Grain sorghum yield as affected by row spacing and fertilization practice

Autor: Kalenska, S. M., Naidenko, V. M.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Scientific Papers of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet; No. 26 (2018); 67-75
Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків; № 26 (2018); 67-75
ISSN: 2410-1281
Popis: Purpose. To establish varietal characteristics of yield formation in grain sorghum as affected by row spacing and fertilization system.Methods. The field experiment was carried out during the 2015–2017 period in a multifactorial stationary experiment in LLC Biotech LTD located in the central part of Boryspil district (Kyiv region) of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Experiment design: factor A – hybrid: ‘Lan 59’, ‘Burgo F1’, ‘Briggo F1’; factor B – dose of nitrogen fertilizers: N60P60K60 (control), N60P60K60 + N20, N60P60K60 + N40, N60P60K60 + N60; factor C – row spacing: 35 cm, 50 cm, 70 cm.Results. The average yield of grain sorghum for years of research ranged from 3.98 to 9.14 t/ha, depending on hybrid, row spacing and fertilization practice. It was also found that average grain yield in 2015 amounted to 7.29 t/ha; 2016 was critical with regard to weather conditions – the realization of the biological potential of sorghum plants was significantly lower – at the level 6.33 t/ha; in 2017, the average yield was 7.15 t/ha of grain. Among the hybrids, the least productive was ‘Lan 59’ (5.14 t/ha), and an average yield of ‘Burgo F1’ and ‘Briggo F1’ were 7.57 and 8.06 t/ha, respectively. The maximum yield for all hybrids was formed at the 50-cm row spacing, namely ‘Lan 59’ – 5.40,” ‘Briggo F1’ – 8.48 t/ha and ‘Burgo F1’ – 7.86 t/ha, respectively. With the pre-sowing application of N60 compared to N20, the yield of hybrid ‘Lan 59’ grew by 0.41–0.51 t/ha, ‘Briggo F1’ by 0.27–0.40, ‘Burgo F1’ by 0.22–0.29 t/ha.Conclusions. The biggest share in sorghum yield formation had the ‘hybrid’ factor (43%). ‘Conditions of year’ factor (21%) and ‘dose of nitrogen’ (20%) had an equivalent effect, and ‘inter-row spacing’ factor amounted to 10%. Studies have shown that there is a positive moderate correlation between yield and dose of pre-sowing nitrogen (r = 0.49). Grain sorghum plants react positively to additional nitrogen, what is manifested in increased yields. This dependence can be explained not only by moderate nitrogen application rates but also by the low level of hydrolyzed nitrogen stock in the soil of the experimental plot.
Мета. Встановити сортові особливості формування врожайності сорго зернового залежно від ширини міжрядь та системи удобрення. Методи. Польові дослідження проводили впродовж 2015–2017 рр. у багатофакторному стаціонарному досліді у ТОВ «Біотех ЛТД», яке знаходиться в центральній частині Бориспільського району Київської області Лівобережної Лісостепової зони України. Схема досліду: фактор А – гібрид: ‘Лан 59’, ‘Бурґґо F1’, ‘Бріґґо F1’; фактор Б – норма азотних добрив: N60P60K60 (контроль), N60P60K60 + N20, N60P60K60 + N40, N60P60K60 + N60; фактор В – ширина міжрядь: 35; 50 та 70 см.Результати. Урожайність сорго зернового в середньому за роки досліджень коливалася в межах від 3,98 до 9,14 т/га залежно від гібриду, ширини міжрядь та удобрення. Також встановлено, що середня врожайність в 2015 році склала 7,29 т/га зерна; 2016 рік виявився критичним щодо погодних умов – реалізація біологічного потенціалу рослин сорго була значно нижчою – на рівні 6,33 т/га; у 2017 році середня врожайність склала 7,15 т/га зерна. Серед гібридів найменш продуктивним був ‘Лан 59’ – 5,14 т/га, а середня врожайність ‘Бурґґо F1’ та ‘Бріґґо F1’ відповідно склала 7,57 та 8,06 т/га. Максимальний урожай для всіх гібридів був сформований за ширини міжрядь 50 см., а саме ‘Лан 59’ – 5,40 , ‘Бріґґо F1’– 8,48 т/га і ‘Бурґґо F1’ – 7,86 т/га відповідно. За передпосівного внесення N60 порівняно з N20, урожайність гібриду ‘Лан 59’ зростала на 0,41–0,51 т/га; ‘Бріґґо F1’ – 0,27–0,40; ‘Бурґґо F1’ – 0,22–0,29 т/га.Висновки. Найбільшу частку участі у формуванні урожайності сорго має чинник «гібрид» – 43 %. Чинник «умови року» – 21 % та «норма азоту» – 20 % мали рівноважний вплив, а чинник «ширина міжрядь» – 10 %. Проведені дослідження свідчать про те, що між урожайністю та нормою передпосівного азоту існує позитивний помірний кореляційний зв’язок – r = 0,49. Рослини сорго зернового позитивно реагують на додатковий азот, що проявляється через зростання урожайності. Таку залежність можна пояснити не тільки помірними нормами азоту, а й в тому числі і низьким рівнем забезпечення ґрунту дослідної ділянки легкогідролізованим азотом.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: