The artistic image of Norway: to the issue of fixation the cultural landscape
| Autor: | Som-Serdyukova, Olena |
|---|---|
| Jazyk: | ukrajinština |
| Rok vydání: | 2020 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Almanac "Culture and Contemporaneity"; No. 2 (2020) Альманах «Культура и современность»; № 2 (2020) Альманах "Культура і Сучасність"; № 2 (2020) |
| ISSN: | 2226-0285 |
| Popis: | The purpose of the article is to review changes in worldview and artistic expressions in fixing the cultural landscape of Norway; to trace the reasons in the formation of the style of romanticism, where research function in reflecting nature and culture had a big role; to analyze the features of the local artistic tradition and forms of stylistic transformations that led to the evolution of the cultural landscape vision. To achieve the goal, the analyses from the works of J. Flintoe, J.C. Dahl, N. Astrup, C. Krog, E. Munch, G. Mynthe, E. Werenskiold, K. Kielland, H. Sohlberg, B.Ness, N. Krantz. This made it possible to focus on figurative diversity in the interpretation of the cultural landscape. The research methodology is based on the application of theoretical methods, art analysis, and systematization of works that correspond to this topic. The scientific novelty of the work lies in the actualization of artistic possibilities in capturing changes in the cultural landscape. Conclusions. Paintings are becoming a part of the scientific documentation for the present day. This leads to a new perspective, where painting becomes historical evidence and valuable material for modern architects, restorers, historians, archaeologists. According to the results of the research, it was proved that in the period from the 1820s to the 1920s the most expressive and active development of the cultural landscape theme, was realized by using art as a document. Various clarifications have been developed, such as the mood of romanticism transforms into the style of modernism, and how the compositional constructions of the Middle Age are actualized in the style Art Nouveau. This strengthens the idea of using works of art as a tool for analyzing the evolution of the cultural landscape, due to its potential informative content. One of the main conclusions of the study is based on the idea of relations towards the environment while creating an artistic image of the cultural landscape. In the Norwegian context, the cultural landscape, as a human environment, has been transformed from a panoramic landscape of nature interspersed with human footprints; through the application of man to scale, as a staff, as a romantic hero, a social character. The image of cities has evolved from the documental historical place form to the conflict inside the environment, and like blended color textures. According to the results of the study, it is concluded that art is an active element in fixing the cultural landscape. It is proved that works of art of previous epochs are invaluable material in interdisciplinary research in the reality of contemporary. The comprehensive and systematic experience of Norwegian researchers should be implemented in similar assignments in Ukrainian realities. Мета статті – розглянути зміни свідомості та мистецьких висловів у фіксації культурного ландшафту Норвегії; прослідити причини у формуванні стилю романтизму, який взяв на себе дослідницьку функцію у відображенні природи та культури; проаналізувати особливості локальної мистецької традиції та форми стильових трансформацій, що спричинили еволюцію бачення культурного ландшафту. Для досягнення цієї мети проведено аналіз творів Г. Мунте, Й. Флінту, Й. Х. Даля, Е. Веренскіольда, К. Шелан, Г. Сухлберга. Н. Аструба, Х. Крога, Е. Мунка, Б. Неса, Н. Крантза. Це дало можливість сконцентрувати увагу на образному різноманітті у трактуванні культурного ландшафту. Методологія дослідження заснована на застосуванні теоретичних методів, мистецтвознавчому аналізі, систематизації творів, які відповідають даній тематиці. Наукова новизна роботи полягає у актуалізації мистецьких можливостей у фіксації змін культурного ландшафту. Висновки. Живописні твори розглянуто як науковий документ доби. З цієї перспективи живопис стає історичним свідоцтвом, який є цінним матеріалом для сучасних архітекторів, реставраторів, істориків, археологів. За результатами дослідження доведено, що у період з 1820-х до 1920-х років проходив найбільш виразний та активний розвиток теми культурного ландшафту, реалізований засобами мистецтва. Зроблені уточнення, як настрій романтизму переходить у стилістику модернізму, як композиційні побудови середньовіччя актуалізуються у добу модерну. Використовуючи твори мистецтва як інструмент для дослідження культурного ландшафту виявлено новий потенціал їх інформаційного наповнення. Одним з основних висновків дослідження стало те, що не стільки середовище, а й ставлення до нього є фактором творення мистецького образу культурного ландшафту. У норвезькому контексті культурний ландшафт як середовище людини трансформувався від панорамного ландшафту природи з вкрапленнями людських слідів; через застосування людини для масштабу, як стафаж, як романтичний герой, соціальний персонаж. Зображення міст пройшло еволюцію від документа історії – до середовища конфлікту чи кольорової фактури. За результатами дослідження зроблено висновок, що мистецтво є активним елементом у фіксації культурного ландшафту. Доведено, що твори мистецтва попередніх епох є безцінним матеріалом у міждисциплінарних дослідженнях в умовах сучасності. Комплексний та систематичний досвід норвезьких дослідників має бути корисним у подібних практиках в українських реаліях. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|