Поєднане поранення нижньої порожнистої вени з уламковою емболією легеневої артерії: клінічне спостереження та огляд літератури

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: General Surgery; No. 1 (2021); 48—59
General Surgery; № 1 (2021); 48—59
ISSN: 2786-5584
2786-5592
Popis: A rare and unpredictable complication of firearm and missile injuries is projectile embolism. With only a few cases described in the literature, bullet embolism may become a diagnostic challenge for emergency physicians and military surgeons. Bullet embolization is a rare phenomenon, but the complications can be devastating. Case presentation. A 34‑year‑old man sustained a severe complex abdominoskeletal mine‑blast injury with damage to the hollow organs (duodenum and transverse colon), inferior vena cava and both low extremities. The internal hemorrhage was stopped by phleborrhaphy. The wounds of the duodenum and large intestine were sutured, and gunshot fractures of both anticnemions were stabilized by extrafocal osteosynthesis. The whole‑body CT showed that there was a projectile embolus into the branch of the right mid‑lobe pulmonary artery. No clinical manifestations of pulmonary artery embolism were observed in the patient. After surgery, he developed multiple necrosis and transverse colon perforations that resulted in fecal peritonitis. The suture line leakage that caused the formation of a duodenal fistula and postoperative wound infection were also detected. The complications were managed by multiple reoperations. The attempts of endovascular bullet extraction weren’t undertaken due to severe concomitant injuries, complications and asymptomatic clinical course of pulmonary artery projectile embolism. Open surgery retrieval of the embolus was successfully performed on the 80th day after injury. The patient was discharged from the hospital in good condition on the 168th day after the missile wound. Conclusions. Patients with missile wounds and no exit gunshot perforation should be examined using the whole‑body CT for determining possible migration of a projectile with the blood flow. Patients with asymptomatic pulmonary artery embolism should be managed nonoperatively. In case of symptomatic pulmonary artery projectile embolism, it is reasonable to consider the possibility of open thoracic surgery.
Кульова емболія легеневої артерії — це рідкісне та непередбачуване ускладнення вогнепальних та мінно‑вибухових поранень. Діагностика кульової емболії залишається значним лікувально‑діагностичним викликом як для невідкладних, так і для військових хірургів. У літературі трапляються поодинокі повідомлення про таке ускладнення вогнепальних поранень і немає жодних системних спостережень цієї патології. Незважаючи на те, що кульова емболія є рідкісним клінічним феноменом, його наслідки можуть бути катастрофічними для життя та здоров’я пораненого. Клінічне спостереження. Чоловік віком 34 років отримав тяжке поєднане скелетно‑абдомінальне мінно‑вибухове поранення з вогнепальними пораненнями внутрішніх органів (дванадцятипала і поперечна ободова кишка), нижньої порожнистої вени та обох нижніх кінцівок. Масивна заочеревинна кровотеча з нижньої порожнистої вени зупинена крайовим ушиванням судини неперервним швом. Проведено первинну хірургічну обробку поранень дванадцятипалої та товстої кишок з первинним ушиванням ранових дефектів. Множинні багатоуламкові переломи нижніх кінцівок стабілізовані за допомогою апаратів зовнішньої фіксації. З огляду на наявність множинного багатоуламкового вогнепального поранення пацієнтові проведено комп’ютерну томографію всього тіла, за результатами якої в правій середній дольовій гілці легеневої артерії виявлено фіксований уламок‑ембол. У ранній післятравматичний період у пораненого не було жодних клінічних виявів кульової емболії легеневої артерії, а тяжкість його стану була зумовлена поєднаною множинної торако‑абдомінальною травмою. В післятравматичний період у хворого виникла низка ускладнень: множинні некрози та перфорації поперечної ободової кишки, що спричинили каловий перитоніт, неспроможність швів дванадцятипалої кишки, що призвело до формування зовнішньої дуоденальної нориці, множинні рани м’яких тканин нижніх кінцівок ускладнилися рановою інфекцією. Зазначені ускладнення потребували проведення етапних хірургічних втручань. Після стабілізації стану хворого спроб ендоваскулярної ретракції уламка‑ембола з легеневої артерії не здійснювали через наявність тяжких поєднаних скелетно‑абдомінальних поранень, їх ускладнення та безсимптомний перебіг кульової емболії легеневої артерії. Успішне видалення уламка‑ембола проведено на 80‑ту добу після поранення: виконано торакотомію, видалення уламка із середньої дольової артерії, накладено судинний шов, через відсутність явищ склерозу чи інфаркту легені резекції легеневої паренхіми не проводили. Пацієнта у задовільному стані виписано зі стаціонару на 168‑му добу після мінно‑вибухового поранення для амбулаторної психосоматичної реабілітації. Висновки. Пацієнтам зі сліпими множинними уламковими проникаючими вогнепальними пораненнями показано проведення комп’ютерної томографії всього тіла для виявлення потенційної внутрішньосудинної міграції уламків з током крові. У пацієнтів із безсимптомною кульовою емболією видалення уламка‑ембола може бути відстрочене до завершення хірургічного лікування провідного поранення та його ускладнень. При розвитку клінічних виявів кульової емболії легеневої артерії доцільно розглянути можливість виконання відкритої торакальної операції.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: