Реформаторська політика Марії Терезії та Йосифа ІІ у сфері містобудівної діяльності в Австрійській монархії та її вплив на міста Галичини (друга половина ХVІІІ ст.)

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Analytical and Comparative Jurisprudence; No. 2 (2023): Analytical and Comparative Jurisprudence; 435-442
Аналітично-порівняльне правознавство; № 2 (2023): Аналітично-порівняльне правознавство; 435-442
ISSN: 2788-6018
Popis: The article analyzes the reform policy of Maria Theresa and Joseph II in the field of urban development in the Austrian monarchy and determines its influence on the cities of Galicia (second half of the 18th century)). It is noted that the reformist policies of Maria Theresa and Joseph II limited the power of large owners in Galicia, created conditions for raising the material and educational level of the local population. Imperial measures to limit city self-government were correlated with a decrease in the competence of land sejms - landtags. The new government was looking for a model of successful administration for the Kingdom of Galicia and Lodomeria. Therefore, it was decided that Galicia should not be governed according to the model of any old province, but should receive a new, more efficient administrative apparatus. Centralization reforms in Hungary and Bohemia encountered strong opposition from local political elites. Galicia was a new province and the reform strategy here had to be completely different. The goal was to dismantle all that was left of the Polish system of governance, and in its place to create a new, perfect administrative state apparatus. Anton Pergen, the first governor of the Kingdom of Galicia and Lodomeria, wrote about this in his memorandum to Empress Maria Theresa. The plan was approved by the empress. She liked the idea of turning Galicia into a “model province” (Musterprovinz) for other territories of the Habsburg monarchy.It was established that the Austrian authorities considered the cities as potential industrial centers of the country (following the Prussian or British model). Apart from Vienna, cities such as Budapest, Trieste, Fiume and Prague were more or less industrial and commercial centers. Industrial revolution on the border of the 18th and 19th centuries. belatedly, but still reflected in the structure and growth of individual cities of the empire. In order to contribute to the rise of cities, it was necessary to modernize and introduce new technologies. For this purpose, under both Maria Theresa and Joseph II, tax benefits were introduced for several years for entrepreneurs who installed machines in their factories. There were programs to attract skilled workers from Germany and Italy. Tax breaks and exemptions from the army were introduced for colonists, and rules were introduced for entrepreneurs that encouraged the use of modern technologies in factories and factories. On the other hand, penalties were applied to those who did not want to obey the changes. For example, high fines were imposed in Moravia in 1754 and in Bohemia in 1756 for the lack of modern technologies in paper production. Enterprises that used machines for the technological process of production were completely exempt from paying taxes for several years.
У статті проаналізовано реформаторську політику Марії Терезії та Йосифа ІІ у сфері містобудівної діяльності в Австрійській монархії та визначено її вплив на міста Галичини (друга половина ХVІІІ ст.). Зазначено, що реформаторська політика Марії Терезії та Йосифа ІІ обмежили всевладдя великих власників у Галичині, створили умови для підвищення матеріального й освітнього рівня місцевого населення. Імператорські заходи з обмеження міського самоврядування корелювалися із зменшенням компетенції земельних сеймів – ландтагів. Нова влада шукала модель успішного адміністрування для Королівства Галичини і Лодомерії. Відтак було вирішено, що Галичина не має управлятися за моделлю будь-якої старої провінції, а повинна отримати новий, ефективніший адміністративний апарат. Реформи централізації в Угорщині та Богемії наштовхнулися на сильний спротив місцевих політичних еліт. Галичина була новою провінцією і стратегія реформ тут мала бути зовсім іншою. Метою було демонтувати все те, що залишилося від польської системи управління, а на його місці створити новий досконалий адміністративний державний апарат. Про це у своєму меморандумі до імператриці Марії Терезії писав Антон Перген – перший губернатор Королівства Галичини і Лодомерії. План був схвалений імператрицею. Їй імпонувала ідея перетворити Галичину на “зразкову провінцію” (Musterprovinz) для інших територій монархії Габсбургів.Встановлено, що австрійська влада розглядала міста як потенційні промислові центри країни (за зразком до прусських чи британських). Окрім Відня, такі міста, як Будапешт, Трієст, Фіуме та Прага, були більшою чи меншою мірою промисловими та торговими центрами. Промисловий переворот на межі XVIII–XIX ст. із запізненням, але все ж відобразився на структурі і зростанні окремих міст імперії. Щоби сприяти піднесенню міст необхідно було модернізувати та впроваджувати нові технології. З цією метою і за Марії Терезії, і за Йосифа ІІ, на декілька років впроваджувалися податкові пільги для підприємців, які встановлювали машини на своїх мануфактурах. Існували програми залучення кваліфікованих робітників з Німеччини та Італії. Для колоністів були введені податкові пільги та звільнення від армії, для підприємців – правила, що заохочували використання сучасних технологій на заводах і мануфактурах. З іншого боку, до тих, хто не хотів підкорятися змінам, застосовувалися штрафні санкції. Наприклад, у Моравії в 1754 р. і в Богемії в 1756 р. були введені високі штрафи за відсутність сучасних технологій у виробництві паперу. Підприємства, які використовували машини для технологічного процесу виробництва, на кілька років повністю звільнялися від сплати податків.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: