Глибинна будова Добруджі і Переддобруджинського прогину як відображення розвитку Трансєвропейської шовного зони

Autor: Amashukeli, T. A., Murovskaya, A. V., Yegorova, T. P., Alokhin, V. I.
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Geofizicheskiy Zhurnal; Том 41, № 1 (2019); 153-171
Геофизический журнал; Том 41, № 1 (2019); 153-171
Геофізичний журнал; Том 41, № 1 (2019); 153-171
ISSN: 0203-3100
2524-1052
Popis: The tectonic structure of Dobrogea and Fore-Dobrogea trough are considered on the basis of geological and geophysical data. Dobrogea and Fore-Dobrogea trough are the key areas for understanding of Central Europe geodynamics, because they are located within the southeastern part of the Trans-European Suture Zone (TESZ), which is available here for direct field research. The current position of these units in the foreland of the Carpathians and on the north-eastern coast of the Black Sea makes them a link that connects the Pannonian-Carpathian region and Crimean-Black Sea region. The deep structure of the study area is described by the velocity models of wide-angle reflection and refraction (WARR) profiles VRANCEA-2001, DOBRE-4 and PANCAKE. Dobrogea is a system of northeastern vergence overthrusts, separated by a series of large faults. These faults, most important of which is Pecenega-Camena Fault, are part of the southern branch of the TESZ. The width of the Dobrogea thrust zone is about 60 km and close to the width of the thrust zone along PANCAKE profile. The modern fold and thrust structure of Dobrogea was formed on the place of the paleopaleozoic suture in Cimmerian tectonic stage (Upper Jurassic—Lower Cretaceous) and activated in the Early-Alpine stage (Upper Cretaceous—Paleogene), being later than the Jurassic, and earlier than the Alpine thrusting in the Pannonian-Carpathian region. Taking into consideration the geological and geophysical similarity of Rava-Ruska and North-Dobrogea elements of the East European platform, as well as similarity of the Inner zone of the Lviv Paleozoic trough and the Fore-Dobrogea trough, it can be suggested that within the study area, the northeast boundary of the TESZ passes close to the surface beneath the Fore-Dobrogea trough, while the southwest boundary coinside with the Peceneaga-Camena Fault and may even cross it at the boundary of the upper and middle crust. According to the data of the WARR profiles DOBRE-4 and PANCAKE, the TESZ is considered not to be vertical zone, but gently dipping system of overthrusts separated the East European platform from the Western European and Moesian platforms.
На основе геолого-геофизических данных рассмотрены тектоническое строение Добруджи (ДБ) и Переддобрудзького прогиба (ПДП). Подчеркнуто, что ДБ и ПДП являются ключевыми узлами для понимания геодинамики Центральной Европы, поскольку они расположены в пределах юго-восточной части Трансъевропейской шовной зоны (ТЕШЗ), которая здесь доступна для непосредственного полевого изучения. Современное положение этих структур в предгорьях Карпат и на северо-восточном побережье Черного моря делает их звеном, связывающим Паннонская-Карпатский и Крымско-Черноморский регионы. Глубинное строение района охарактеризован по скоростным моделям по профилям ГСЗ VRANCHEA 2001 и DOBRE-4 с привлечением материалов ГСЗ профиля PANCAKE. Район Добруджи является системой надвигов северо-восточной вергентности, разделенных серией крупных разломов-смеситель. Эти разломы, главным из которых является Печенега-Камена, входящих в систему крайней южной части ТЕШЗ. Ширина зоны надвигов добру- джи составляет около 60 км и приближается к ширине зоны надвигов на линии профиля PANCAKE. Современная складчато-надвижная сооружение Добруджи образована на месте древней палеозойской сутура в киммерийского этап тектогенеза (поздняя юра-ранняя мел) и активизировалась в ранньоальпийський этап (поздний мел-палеоген), то есть позже, чем доюрськи, и раньше, чем альпийские надвиги в Карпатском регионе . Учитывая геологическую и геофизическую аналогию между Рава-Русская и Пивничнодобруд- зьким элементами Восточноевропейской платформы, а также между Внутренней зоной Львовского палеозойского прогиба и ПДП, можно утверждать, что в исследуемом районе северо-восточная граница ТЕШЗ проходит вблизи поверхности под ПДП, а юго-западная примыкающем к зоне разлома Печенега-Камена и, возможно, даже пересекает ее на границе верхней и средней коры. По данным ГСЗ по профилям DOBRE-4 и PANCAKE установлено общность структуры ТЕШЗ, не прослеживается вертикально, но есть наклонной системой разрывов, отделяет Восточноевропейская платформу от надвинутого на нее обрамление Западноевропейской и Мизийськои платформ.
На основі геолого-геофізичних даних розглянуто тектонічну будову Добруджі (ДБ) і Переддобруджинського прогину (ПДП). Підкреслено, що ДБ і ПДП є ключовими вузлами для розуміння геодинаміки Центральної Європи, оскільки вони розташовані в межах південно-східної частини Транс'європейської шовної зони (ТЄШЗ), яка тут доступна для безпосереднього польового вивчення. Сучасне положення цих структур у передгір'ях Карпат і на північно-східному узбережжі Чорного моря робить їх ланкою, що пов'язує Паннонсько-Карпатський і Кримсько-Чорноморський регіони. Глибинну будову району схарактеризовано за швидкісними моделями по профілях ГСЗ VRANCHEA 2001 і DOBRE-4 із залученням матеріалів ГСЗ профілю PANCAKE. Район Добруджі є системою насувів північно-східної вергентності, розділених серією великих розломів-зміщувачів. Ці розломи, головним з яких є Печеніга-Камена, входять до системи крайньої південної частини ТЄШЗ. Ширина зони насувів Добру- джі становить близько 60 км і наближається до ширини зони насувів на лінії профілю PANCAKE. Сучасна складчасто-насувна споруда Добруджі утворена на місці давньої палеозойської сутури в кімерійський етап тектогенезу (пізня юра—рання крейда) та активізувалась у ранньоальпійський етап (пізня крейда—палеоген), тобто пізніше, ніж доюрські, і раніше, ніж альпійські насуви в Карпатському регіоні. Враховуючи геологічну і геофізичну аналогію між Рава-Руським і Північнодобруд- зьким елементами Східноєвропейської платформи, а також між Внутрішньою зоною Львівського палеозойського прогину і ПДП, можна стверджувати, що в досліджуваному районі північно-східна межа ТЄШЗ проходить поблизу поверхні під ПДП, а південно-західна примикає до зони розлому Печеніга-Камена і, можливо, навіть перетинає її на межі верхньої і середньої кори. За даними ГСЗ по профілях DOBRE-4 і PANCAKE встановлено спільність структури ТЄШЗ, яка не простежується вертикально, але є похилою системою розривів, що відділяє Східноєвропейську платформу від насунутого на неї облямування Західноєвропейської та Мізійської платформ.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: