Biological efficiency of growing agrocenosis crops

Autor: Skivka, L. M., Hudz, S. O., Tsvei, Ya. P., Prysiazhniuk, О. I.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Advanced Agritechnologies; No. 7 (2019); 10-10
Новітні агротехнології; № 7 (2019); 10-10
ISSN: 2410-1303
Popis: Purpose. To study the biological efficiency of growing crops by using different fertilizer systems.Methods. Field, laboratory.Results. The influence of the fertilizer system on the productivity of crops of short crop rotation with a four-year rotation cycle, which provides for the cultivation of the following crops: soybeans – winter wheat – sugar beets – corn for grain. A high level of productivity and product quality can be achieved through biologization measures, and not only through the intensification of cultivation technologies. Under the industrial fertilizer system, only mineral fertilizers are applied, and therefore the role of vegetation fertilizers increases significantly, aimed at the formation of the crop and in the future and to ensure a high level of quality. However, due to the influence of weather conditions in the years of research to conduct high-quality fertilization of vegetation with mineral fertilizers was impossible due to lack of moisture or in some years due to significant rainfall at the time of harvest. At the same time, nitrogen available to plants from biological and ecological fertilizer systems allowed to ensure the formation of acceptable quality indicators. Thus, the cultivation of crop rotations with the use of ecological and biological fertilizer systems allows forming high-quality yield indicators at a good level.Conclusions. The maximum yield of soybeans was provided by industrial (4.21 t/ha) and biological fertilizer system (4.18 t/ha). Also, under the industrial fertilizer system, the maximum grain yield of winter wheat was obtained (7.9 t/ha). However, in the biological system of fertilization of sugar beets for sugar yield, under the conditions of the experiment, the highest efficiency was obtained (12.7 t/ha). At the same time, the maximum yield of corn grain (11.7 t/ha) was obtained in the variant of the industrial fertilizer system.
Цель. Изучить биологическую эффективность выращивания культур севооборота при использовании различных систем удобрения.Методы. Полевые, лабораторные.Результаты. Изучено влияние системы удобрения на продуктивность культур короткоротационного севооборота с четырехлетним циклом ротации, предусматривающего выращивание следующих культур: соя – пшеница озимая – сахарная свекла – кукуруза на зерно. Высокого уровня продуктивности и качества продукции можно достигать за счет мероприятий биологизации, а не исключительно благодаря интенсификации технологий выращивания. В промышленной системе удобрения вносят только минеральные удобрения, поэтому значительно возрастает роль подкормок по вегетации – направленных на формирование урожая и в дальнейшем, и на обеспечение высокого уровня качества. А вот за счет влияния погодных условий, сложившихся в годы исследований, провести качественно подкормки по вегетации минеральными удобрениями было невозможно из-за отсутствия влаги или в отдельные годы значительных ливневых осадков. В то же время, доступный растениям азот биологической и экологической систем удобрения позволил обеспечить формирование приемлемых показателей качества. Итак, выращивание культур севооборота при применении экологической и биологической систем удобрения позволяет сформировать качественные показатели урожая на хорошем уровне.Выводы. Максимальную урожайность сои обеспечивала промышленная – 4,21 т/га и биологическая система удобрения – 4,18 т/га. Также при промышленной системе удобрения было получено максимальные показатели урожайности зерна озимой пшеницы – 7,9 т/га. А вот при биологической системе удобрения сахарной свеклы по сбору сахара, в условиях опыта, получено наибольшую эффективность – 12,7 т/га. В то же время максимальную урожайность зерна кукурузы получено в варианте промышленной системы удобрения – 11,7 т/га.
Мета. Вивчити біологічну ефективність вирощування культур сівозміни за використання різних систем удобрення.Методи. Польові, лабораторні.Результати. Вивчено вплив системи удобрення на продуктивність культур короткоротаційної сівозміни з чотирирічним циклом ротації, що передбачає вирощування таких культур: соя – пшениця озима – буряки цукрові – кукурудза на зерно. Високого рівня продуктивності та якості продукції можна досягати і за рахунок заходів біологізації, а не виключно завдяки інтенсифікації технологій вирощування. За промислової системи удобрення вносять лише мінеральні добрива, а тому значно зростає роль підживлень по вегетації – спрямованих на формування врожаю та в подальшому і на забезпечення високого рівня якості. А от за рахунок впливу погодних умов, що склались в роки досліджень, провести якісно підживлення по вегетації мінеральними добривами було неможливо з-за відсутності вологи або ж в окремі роки значних зливових опадів на час формування врожаю. В той же час, доступний рослинам азот біологічної та екологічної систем удобрення дозволив забезпечити формування прийнятних показників якості. Отже, вирощування культур сівозміни за застосування екологічної та біологічної систем удобрення дозволяє сформувати якісні показники врожаю на хорошому рівні.Висновки. Максимальну урожайність сої забезпечувала промислова – 4,21 т/га та біологічна система удобрення – 4,18 т/га. Також за промислової системи удобрення було отримано максимальні показники урожайності зерна пшениці озимої – 7,9 т/га. А от за біологічної системи удобрення буряків цукрових за збором цукру, в умовах досліду, отримано найбільшу ефективність – 12,7 т/га. В той же час максимальну урожайність зерна кукурудзи отримано у варіанті промислової системи удобрення – 11,7 т/га.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: