная культура первой внесла альтернативные коррективы в измененные пространства. Художественные сферы, как и официальные структуры, ориентированные на массового зрителя, использовали в своей деятельности популярные символы карантинных реалий. Поэтому популярная культура в кризисной ситуации становится источником идей в продвижении социокультурных смыслов.
Мета статті — дослідити актуалізовані питання зміни активностей в урбаністичних просторах Західної України в період локдауну (березень–червень 2020 р.), адаптивного карантину (2020–2021 рр.) та показати важливість популярної культури як константи, що відображує колективне уявлення простору, оновлює уявну топографію, впливає на перформатизацію міст та формати мистецьких практик. Методика дослідження. Використані методи семіотичного аналізу Р. Барта, що поєднують структуралізм із семіотикою, відповідно до яких урбаністичні простори розглядаються як дискурс. Застосовано метод польових досліджень, що дозволив зібрати відповідні тексти, сконцентровані у просторах міст, у яких зафіксований конкретний культурний образ коронавірусного часу. Наукова новизна полягає у визначенні ролі популярної культури як важливого чинника нових соціокультурних змістів у кризовий період. Висновки. Визначено, що раціоналізм антропологічного простору зазнав суттєвої трансформації в період пандемії та змінив векторність взаємозалежності між суб’єктом, простором та місцем, де «я» локалізувалось у новому просторі із змістом попереднього місця, зазнавши руйнації зв’язків через відсутність «присутності». Доведено, що відсутність прямої комунікації з глядачем сприяла поширенню та використанню синтетичних арт-практик, що поєднують постмодерні практики із глобальною діджиталізацією, але це не означає їхньої новизни. Проаналізовані практики свідчать, що відмінності полягають у соціокультурних характеристиках, а популярна культура першою внесла альтернативні корективи до змінених просторів. Мистецькі кола, як і офіційні структури, орієнтовані на масового глядача, використали популярні символи карантинних реалій. Тож популярна культура в кризовій ситуації стає джерелом ідей у просуванні соціокультурних змістів.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: