Закономірності розвитку ядра під’язикового нерва у пренатальному періоді онтогенезу людини: морфометричне дослідження

Autor: Tyholaz, V. O.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2016
Předmět:
Zdroj: Патологія; № 3 (2016)
Pathologia; № 3 (2016)
Патология; № 3 (2016)
ISSN: 2306-8027
2310-1237
Popis: Better understanding the origin and differentiation of neurons in the medulla oblongata will promote comprehension of different neural systems functional importance, including the hypoglossal nucleus. There are a few studies addressing histostructure and morphometric parameters of hypoglossal nucleus in human embryos and fetuses in the scientific literature.Aim. To establish the structure, morphometric parameters of the hypoglossal nucleus and the nerve cells that go to form it in the embryos and human fetuses of different gestational age.Materials and Methods. A morphological and histological study of 230 human embryos and fetuses from 6–7 to 39–40 weeks of prenatal development was carried out.Results. In the prenatal development of the hypoglossal nucleus from 17–18 weeks of gestation neuroblasts are changed from spherical to oval shape, during the 20–21 weeks polygonal nerve cells are showing in nucleus composition, and polygonal nerve cells become dominated from the 37 week. The biggest area of the hypoglossal nucleus has been determined in human fetuses at gestational age of 39–40 weeks – 0.82±0.04 mm2. The mean values of the nerve cells area are the largest in the 33–34 weeks gestational–age human fetuses – 301,2±9,3 µm2, and the mean values of the nerve cells nuclei are the largest in the 39–40 weeks gestational–age human fetuses – 101,2±3,2 µm2.Conclusions. The most intensive increase in the area of the hypoglossal nucleus identified in human fetuses at gestational age of 10–11 weeks – by 66.7 %, 12–13 weeks – by 45.4 %, 20–21 weeks – 31.2 %, 22–23 weeks – 36 %, 37–38 weeks – by 45.1 %, 39–40 weeks – by 42.7 % (p
Более глубокое изучение происхождения и дифференцировки нейронов продолговатого мозга будет способствовать пониманию функционального значения различных нейронных комплексов, в том числе и ядра подъязычного нерва. В научной литературе мало исследований, касающихся гистоструктуры и морфометрических параметров ядра подъязычного нерва у эмбрионов и плодов человека.Цель работы – установить структуру, морфометрические параметры ядра подъязычного нерва и нервных клеток, которые его формируют, у эмбрионов и плодов человека различного гестационного возраста.Материалы и методы. Проведено морфологическое и гистологическое исследование 230 эмбрионов и плодов человека от 6–7 до 39–40 недель внутриутробного развития.Результаты. В пренатальном периоде развития ядра подъязычного нерва с 17–18 недель гестации форма нейробластов меняется с шаровидной на овальную, с 20–21 недели в структуре ядра кроме овальных появляются полигональные нервные клетки, с 37 недели преобладают полигональные нервные клетки над овальными. Установлена наибольшая площадь ядра подъязычного нерва у плодов человека 39–40 недель гестации – 0,82±0,04 мм2. Средние значения площади нервных клеток являются наибольшими у плодов человека 33–34 недель гестации – 301,2±9,3 мкм2, а средние значения ядер нервных клеток являются наибольшими у плодов человека 39–40 недель гестации – 101,2±3,2 мкм2.Выводы. В пренатальном периоде онтогенеза человека выявлено наиболее интенсивное увеличение площади ядра подъязычного нерва у плодов человека 10–11 недель на 66,7 %, 12–13 – на 45,4 %, 20–21 – на 31,2 %, 22–23 – на 36 %, 37–38 – на 45,1 %, 39–40 недель – на 42,7 % (p
Глибше розуміння походження та диференціювання нейронів довгастого мозку сприятиме розумінню функціонального значення різноманітних нейронних комплексів, зокрема ядра під’язикового нерва. У науковій літературі мало досліджень, що стосуються гістоструктури та морфометричних параметрів ядра під’язикового нерва в ембріонів і плодів людини.Мета роботи – встановити структуру, морфометричні параметри ядра під’язикового нерва та нервових клітин, що його формують, в ембріонів і плодів людини різного гестаційного віку.Матеріали та методи. Здійснили морфологічне, гістологічне дослідження 230 ембріонів і плодів людини від 6–7 до 39–40 тижнів внутрішньоутробного розвитку. Результати. У пренатальному періоді розвитку ядра під’язикового нерва з 17–18 тижнів гестації форма нейробластів змінюється з кулястої на овальну, з 20–21 тижня у структурі ядра крім овальних з’являються полігональні нервові клітини, з 37 тижня переважають полігональні нервові клітини над овальними. Встановлена найбільша площа ядра під’язикового нерва у плодів людини 39–40 тижнів гестації – 0,82±0,04 мм2. Середні значення площі нервових клітин є найбільшими у плодів людини 33–34 тижнів гестації – 301,2±9,3 мкм2, а середні значення ядер нервових клітин є найбільшими у плодів людини 39–40 тижнів гестації – 101,2±3,2 мкм2.Висновки. Протягом пренатального онтогенезу виявлено найінтенсивніше збільшення площі ядра під’язикового нерва у плодів людини 10–11 тижнів на 66,7 %, 12–13 тижнів – на 45,4 %, 20–21 тижня – на 31,2 %, 22–23 – на 36 %, 37–38 – на 45,1 %, 39–40 тижнів – на 42,7 % (p
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: