Сучасний екологічний стан сільських селітебних територій України: відтворення і збереження людського і природноресурсного потенціалу

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Агроекологічний журнал; № 2 (2021); 108–116
Agroecological journal; No. 2 (2021); 108–116
ISSN: 2077-4893
2077-4915
Popis: In the modern socio-ecological and economic life of Ukraine, rural areas occupy a special place; they are an integral part of the agricultural sphere, because they are home to more than a third of the population of our country. These areas are characterized by an exceptional contribution to the formation of food security. Increasing the country’s export potential makes the development of rural areas one of the main priorities of Ukraine’s state policy, which aims to raise living standards of the rural population, increase the efficiency of the agro-industrial complex, improve the environment and improve the quality of life of peasants. However, prior to land reform, monitoring of agricultural land on former collective and state farms was conducted at the state level, and residential areas where the population grew for their own needs were never surveyed. And according to the population itself, no standards for the use of chemical pesticides and fertilizers have ever been observed. Many years of research conducted at the Institute of Agroecology and Nature Management of NAAS found that in the residential area of rural settlements drinking water is contaminated with nitrates, vegetable products — nitrates and heavy metals, which indicates the need for monitoring in the residential area. Modern ecological assessment of rural settlements remains relevant, unrealized and requires regular research, socio-ecological monitoring and scientific substantiation of their ecologically balanced development. Intensification of agricultural production, reduction of forests and forest belts, intensive plowing of lands, intensification of water and wind erosion processes, drainage of swamps, migration and reduction of the number of experienced rural population have led to degradation of Ukraine’s agrosphere. The analysis of modern strategies of development of rural territorial communities has shown that in none of them the ecological nature protection aspect is taken into account (at best, socio-economic one, and usually — just economic development). This indicates that community leaders are not properly trained to perform their current community development functions, taking into account environmental security and policies. The still low ecological culture and consciousness of the rural population of Ukraine inhibits the civilized development of rural areas and with it the quality of life of the population in these areas.
У сучасному соціально-еколого-економічному житті України сільські території займають особливе місце — це невід’ємна частина агросфери, адже на них проживає більше третини населення нашої держави. Ці території характеризуються винятковим внеском у формування основ продовольчої безпеки. Нарощування експортного потенціалу країни робить розвиток сільських територій одним з основних пріоритетів державної політики України, який спрямований на підвищення стандартів життя сільського населення, зростання ефективності функціонування АПК, покращання стану довкілля та поліпшення якості життя селян. Однак, до проведення земельної реформи, моніторинг земель сільськогосподарського призначення на території колишніх колгоспів і радгоспів проводився на державному рівні, а селітебні території, де населення вирощувало продукцію для власних потреб, ніколи не досліджувалися. І за свідченнями самого населення, ніякі норми використання хімічних засобів захисту і удобрення ніколи не дотримувались. Багаторічними дослідженнями, проведеними в Інституті агроекології і природокористування НААН встановлено, що на території селітебної зони сільських населених пунктів питна вода забруднена нітратами, овочева продукція — нітратами і важкими металами, що вказує на необхідність проведення моніторингу на селітебній території. Сучасна екологічна оцінка сільських селітебних територій донині залишається актуальною, нереалізованою і потребує регулярних досліджень, соціально-екологічного моніторингу та наукового обґрун- тування екологозбалансованого їх розвитку. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, скорочення лісів і лісосмуг, інтенсивне розорювання земель, посилення процесів водної і вітрової ерозії, осушення боліт, міграція та зменшення кількості досвідченого сільського населення призвели агросферу України до деградації. Аналіз сучасних стратегій розвитку сільських територіальних громад показав, що у жодній із них не береться до уваги екологічний природоохоронний аспект. У кращому випадку соціально-економічний, а зазвичай — просто економічний розвиток. Це свідчить про те, що лідери громад не мають належної підготовки щодо виконання покладених на них функцій сучасного розвитку громад з урахуванням екологічної безпеки і політики. Досі низька екологічна культура і свідомість сільського населення України гальмує цивілізований розвиток сільських територій, а разом із ним і якість життя самого населення на цих територіях.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: