Evaluation of the inflammatory response kids with juvenile rheumatoid arthritis with clinical presentation of the secondary myopathy

Autor: Dudnyk, V. M., Bereznyckyi, A. V., Vyzhga, Y. V.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2015
Předmět:
Zdroj: Сучасна педіатрія; № 7(71) (2015): Сучасна педіатрія; 92-95
Современная педиатрия; № 7(71) (2015): Современная педиатрия; 92-95
Sovremennaya pediatriya; № 7(71) (2015): Sovremennaya pediatriya; 92-95
ISSN: 1992-5913
2412-4508
Popis: The objective. To estimate characteristic of the inflammatory activity in kids with signs of the secondary myopathy in case of juvenile rheumatoid arthritis. Patients and methods. Under the control we passed examination of 72 children with JRA that were on the treatment course in Vinnitsya regional children's hospital. The average age of the patients was — 11.3 (8.6; 15.2) years. The first group was presented with 43 (68.06±4.16)% patients with JRA with clinical signs of the secondary myopathy. The second group included 29 (40.28±4.16)% patients with JRA without such clinical symptoms. Results. Clinical presentation of the joint syndrome in kids with JRA and signs of the secondary myopathy was characterized with persistent variant of the arthralgies (more 29.89±1.59)% and high frequency of the morning stiffness feelings (more 13.63±1.27)%. Currency of the JRA that followed with clinical signs of secondary myopathy was characterized with high activity with hyperproduction of the C-reactive protein (7.25 (5.45; 10.5)) mg/l and mail inflammatory cytokines — ІL-1β (7.6 (4.5; 10.9)) pg/l and IL-6 (6.8 (4.1; 7.8)) pg/l. Evaluation of the kreatinkinase-MM with high sensitivity (91.6±3.08)% can be used in rheumatology practice as marker and predictor of the development of the SM syndrome. Conclusion. Perspective is further investigations of the pathogenetic moments of the secondary myopathy origin in patients with JRA and its correlation with main clinical and laboratory signs of the activity of the process with the aim of modification of the next treatment steps. Key words: secondary myopathy, juvenile rheumatoid myopathy.
Цель: клинически оценить интенсивность воспалительного ответа у детей, больных ЮРА с признаками синдрома вторичной миопатии (ВМ). Пациенты и методы. Под наблюдением находились 72 ребенка с ЮРА в возрасте 11,3 (8,6; 15,2) года. Первую группу составили 43 ребенка с выраженными проявлениями ВМ, вторую группу — 29 детей без проявлений ВМ. Всех пациентов обследовали с использованием клинических и лабораторных методов исследования. Результаты. Клинические проявления ВМ встречаются преимущественно среди пациентов с моноартритом (58,14±2,87)%, умеренной активностью процесса (41,86±4,08)% и функциональной недостаточностью (62,79±3,96)%. Течение ЮРА, сопровождающееся клиническими проявлениями ВМ, характеризуется более высокой активностью воспалительного ответа с гиперпродукцией С-реактивного протеина (7,25 (5,45; 10,5)) мг/л и основных провоспалительных цитокинов — ІЛ-1β (7,6 (4,5; 10,9)) пг/л и ІЛ-6 (6,8 (4,1; 7,8)) пг/л. Повышенное содержание транскрипционного фактора NF-kB (7,1 (4,8; 8,4)) пг/л, преимущественно среди пациентов с проявлениями ВМ (на 23,46±2,18)% при ЮРА, обосновывает патогенетическое значение воспалительного ответа в формировании клинических проявлений синдрома. Определение содержания креатинкиназы-ММ с высокой чувствительностью (91,6±3,08)% может использоваться в ревматологической практике в качестве маркера и предиктора развития синдрома ВМ. Выводы. Перспективным остается дальнейшее изучение патогенетических аспектов формирования синдрома ВМ у пациентов с ЮРА, а также оценка связи с клинико-лабораторными маркерами активности процесса, с целью модификации подходов к его коррекции. Ключевые слова: вторичная миопатия, ювенильный ревматоидный артрит.
Мета: клінічно оцінити інтенсивність запальної відповіді у дітей, хворих на ЮРА з ознаками синдрому вторинної міопатії (ВМ). Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилось 72 дитини з ЮРА віком 11,3 (8,6; 15,2) року. Першу групу склали 43 дитини з виразними проявами ВМ, другу групу — 29 дітей без проявів ВМ. Усіх пацієнтів обстежували з використанням клінічних і лабораторних методів дослідження. Результати. Клінічні прояви ВМ зустрічаються переважно серед пацієнтів з моноартритом (58,14±2,87)%, помірною активністю процесу (41,86±4,08)% та функціональною недостатністю (62,79±3,96)%. Перебіг ЮРА, що супроводжується клінічними проявами ВМ, характеризується вищою активністю запальної відповіді з гіперпродукцією С-реактивного протеїну (7,25 (5,45; 10,5)) мг/л та основних прозапальних цитокінів — ІЛ-1β (7,6 (4,5; 10,9)) пг/л та ІЛ- 6 (6,8 (4,1; 7,8)) пг/л. Підвищений вміст транскрипційного фактора NF-kB (7,1 (4,8; 8,4)) пг/л, переважно серед пацієнтів з проявами ВМ (на 23,46±2,18)% при ЮРА, обґрунтовує патогенетичне значення запальної відповіді у формуванні клінічних проявів синдрому. Визначення вмісту креатинкінази-ММ з високою чутливістю (91,6±3,08)% може використовуватись у ревматологічній практиці в якості маркера та предиктора розвитку синдрому ВМ. Висновки. Перспективним залишається подальше вивчення патогенетичних аспектів формування синдрому ВМ у пацієнтів з ЮРА, а також оцінка зв'язку з клініко-лабораторними маркерами активності процесу, з метою модифікації підходів до його корекції. Ключові слова: вторинна міопатія, ювенільний ревматоїдний артрит.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: