Conformism, Nonconformism, and the Visual Inevitability of Post Nonconformism: To the History of the 'Nonconformism' Concept
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2020 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Художня культура. Актуальні проблеми; № 16(1) (2020); 39-43 Artistic Culture. Topical Issues; No. 16(1) (2020); 39-43 |
| ISSN: | 1992-5514 2618-0987 |
| Popis: | The ontological continuity, parallelism and counterpoint of conformism and nonconformism in the cultural and artistic process are revealed. It has been proven that nonconformist artists were not only the ones who openly professed nonconformism. Besides strong and direct opposition to the ideological doctrine, there also existed a gentle nonconformism, which perceived the world from the point of view of a common sense. The concept of“nonconformism” may incorporate behavioral, ideological phenomena of different temporal dimensions. It has been traced that ideological orientations of Ukrainian nonconformism have so far retained their value in the form of post-nonconformism, a cultural phenomenon of the 1990s–2000s that emerged from the ruins of the post-totalitarian regime in the conditions of democratic freedoms Наведена у статті наукова аргументація засвідчила недостатню обґрунтованість нонконформізму як суспільно-мистецького явища у полі новітніх теоретико-методологічних розробок. Оскільки нонконформізм за своєю природою і суттю існує поза «течієвими», стилістичними і «напрямовими» вимірами, доведено, що його представниками були не обов’язково художники, які сповідували нонконформізм як начебто прояв активної громадянської позиції. Показано, що до митців, яких можна вважати нонконформістами в мистецтві, належали не лише жорсткі опозиціонери ідеологічній доктрині, а й м’які опозиціонери, які сприймали світ з точки зору здорового глузду. Політика удаваного компромісу дозволяла художникові реалізувати себе на полі безкомпромісних мистецьких відправ.З’ясовано, що в річищі поняття «нонконформізм» можна розглядати поведінкові, світоглядні феномени різних часових вимірів, де кожен етап еволюційної гілки потребує цілісної реконструкції проблемного поля того опору, який чинить художник у культурно-мистецькому середовищі. Світоглядні орієнтації українського нонконформізму зберегли цінність і дотепер — у формі постнонконформізму, своєрідного культурного явища 1990–2000-х, що виникло на «мальовничих» руїнах посттоталітарного режиму в умовах демократичних свобод. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|