GREEK CATHOLIC PRIEST JOSYPH KRASYTSKYI (1828 1908), AUTHOR OF THE SATIRICAL DRAMA 'BUDZIATYŃCE' (1861)

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Galicia: literature and cultural and historical foundations; No. 1 (2022); 233-249
Галичина: література і культурно-історичні основи; № 1 (2022); 233-249
ISSN: 2786-6963
2786-6971
DOI: 10.24919/2786-6971.1.2022
Popis: The article clarifies the authorship and examines the problems of the threeact drama «Budziatyńce» (1861), fragments of which (as the work of an unknown author) were first published by Ivan Franko with his own preface and commentary, under the general title «Будятинці» («Budziatyntsi») in the Lviv newspaper «Dilo» («Діло») in January 1908. «Melodrama» (by the author’s definition) is written in rhyming syllabic verse in Polish and Ukrainian.Apparently, given some ideologically incorrect and obscene passages in the drama, the publication of excerpts from it with his preface and commentary undertaken by Franko was not reprinted in the Soviet edition of «Collected Works» by Ivan Franko, but presented much later in the additional 54th volume (2011). However, the commentary does not mention the responses to Franko’s then scandalous publication of fragments from the drama and its author is not identified. These questions are addressed for the first time in the proposed article.In his response to Franko’s publication, the Greek Catholic priest Osyp (Josyph) Botsian revealed the identity of the author of the drama «Budziatyńce» (Josyph Krasytskyi, former priest of Derniv, now a village in the Lviv district of Lviv region) and outlined its prototypes (the article in the newspaper «Dilo», 24/11 January 1908). In two letters from the province (without indication of addressees), published by Moscophiles in their Lviv newspaper «Galichanin» («Галичанинъ», 19 January / 1 February 1908), both the satire on Ruthenian priests in the drama «Budziatyńce» and Franko’s comment, and the newspaper «Dilo» for this publication were condemned. And the Greek-Catholic priest Alexander Stefanovych, in a letter to «Galichanin» («Галичанинъ», 24 January / 6 February 1908) confirmed Krasytskyi’s authorship, disclosed the circumstances and reasons for his scandalous satirical drama and assessed it positively.The author of the drama «Budziatyńce», the Greek Catholic priest Josyph Krasytskyi (1828– 8 December 1908) worked in Derniv as a parish administrator (1855–1860), then as a long-term priest (1860–1903). Conducted active socialpolitical activity: was elected ambassador (deputy) to Diet of Galicia (1867–1882) and Vienna Council of State (1873–1879). He belonged to the Moscophiles.Bilingual satirical drama «Budziatyńce» by Josyph Krasytskyi, which was highly praised by I. Franko and A. Stefanovych, deserves a full edition of its text and a favorable mention in the history of Ukrainian literature as an interesting and characteristic monument since the Galician literary and national revival of the 1860s. However, for the publication of the drama «Budziatyńce» we still need to find at least one of the lists of the whole work.
У статті з’ясовується авторство і розглядається проблематика триактової драми «Budziatyńce» (1861), фрагменти якої (як твору невідомого автора) вперше опублікував Іван Франко з власною передмовою та коментарем, під загальною назвою «Будятинці» у львівській газеті «Діло» (1908. 18/5, 20/7, 22/9 січня). «Мелодраму» (за авторським означенням) написано римованими силабічними віршами польською та українською мовами.Певно, з огляду на деякі ідеологічно некоректні й сороміцькі пасажі в драмі Франкову публікацію уривків із неї з його передмовою і коментарем не передруковано в радянському виданні «Зібрання творів» І. Франка, а подано значно пізніше в додатковому 54-му томі (2011). Проте в коментарях не згадано тогочасних відгуків на Франків коментований першодрук фрагментів із драми та її автора не з’ясовано. Ці питання уперше висвітлено у пропонованій статті.У відгуку на Франкову публікацію греко-католицький священник Осип (Йосиф) Боцян розкрив особу автора драми «Budziatyńce» (Йосиф Красицький, колишній парох Дернова, тепер села Львівського р-ну Львівської обл.) та окреслив її прототипів (стаття «В справі “Будятинців”» у газеті «Діло» за 24/11 січня 1908 р.). У двох листах із провінції (без зазначення адресантів), оприлюднених у львівській москвофільській газеті «Галичанинъ» (1908. 19.І/1.ІІ), було засуджено і сатиру на руських священників у драмі «Budziatyńce», і Франків коментар, і газету «Діло» за цю публікацію. Натомість греко-католицький священник Александер Стефанович у листі до «Галичанина» (Будятинцы-милятинцы // Галичанинъ. 1908. 24.І/6.ІІ) підтвердив авторство Красицького, розкрив обставини й причини появи його скандальної сатиричної драми та оцінив її схвально.Автор драми «Budziatyńce» греко-католицький священник Йосиф Красицький (*1828–†8 грудня 1908) працював у Дернові адміністратором парохії (1855–1860), відтак довголітнім парохом (1860–1903). Провадив активну громадсько-політичну діяльність: обирався послом (депутатом) до Галицького крайового сейму (1867–1882) і віденської Державної Ради (1873–1879). Належав до москвофілів.Двомовна сатирична драма «Budziatyńce» Йосифа Красицького, яку високо оцінили І. Франко та А. Стефанович, заслуговує на повне видання її тексту і прихильну згадку в історіях української літератури як цікава й характеристична пам’ятка з часів галицького літературного та й загалом національного відродження початку 1860-х років. Щоправда, для видання драми «Budziatyńce» треба розшукати бодай один зі списків цілого твору.
Databáze: OpenAIRE