Поля напружень і деформаційні режими в межах української частини Східних Карпат за тектонофізичними даними

Autor: Murovska, A. V., Amashukeli, T. A., Alyokhin, V.I.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Geofizicheskiy Zhurnal; Том 41, № 2 (2019); 84-98
Геофизический журнал; Том 41, № 2 (2019); 84-98
Геофізичний журнал; Том 41, № 2 (2019); 84-98
ISSN: 0203-3100
2524-1052
2013-2018
Popis: The studies include the materials of the field tectonophysical observations of 2013―2018 and reinterpreted field data of 1990―1995. In order to determine the stress tensor structural-paragenetic and kinematic tectonophysical methods were used. Application of optimizing procedure, implemented to Vin Tensor program, allowed taking into account sliding fissures without determined kinematic types not involved to previous processing. Determining part in formation and development of Ukrainian Carpathians was played by tectonic forces of southwestern 220° direction. During formation of brittle disruptions shear deformational regimes were essentially prevailing and under conditions of thrust-fault deformational regime flexible deformation took place (folded shear structure of Ukrainian Carpathians was in the process of formation). In the Rakhiv massif and southeastern part of Pyenine rocks zone orientation of axes of regional field of compression changes to sub-latitudinal. The field of extention of southwestern direction has been related for the first time to thrust-faults of the basement. The strain field with sub-longitudinal axis of compression was also renovated. Two stages of the development of the Carpathian orogen were specified: (1) during early orogen stage folded-shear deformations reach their maximum under conditions of thrust deformational regime (2) during late orogen stage rising of the Carpathian structure accelerates as a result of isostasy and its fragmentation takes place by diagonal, transverse and longitudinal shears. Nowadays the conditions of tangential compression in the Carpathians maintains, that is evidenced by compression fields according to tectonophysical and seismologic data, but in the upper part of the crust stretching under the effects of gravity forces is superimposed.
Рассмотрены материалы полевых тектонофизических наблюдений 2013―2018 гг. и переинтерпретированные полевые данные 1990―1995 гг. Для определения тензора напряжения применялись структурно-парагенетический и кинематический методы тектонофизики. Использование процедуры оптимизации, реализованной в программе Вин Тензор, позволило учесть борозды скольжения без установленных кинематических типов, которые не вошли в предыдущие обработки. Определяющую роль в формировании и развитии Украинских Карпат играли тектонические силы юго-западного (220°) направления. При образовании хрупких разрывов существенно преобладали сдвиговые деформационные режимы, а в условиях взбросового деформационного режима происходила пластическая деформация (формировалось складчато-надвиговое сооружение Украинских Карпат). В Раховском массиве и юго-восточной части зоны Пьенинских скал ориентирование осей сжатия регионального поля напряжений изменилось на субширотное. Впервые поле растяжения юго-западного направления было связано со сбросовыми разломами фундамента. Восстановлено также поле напряженности с субмеридиональною осью сжатия. Выделены две стадии развития Карпатского орогена: на раннеорогенной стадии складчато-надвиговые деформации достигали своего максимума в условиях взбросового деформационного режима; на позднеорогенной стадии ускорилось поднятие Карпатского сооружения вследствие изостазии, произошло его расчленение диагональными, поперечными и продольными смещениями. В современный период обстановка тангенциального сжатия в Карпатах сохраняется, о чем свидетельствуют поля сжатия по тектонофизическим и сейсмологическим данным, но в верхней части коры накладывается растяжение под действием гравитационных сил.
Розглянуто матеріали польових тектонофізичних спостережень 2013-2018 рр. і переінтерпретіровать польові дані 1990-1995 рр. Для визначення тензора напруги застосовувалися структурно-парагенетичних і кінематичний методи тектонофізіки. Використання процедури оптимізації, реалізованої в програмі Вин Тензор, дозволило врахувати борозни ковзання без встановлених кінематичних типів, які не ввійшли в попередні обробки. Визначальну роль у формуванні і розвитку Українських Карпат грали тектонічні сили південно-західного (220 °) напрямку. При утворенні крихких розривів істотно переважали зсувні деформаційні режими, а в умовах взбросового деформаційного режиму відбувалася пластична деформація (формувалося тваринний надвіговим спорудження Українських Карпат). У Рахівському масиві і південно-східній частині зони Пьенінскіх скель орієнтування осей стиснення регіонального поля напружень змінилося на субширотное. Вперше поле розтягування південно-західного напрямку було пов'язано зі скидними розломами фундаменту. Відновлено також поле напруженості з субмеридиональном віссю стиснення. Виділено дві стадії розвитку Карпатського орогена: на раннеорогенной стадії тваринний надвіговим деформації досягали свого максимуму в умовах взбросового деформаційного режиму; на позднеорогенной стадії прискорилося підняття Карпатського споруди внаслідок ізостазії, відбулося його розчленування діагональними, поперечними і поздовжніми зміщеннями. У сучасний період обстановка тангенціального стиснення в Карпатах зберігається, про що свідчать поля стиснення по тектонофізичних і сейсмологічних даними, але в верхній частині кори накладається розтягнення під дією гравітаційних сил.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: