Особливості анестезіологічного забезпечення лапароскопічних операцій при гострому холециститі

Autor: Halushko, O.A., Mamchich, V.I., Donets, V.V., Chayka, M.A.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: EMERGENCY MEDICINE; № 5.100 (2019); 45-49
МЕДИЦИНА НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ; № 5.100 (2019); 45-49
МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ; № 5.100 (2019); 45-49
ISSN: 2224-0586
2307-1230
Popis: Актуальность. После лапароскопических холецистэктомий (ЛХЭ) при остром холецистите (ОХ) часто возникают послеоперационная тошнота и рвота (ПОТР), седация, дегидратация, послеоперационная боль. Цель: определить оптимальный метод анестезиологического обеспечения при ЛХЭ по поводу ОХ. Материалы и методы. К исследованию привлечены 339 больных, прооперированных по поводу ЛХЭ в КУ КОС «Киевская областная клиническая больница» за пе­риод 2013–2017 годы. Больные были распределены на 3 группы в соответствии со схемой анестезиологического обеспечения. В 1-й группе (n = 112) проводилась анестезия без использования опиоидов (дексмедетомидин, лидокаин, пропофол) и искусственной вентиляции легких (ИВЛ). Вторая группа (n = 117): прoпoфoл с фентанилом и ИВЛ. В 3-й группе (n = 110) проводился наркоз ceвoфлурaнoм в комбинации с фентанилом и ИВЛ. В послеоперационном периоде все больные получали перорально парацетамол 500 мг (до 4 раз в сутки), декскетопрофена трометамол 25 мг (до 3 раз в сутки), а при неэффективности обезболивания (оценка по ВАШ свыше 4 баллов): в 1-й группе — трамадол 100 мг, во 2-й и 3-й группах — морфин 5–10 мг внутримышечно. Результаты. В 1-й группе в начале операции показатели частоты сердечных сокращений и средние значения артериального давления после индукции, при интубации на 3, 5 и 7-й минутах пневмоперитонеума были значительно выше, чем в других группах (p < 0,05). Только один пациент 1-й группы требовал ондансетрона для лечения ПОТР против 8 и 6 больных 2-й и 3-й групп соответственно (р < 0,05). Оценки послеоперационной боли у пациентов разных групп были идентичными и не имели статистической разницы (p > 0,05). Выводы. Для анестезиологического обеспечения ЛХЭ по поводу ОХ может быть использована любая из предложенных методик. При использовании безопиоидной анестезии в интраоперационном периоде чаще регистрировались гипертензивные реакции и тахикардия, однако в послеоперационном периоде были ниже показатели использования анальгетиков спасения и частота развития ПОТР. Таким образом, безопиоидная анестезия при ЛХЭ наиболее показана пациентам с рисками развития ПОТР и опийной наркоманией в анамнезе.
Background. In many clinics in the world, the number of laparoscopic cholecystectomies (LCE) for acute cholecystitis exceeds 90 %. However, complications after ane­sthesia often occur, in particular, postoperative nausea and vomiting (PONV), sedation, dehydration, urinary retention. In addition, postoperative pain after LCE is a complex problem, and its treatment should be multimodal. The purpose was to determine the optimal method of anesthetic support in LCE for acute cholecystitis. Materials and methods. In the surgical department of Kyiv Regional Clinical Hospital for the period from 2013 to 2017, 377 patients with acute cholecystitis were hospitalized, 341 (90.4 %) of them underwent surgery. In a total study, 339 patients were randomly assigned to 3 groups depending on anesthetic technique. In group 1 (n = 112), ane­sthesia was performed without the use of opioids. Introduction to anesthesia — dexmedetomidine 0.6 μg/kg, lidocaine — 1.5 mg/kg and propofol — 1.5 mg/kg. Maintenance of anesthesia (constant infusion): dexmedetomidine 0.3 μg/kg/h, lidocaine 2 mg/kg/h, propofol 2.5 mg/kg/h and mechanical ventilation. In group 2 (n = 117), introduction to anesthesia was performed using propofol (1.5 mg/kg); maintenance of anesthesia — constant infusion of propofol (2.5 mg/kg/h) with fentanyl (3–6 μg/kg/h) and mechanical ventilation. In group 3 (n = 110), anesthesia was carried out with cevoflurane (2.32 ± 0.11 of minimum alveolar concentration) in combination with fentanyl (3–6 μg/kg/h) and mechanical ventilation. In the postoperative period, all patients received oral paracetamol 500 mg (4 times a day), dexketoprofen trometamol 25 mg (up to 3 times a day), and with ineffectiveness of anesthesia (more than 4 points on the visual analogue scale): in group 1 — tramadol 100 mg, in groups 2 and 3 — morphine 5–10 mg intramuscularly. Metoclopramide 10 mg and/or ondansetron 4 mg were administered for the treatment of manifestations of PONV syndrome. Results. Groups of patients were identical in terms of anthropometric and somatic parameters, duration of surgery and anesthesia. In group 1, hyperdynamic reactions were observed at the beginning of surgery. In particular, heart rate and mean blood pressure after induction, during intubation and at the 3rd, 5th and 7th minutes of pneumoperitoneum were significantly higher in group 1 than in other groups (p < 0.05). Other side effects were comparable between groups, with the exception of the frequency of vomiting and the use of ondansetron. Only one patient in group 1 required ondansetron for the treatment of PONV compared to 8 and 6 persons in groups 2 and 3, respectively (p < 0.05). Postoperative pain scores in patients of different groups were identical and had no statistically significant difference (p > 0.05). Conclusion. For any anesthetic support of LCE in acute cholecystitis, any of the proposed techniques may be used. With use of nonopioid anesthesia in the intraoperative period, hypertensive reactions and tachycardia were more often registered, however, in the postoperative period, these patients had a lower overall rate of analgesics use and PONV. Thus, nonopioid anesthesia for LCE should be used most often in patients with a history of PONV and opiate drug abuse.
Актуальність. Після лапароскопічних холецистектомій (ЛХЕ) при гострому холециститі (ГХ) часто виникають післяопераційна нудота і блювання (ПОНБ), седація, дегідратація, післяопераційний біль. Мета: визначити оптимальний метод анестезіологічного забезпечення при ЛХЕ з приводу ГХ. Матеріали та методи. У дослідження залучено 339 хворих, прооперованих з приводу ГХ у КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» за період 2013–2017 роки. Хворі були розподілені на 3 групи відпoвіднo дo схеми анестезіологічного зaбeзпeчeння. У 1-й групі (n = 112) проводилась анестезія без використання опіоїдів (дексмедетомідин, лідокаїн, пропофол) та штучної вентиляції легень (ШВЛ). Друга група (n = 117): прoпoфoл з фентанілом та ШВЛ. У 3-й групі (n = 110) прoвoдився наркоз ceвoфлурaнoм у комбінації з фентанілом та ШВЛ. У післяопераційному періоді всі хворі отримували перорально парацетамол 500 мг (до 4 разів на добу), декскетопрофену трометамол 25 мг (до 3 разів на добу), а при неефективності знеболювання (оцінка за ВАШ понад 4 бали): у 1-й групі — трамадол 100 мг, у 2-й і 3-й групах — морфін 5–10 мг внутрішньом’язово. Результати. В 1-й групі на початку операції показники частоти серцевих скорочень і середні значення артеріального тиску після індукції, при інтубації на 3, 5 та 7-й хвилинах пневмоперитонеуму були значно вищими, ніж у інших групах (p < 0,05). Лише один пацієнт 1-ї групи вимагав ондансетрону для лікування ПОНБ проти 8 та 6 хворих 2-ї і 3-ї груп відповідно (р < 0,05). Оцінки післяопераційного болю у пацієнтів різних груп були ідентичними і не мали статистичної різниці (p > 0,05). Висновки. Для анестезіологічного забезпечення ЛХЕ з приводу ГХ може бути використана будь-яка із запропонованих методик. При використанні безопіоїдної анестезії в інтраопераційному періоді частіше реєструвалися гіпертензивні реакції і тахікардія, проте в післяопераційному періоді були нижчими показник використання анальгетиків порятунку та частота розвитку ПОНБ. Таким чином, безопіоїдна анестезія при ЛХЕ найбільш показана пацієнтам з ризиками розвитку ПОНБ та опійною наркоманією в анамнезі.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: