Насичений антибіотиками кістковий цемент і його широке застосування: чи виправдано це?

Autor: Calonego, Giovanni
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2015
Předmět:
Zdroj: ORTHOPAEDICS, TRAUMATOLOGY and PROSTHETICS; № 1 (2015); 102-105
Ортопедия, травматология и протезирование; № 1 (2015); 102-105
ISSN: 0030-5987
2518-1882
Popis: Along with a steady rise in the volume of joint prostheses implanted every year worldwide, there has been a rise in revision after total hip arthroplasty (THA) and total knee arthroplasty. Among the main reason for THA revision, infection accounts for 12.0–25.2 %. Nowadays the use of antibiotic-loaded bone cement (ALC) with the aim to reduce periprosthetic joint infection (PJI) has greatly increased. The use of ALC in primary prosthesis fixation is still debated. So in order to be able to provide a reasonable and scientific answer to this question one should first analyze data from scientific literature. In terms of prophylaxis, it was demonstrated in many investigations that the combined use of systemic antibiotic and ALC in THA was producing the lowest risk of revision due to infection. The release of antibiotic from ALC has a well known kinetics, with a peak release during the first days followed by a long tail of lower release. The choice of adding an Aminoglycoside (Gentamicin) was based on release studies which demonstrated that among antibiot­ics Gentamicin was showing the best elution performances from the bone cement, the most extended spectrum of activity and no negative effects on mechanical performances. As regards possible problems associated with the presence of antibiotic in bone cement the following should be considered: systemic toxicity, hypersensitiv­ity reaction, mechanical hazards, bacterial resistance hazards and cost rising. In conclusion, the use of ALC must be considered as a support strategy in prevention and not the solution of infections; in primary implants, ALC is justified only in high risk patients; it is recommended for revisions; the perfect antibiotic in ALC does not exist; avoid using Vancomycin as first step; ALC is successful only if associated with systemic antibiotics.
Наряду с ростом количества эндопротезов, имплантируемых в мире каждый год, наблюдается увеличение ревизионных вмешательств после тотального эндопротезирования тазобедренного (TЭТБС) и коленного суставов. Среди основных причин таких операций на долю инфекционных осложнений приходится 12,0–25,2 %. Сегодня значительно увеличилась частота применения насыщенного антибиотиками костного цемента (НАКЦ) для профилактики и борьбы с перипротезной инфекцией. Целесообразность его использования при первичном эндопротезировании дискутируется. Чтобы получить обоснованный ответ на этот вопрос, проанализированы данные научной литературы. Показано, что комбинированное применение антибиотика системного действия и НАКЦ при TЭТБС обеспечивает самый низкий риск ревизионных операций вследствие инфекции. Кинетика высвобождения антибиотика из НАКЦ хорошо известна: пик приходится на первые дни после операции с последующим длительным менее активным выбросом. Выбор для насыщения антибиотика из группы аминогликозидов (гентамицина) основан на результатах исследований, выявивших у него наилучшую способность высвобождения из костного цемента, широкий спектр действия и отсутствие негативного влияния на механические свойства. Среди возможных проблем, связанных с применением НАКЦ, следует отметить системную токсичность, реакции гиперчувствительности, опасность механического повреждения и бактериальной резистентности, повышение стоимости.Вывод: использование НАКЦ следует рассматривать как стратегию профилактики развития и распространения инфекции при ревизионных операциях. При первичном эндопротезировании применение НАКЦ оправдано только у больных группы риска. Нет идеального антибиотика для НАКЦ, а его использование успешно только в комбинации с антибиотиками системного действия. Необходимо исключить Ванкомицин в качестве первого назначения.
Поряд із зростанням кількості ендопротезів, імплантованих у світі щорічно, спостерігається збільшення ревізійних втручань після тотального ендопротезування кульшового (ТЕКС) та колінного суглобів. Серед основних причин таких операцій є інфекційні ускладнення (12,0–25,2 %). Сьогодні значно збільшилася частота застосування насиченого антибіотиками кісткового цементу (НАКЦ) для профілактики і боротьби з перипротезною інфекцією. Доцільність його використання в первинному ендопротезуванні дискутується. Для отримання обґрунтованої відповіді на це питання проаналізовано дані наукової літератури. Показано, що комбіноване застосування антибіотика системної дії і НАКЦ у ТЕКС забезпечує найнижчий ризик ревізійних операцій внаслідок інфекції. Кінетика вивільнення антибіотика з НАКЦ добре відома: пік припадає на перші дні після операції з подальшим тривалим менш активним викидом. Вибір для насичення антибіотика з групи аміноглікозидів (гентаміцину) заснований на результатах досліджень, які виявили в нього найкращу здатність вивільнення з кісткового цементу, широкий спектр дії та відсутність негативного впливу на механічні властивості. Серед можливих проблем, пов’язаних із застосуванням НАКЦ, необхідно відзначити системну токсичність, реакції гіперчутливості, небезпеку механічного ушкодження і бактеріальної резистентності, підвищення вартості.Висновок: використання НАКЦ слід розглядати як стратегію профілактики розвитку і поширення інфекції в разі ревізійних операцій. У випадку первинного ендопротезування застосування НАКЦ виправдане лише у хворих групи ризику. Немає ідеального антибіотика для НАКЦ, а його використання успішне тільки в комбінації з антибіотиками системної дії. Необхідно виключити Ванкоміцин як засіб першого призначення.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: