Поезія безконвою. Шукшин і традиція анархічної літератури

Autor: Heller, Leonid
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Pitannâ lìteraturoznavstva; No. 100 (2019); 7-24
Pitannâ lìteraturoznavstva; № 100 (2019); 7-24
Питання літературознавства; № 100 (2019); 7-24
ISSN: 2306-2908
DOI: 10.31861/pytlit2019.100
Popis: The paper describes the cultural and historical context between 19th and 20th centuries which witnesses a rise of a particular “anarchic” tradition (we take the precaution to distinguish such a creative stance from the theoretical and/or polemical "anarchist" production). Our intention is to inscribe into this context Vassily Shukshin's novel “I came to set you free” and some of his short prose. Showing the importance of the anarchist movement for the political and cultural turmoil of this era, we stress the strong connection that in Western countries as well as in Russia linked the anarchist perception of world and/or society to that of the avant-garde. The Russian situation owes its specific nature, among other factors, to the representation of Stepan Razin who epitomizes the spirit of revolutionary anarchy for the modernist artists and writers. The poetry and prose od Velimir Khlebnikov, Vassily Kamensky, Alexander Shiryaevets in the 1910s–1920s, the novels of Alexey Chapygin (1927), Stepan Zlobin (1951), Vassily Shukshin (1971) constitute a filiation, the presence whereof throughout the Soviet period is in itself a problem to tackle for a literary historian. In the last part of the paper we present a brief analysis of the Shukshin texts; we conclude that not only the Razin's figure brings his prose close to the “anarchic” tradition; the same could be said of his favorite characters, “chudiki”, extravagant searchers of freedom, as well as of such themes as fighting against the time (a frequent subject in the “anarchic” literature of Khlebnikov, Platonov etc.).
Представлен культурно-исторический контекст, в котором развивалась особая традиция „анархической” художественной литературы (мы отличаем ее от теоретико-публицистической „анархистской” литературы); в данный контекст вписывается роман Василия Шукшина „Я пришел дать вам волю” и некоторые его рассказы. Обрисовывая роль анархизма как одного из важных факторов политического и культурного брожения на рубеже ХІХ и ХХ веков, подчеркивается, насколько сильно с анархистским восприятием мира и общества связан авангард, как на Западе, так и в России. Среди специфических черт российского контекста выделяется развитие культовой репрезентации Разина как воплощения духа революционной анархии. От поэзии и прозы Хлебникова, Василия Каменского, Александра Ширяевца (1910 – начало 1920 годов) до романов Алексея Чапыгина (1927), Степана Злобина (1951), Василия Шукшина (1971) протягивается линия, наличие которой в советских, а особенно сталинских условиях, представляет само собой интересную проблему для историка русской литературы. В заключительной части статьи дается беглый анализ романа и нескольких коротких текстов Шукшина с представленной выше точки зрения. Как оказывается, наряду с фигурой Разина, шукшинское творчество с „анархической литературой” сближают и герои-„чудики”, защищающие свою личную свободу, и такие темы, как борьба против времени (тема Хлебникова, Платонова и др.).
Наведено культурно-історичний контекст, в якому розвивалася особлива традиція „анархічної” художньої літератури (ми відрізняємо її від теоретико-публіцистичної „анархістської” літератури); в даний контекст вписується роман Василя Шукшина „Я прийшов дати вам волю” і деякі його оповідання. Описуючи роль анархізму як одного з важливих факторів політичного та культурного бродіння на рубежі ХІХ і ХХ століть, підкреслюється, наскільки сильно з анархістським сприйняттям світу і суспільства пов’язаний авангард, як на Заході, так і в Росії. Серед специфічних рис російського контексту виділяється розвиток культової репрезентації Разіна як втілення духу революційної анархії. Від поезії і прози Хлєбнікова, Василя Каменського, Олександра Ширяєвца (1910 – початок 1920 років) до романів Олексія Чапигіна (1927), Степана Злобіна (1951), Василя Шукшина (1971) простягається лінія, наявність якої в радянських, а особливо сталінських умовах, сама собою постає цікавою проблемою для історика російської літератури. У заключній частині статті дається побіжний аналіз роману і кількох коротких текстів Шукшина з представленої вище точки зору. Як виявляється, поряд із фігурою Разіна, шукшинську творчість з „анархічною літературою” зближують і герої-„чудики”, які захищають свою особисту свободу, і такі теми, як боротьба проти часу (тема Хлєбнікова, Платонова та ін.).
Databáze: OpenAIRE