Cultural-Symbolic World Picture of the Latin Christian Middle Ages: The Ontological Dimension
| Autor: | Svatko, Yurii |
|---|---|
| Jazyk: | ukrajinština |
| Rok vydání: | 2020 |
| Předmět: |
Europe
cultural-symbolic world pictures Latin Christian Middle Ages philosophy history culture symbol myth personality knowledge understanding conductor theory ontology eternity time epoch parody irony Epiphany mysteriologism theocentrism exemplarism creationism creaturelines Європа культурно-символічні картини світу латинське християнське Середньовіччя філософія історія культура символ міф особистість знання розуміння провідник теорія онтологія вічність час епоха пародія іронія Об’явлення містеріологізм теоцентризм екземпляризм креаціонізм |
| Zdroj: | Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство; Том 5 (2020): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство; 26-59 NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies; Том 5 (2020): NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies; 26-59 |
| ISSN: | 2617-1678 2617-5703 |
| Popis: | The present paper is a continuation of the previous appearances by the author addressing the phenomenon of the cultural-symbolic world pictures as typologically founded in the “epoch-making” ontologies and culturally expressed versions of history. In their construction, philosophy is responsible for the love of wisdom, history – for the given in making the consciousness of being, culture – for the personal expression of human history. This article re-constructs the world picture of the Latin Christian Medieval Ages, adequate to the author’s original theoretical constructs, with an emphasis on its ontological dimension proper.Section 1 (§ 1) deals with the European practice of interpreting the mentioned period as a distinct cultural-historical type, from Renaissance till the 20th century’s Human World. Concurrently, at the theoretical level, the paper addresses the very historical form of being is defined; philosophical tools to tell theory and history apart are offered; transformations of fact in the past (memory fact and history fact) are shown; distinguishing features of the knowledge relation (where knowledge becomes objective, and things are self-related as ideas).Section 2 (§ 2) deals with the basic components of cultural myth on the symbolic Divine World, and their representation in the philosophical practice of that period. Primarily, the very pathway of such philosophical “portraying” is sketched out: 1) the “epoch-making” interpretations of the absolute foundations of life of resp. ontologies (the “Look at the Absolute!” principle) → 2) ideals and values as defined by the latter, being components of an “epoch-making” ontological structure → 3) characteristic recording of the obtained “picture” in cultural reflections (institutes) → 4) the “epoch-making” guides into knowledge and texts – realizers for the intent to irradiate knowledge. The paper also offers three symbolic worlds of the Latin Medieval Ages. Finally, under the distinctive Medieval “double-focus” (celestial and mundane) view mode, and based on analysis of key texts of the period, seven twofold ontologically oriented characteristic features are offered as fundamental components of the then picture of the world.Section 3 (§ 3) suggests the final definition of the Latin Medieval Ages as a distinct cultural-historical type of life.Manuscript received 16.02.2020 Стаття – продовження попередньої публікації автора в цьому виданні, присвяченої феномену культурно-символічних картин світу як типологічно обґрунтованих в «епохальних» онтологіях і увиразнених у культурі версій історії. При їхній побудові філософія відповідає за любов до мудрості, історія – за дане у становленні усвідомлення буття, культура – за особистісне увиразнення людської історії. Цей текст відтворює картину світу латинського християнського Середньовіччя, адекватну авторським теоретичним побудовам, з наголосом на її власне онтологічному вимірі. У § 1 розглянуто європейський досвід інтерпретації згаданої доби як окремого культурно-історичного типу від Ренесансу до Світу Людини ХХ ст. Паралельно на теоретичному рівні визначено саму історичну форму буття; запропоновано філософський інструментарій для розрізнення теорії та історії; продемонстровано трансформації факту в минулому часі (факт пам’яті й факт історії); розглянуто питання про специфіку знаттєвого відношення, де знання набуває предметності, а речі співвідносяться із самими собою як ідеї. У § 2 розглянуто основні складові культурного міфу про символічний Божий світ та їхнє відображення у філософському досвіді доби. Передусім окреслено саму траєкторію такого філософського «малювання»: 1) «епохальні» інтерпретації абсолютних засад життя resp. онтологій (принцип «Подивись на Абсолют!») → 2) визначені ними ідеали і цінності – складники «епохальної» онтологічної конструкції → 3) специфічні фіксації отриманої «картинки» в культурних повторах (інститутах) → 4) «епохальні» провідники до сфери знання і тексти – реалізатори інтенції поширення знання. У статті представлено також три символічні світи латинського Середньовіччя. Нарешті, в рамках специфічної «двофокусної» (Небесної й земної) оптики Середньовіччя та на підставі аналізу ключових текстів доби запропоновано сім подвійних онтологічно орієнтованих характеристик – фундаментальних складників тодішньої картини світу. У § 3 запропоновано підсумкове визначення латинського Середньовіччя як окремого культурно-історичного типу життя.Матеріал надійшов 16.02.2020 |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|