Оценка разборчивости речи объективным и субъективным методами в университетских аудиториях разных размеров
| Jazyk: | angličtina |
|---|---|
| Rok vydání: | 2021 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Eastern-European Journal of Enterprise Technologies; Vol. 3 No. 5 (111) (2021): Applied physics; 47-56 Eastern-European Journal of Enterprise Technologies; Том 3 № 5 (111) (2021): Прикладная физика; 47-56 Eastern-European Journal of Enterprise Technologies; Том 3 № 5 (111) (2021): Прикладна фізика; 47-56 |
| ISSN: | 1729-3774 1729-4061 |
| Popis: | The scores of speech intelligibility, obtained using objective and subjective methods for three university lecture rooms of the small, medium, and large sizes with different degrees of filling, were presented. The problem of achieving high speech intelligibility is relevant for both students and university administration, and for architects designing or reconstructing lecture rooms. Speech intelligibility was assessed using binaural room impulse responses which applied an artificial head and non-professional quality audio equipment for measuring. The Speech Transmission Index was an objective measure of speech intelligibility, while the subjective evaluation of speech intelligibility was carried out using the articulation method. Comparative analysis of the effectiveness of parameters of impulse response as a measure of speech intelligibility showed that Early Decay Time exceeded the score of the T30 reverberation time but was ineffective in a small lecture room. The C50 clarity index for all the considered lecture rooms was the most informative. Several patterns determined by the influence of early sound reflections on speech intelligibility were detected. Specifically, it was shown that an increase in the ratio of the energy of early reflections to the energy of direct sound leads to a decrease in speech intelligibility. The exceptions are small, up to 30‒40 cm, distances from the back wall of the room, where speech intelligibility is usually slightly higher than in the middle of the room. At a distance of 0.7–1.7 m from the side walls of the room, speech intelligibility is usually worse for the ear, which is closer to the wall. The usefulness of the obtained results lies in refining the quantitative characteristics of the influence of early reflections of sound on speech intelligibility at different points of lecture rooms. Представлены оценки разборчивости речи, полученные объективным и субъективным методами, для трех университетских аудиторий малого, среднего и большого размеров с разной степенью заполнения. Проблема достижения высокой разборчивости речи актуальна как для студентов и администрации университета, так и для архитекторов, проектирующих или реконструирующих аудитории. Разборчивость речи оценивалась с помощью бинауральных импульсных характеристик помещений, для измерения которых использовались искусственная голова и аудиоаппаратура непрофессионального уровня качества. Объективной мерой разборчивости речи служил индекс передачи речи Speech Transmission Index, а субъективное оценивание разборчивости речи выполнялось артикуляционным методом. Сравнительный анализ эффективности параметров импульсной характеристики как мер разборчивости речи показал, что параметр Early Decay Time превосходит оценку времени реверберации T30, однако малоэффективен в аудитории малого размера. Индекс четкости C50 для всех рассмотренных аудиторий оказался наиболее информативным. Выявлено несколько закономерностей, обусловленных влиянием ранних отражений звука на разборчивость речи. В частности, показано, что увеличение отношения энергии ранних отражений к энергии прямого звука приводит, как правило, к снижению разборчивости речи. Исключение составляют небольшие, до 30–40 см, расстояния от задней стены помещения, где разборчивость речи, как правило, несколько выше, чем в середине аудитории. На расстоянии 0,7–1,7 м от боковых стен помещения разборчивость речи, как правило, меньше для уха, которое ближе к стене. Полезность полученных результатов состоит в уточнении количественных характеристик влияния ранних отражений звука на разборчивость речи в различных точках учебных помещений Представлені оцінки розбірливості мови, отримані об'єктивним та суб'єктивним методами, для трьох університетських аудиторій малого, середнього та великого розмірів із різним ступенем заповнення. Проблема досягнення високої розбірливості мови є актуальною як для студентів та адміністрації університету, так і для архітекторів, що проектують або реконструюють аудиторії. Розбірливість мови оцінювалася за допомогою бінауральних імпульсних характеристик приміщень, для вимірювання яких використано штучну голову та аудіоапаратуру непрофесійного рівня якості. Об’єктивним показником розбірливості мови слугував індекс передачі мови Speech Transmission Index, а суб’єктивне оцінювання розбірливості мови виконувалося артикуляційним методом. Порівняльний аналіз ефективності параметрів імпульсної характеристики як мір розбірливості мови показав, що параметр Early Decay Time перевершує оцінку часу реверберації T30, однак є малоефективним в аудиторії малого розміру. Індекс чіткості C50 для всіх розглянутих аудиторій виявився найбільш інформативним. Виявлено кілька закономірностей, спричинених впливом ранніх відбить звуку на розбірливість мови. Зокрема, показано, що збільшення відношення енергії ранніх відбить до енергії прямого звуку супроводжується, як правило, зниженням розбірливості мови. Виняток становлять невеликі, до 30–40 см, відстані від задньої стіни приміщення, де розбірливість мови, як правило, є вищою, ніж у середині аудиторії. На відстані 0,7–1,7 м від бічних стін приміщення розбірливість мови, як правило, є меншою для вуха, яке є ближчим до стіни. Користь отриманих результатів полягає в уточненні кількісних характеристик впливу ранніх відбить звуку на розбірливість мови в різних точках навчальних приміщень |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|