АКТЕРСКИЙ ТРЕНИНГ СТЕЛЛЫ АДЛЕР: ИГРА КАК ФОРМА СОЦИАЛЬНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»; № 44 (2021); 135-141
Bulletin of KNUKiM. Series in Arts; No. 44 (2021); 135-141
Вестник КНУКиИ. Серия «Искусствоведение»; № 44 (2021); 135-141
ISSN: 2410-1176
2616-4183
Popis: The purpose of the article is to identify the special features of acting training of one of the leading American theatre figures of the twentieth century Stella Adler in the context of the peculiarities of interpretation of the Stanislavsky method and to determine its relevance at the present stage of the theatre pedagogy development. Research methodology. The author of the article applies the systematic method to consider the acting training methodology propounded by K. Stanislavsky, the method of cognitive analysis to reveal the differences in the professional training systems of L. Strasberg, S. Meisner, and S. Adler, as well as considers the internal logic of the development of the acting training technique with the help of specially developed training exercises, etc. Scientific novelty. The article examines S. Adler’s acting teaching methods, which are a creative transformation of Stanislavsky’s theory and meets the needs of acting students, and analyses S. Adler’s exercises of actor’s external and internal technique, relevant for modern theatre pedagogy. Conclusions. The article demonstrates that the acting training developed by S. Adler on the basis of the author’s interpretation of the Stanislavsky system, in addition to helping to solve personal issues that hinder successful professional training, the development of the actor’s mental processes and his creative skills and abilities, focuses on the creation of an environment that would allow theatre actors and viewers to appreciate humanity, bringing art and culture to the society, based on the understanding that the growth of the personality of both the actor and the person are synonymous. S. Adler’s acting technique has evolved, but a lot of its fundamental ideas are actively used, in particular in the aspect of studying the range of acting capabilities in the dynamics of emotions, offering the actor to explore the role based on his own experience, imagination, and behaviour.
Цель статьи – выявить специфику актерского тренинга одного из ведущих американских театральных деятелей ХХ в. С. Адлер в контексте особенностей интерпретации метода Станиславского и определить его актуальность на современном этапе развития театральной педагогики. Методология исследования. Применен системный метод, позволивший рассмотреть методику обучения актера, предложенную К. Станиславским как целостность; метод когнитивного анализа, благодаря которому выявлены различия системы профессиональной подготовки актера Л. Страсберга, С. Майснера и С. Адлер, а также прослежено внутреннюю логику развития методики актерского обучения с помощью специально разработанных упражнений тренинга и др. Научная новизна. Исследована методика обучения актера С. Адлер, которая представляет собой творческую трансформацию теории Станиславского и соответствует потребностям студентов актерского мастерства; проанализированы упражнения внешней и внутренней техники актера из тренинга С. Адлер, актуальные для современной театральной педагогики. Выводы. Выявлено, что актерский тренинг, разработанный С. Адлер на основе авторской интерпретации системы Станиславского, кроме содействие устранению личных проблем, мешающих успешному профессиональному обучению, развитию психических процессов актера и тренировки его творческих навыков и умений, фокусирует внимание на создании среды, которая подпитывает театральных актеров и зрителей, чтобы они ценили человечество, привнося искусство и культуру в общество, исходя из понимания того, что рост личности как актера, так и человека являются синонимами. Актерский тренинг С. Адлер эволюционировал, но многие его фундаментальные идеи активно используются, в частности в аспекте исследования диапазона актерских возможностей в динамике эмоций, предлагая актеру исследовать роль на основе собственного опыта, воображения и поведения.
Мета статті – виявити специфіку акторського тренінгу одного з провідних американських театральних діячів ХХ ст. С. Адлер у контексті особливостей інтерпретації методу Станіславського та визначити його актуальність на сучасному етапі розвитку театральної педагогіки. Методологія дослідження. Застосовано системний метод, що дав змогу розглянути методику навчання актора, запропоновану К. Станіславським як цілісність; метод когнітивного аналізу, завдяки якому виявлено відмінності системи професійної підготовки актора Л. Страсберга, С. Майснера та С. Адлер, а також простежено внутрішню логіку розвитку методики акторського навчання за допомогою спеціально розроблених вправ тренінгу й ін. Наукова новизна. Досліджено методику навчання актора С. Адлер, що становить собою творчу трансформацію теорії Станіславського та відповідає потребам студентів акторської майстерності; проаналізовано вправи зовнішньої і внутрішньої техніки актора з тренінгу С. Адлер, актуальні для сучасної театральної педагогіки. Висновки. Виявлено, що акторський тренінг, розроблений С. Адлер на основі авторської інтерпретації системи Станіславського, окрім сприяння усуненню особистих проблем, що заважають успішному професійному навчанню, розвитку психічних процесів актора й тренування його творчих навичок і вмінь, фокусує увагу на створенні середовища, що підживлює театральних акторів та глядачів, щоб вони цінували людство, привносячи мистецтво та культуру в суспільство, виходячи з розуміння того, що зростання особистості і актора, і людини є синонімами. Акторський тренінг С. Адлер еволюціонував, але багато його фундаментальних ідей активно використовуються, зокрема в аспекті дослідження діапазону акторських можливостей у динаміці емоцій, пропонуючи актору досліджувати роль на основі власного досвіду, уяви й поведінки.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: