Формирование парадигмы развития профессионального искусства и развлекательной музыки на примере альбомов для домашнего музыцирования ХІХ – начала ХХ века

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Ukrainian musicology; Vol. 47 (2021); 121-130
Українське музикознавство; Том 47 (2021); 121-130
ISSN: 0130-5298
2520-2510
DOI: 10.31318/0130-5298.2021.47
Popis: Relevance of the study. Through the prism of the tradition of home music of the 19th - beginning of the 20th centuries, the music albums that formed the basis of the repertoire of home music salons are considered. The example of two noble families from Lviv and Odessa shows the importance of such collections for the formation of the individual's personality, perception of the world and spiritual development, as well as influence on the formation of aesthetic tastes. The genre features of the works included in the collections as well as the quantitative correlation of professional composers and amateur composers are analyzed. The main ground in the development of amateur art was home music. Professional music activity for Ukrainians Galicia was almost inaccessible, so they played mainly in a home atmosphere and could reach only the level of amateurism. Families of composer-priests, who essentially made up the elite of the Ukrainian milieu, played a decisive role in this, and accordingly, a special role in the development of Galician musical culture belongs to them. On the example of the tradition of home music, the stratification of the development of musical art into professional and entertaining is explored. The influence of representatives of the "peremyshl school" on professional art, spiritual creativity and entertaining, salon music is considered. The influence of the Austro-German popular Leadertafel songs and Biedermeier style, which, on the example of the albums analyzed, formed the basis of music collections and, in general, had a direct impact on the formation of both professional choral and spiritual composer art and "light" music. The combination of samples of "high", "low" culture and kitsch played an important role in the process of final creation of the "style face" of national music art and the establishment of the paradigm of the national composing school.
Сквозь призму традиции домашнего музицирования в XIX – начале ХХ века были рассмотрены нотные альбомы, которые составляли основу репертуара домашних музыкальных салонов. На примерах из жизни двух благородных семей из Львова и Одессы показана важность таких сборников для формирования личности индивида, восприятия им окружающего мира, духовного развития, а также воспитания эстетических вкусов. Проанализированы жанровые особенности произведений, содержащихся в сборниках, а также количественное соотношение среди авторов профессиональных композиторов и любителей. На базисе традиции домашнего музицирования исследовано стратификацию музыкального искусства на профессиональное и развлекательное. Рассмотрено влияние представителей перемышльской школы на профессиональное искусство, духовное творчество и развлекательную, салонную музыку. Объяснено преобладание в альбомах для домашнего музицирования австрогерманских популярных лидертафельних песен и произведений бидермаерового стиля, которые составляли зерно нотных коллекций и в целом непосредственно отражались на формировании как профессионального хорового и духовного композиторского творчества, так и «легкой» музыки. Сочетание образцов «высокой», «низкой» культуры и китча сыграло важную роль в процессе окончательного создания «стилевого лица» национального музыкального искусства и упрочения парадигмы национальной композиторской школы.
Крізь призму традиції домашнього музикування ХІХ – початку ХХ століття було розглянуто нотні альбоми, які становили основу репертуару домашніх музичних салонів. На прикладах із життя двох шляхетських родин зі Львова та Одеси показано важливість таких збірників для формування особистості індивіда, сприйняття ним навколишнього світу, духовного розвитку, а також виховання естетичних смаків. Проаналізовано жанрові особливості творів, які містяться в збірниках, а також кількісне співвідношення серед їхніх авторів професійних композиторів та аматорів. На базисі традиції домашнього музикування досліджено стратифікацію музичного мистецтва на професійне та розважальне. Розглянуто вплив представників перемиської школи на професійне мистецтво, духовну творчість і розважальну, салонну музику. Пояснено переважання в альбомах для домашнього музикування австро-німецьких популярних лідертафельних пісень і творів бідермаєрового стилю, які складали зерно нотних колекцій та в цілому безпосередньо відбивалися у формуванні як професійної хорової та духовної композиторської творчості, так і «легкої» музики. Поєднання зразків «високої», «низької» культури та кітчу відіграло вагому роль у процесі остаточного витворення «стильового обличчя» національного музичного мистецтва й усталення парадигми національної композиторської школи.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: