Клинические особенности и характер течения острого бронхита у детей дошкольного возраста в сочетании с синдромом эутиреоидной патологии и без него
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2021 |
Předmět: | |
Zdroj: | Сучасна педіатрія. Україна; № 8(120) (2021): Сучасна педіатрія. Україна; 47-54 Modern Pediatrics. Ukraine; No. 8(120) (2021): Modern pediatrics. Ukraine; 47-54 Современная педиатрия. Украина; № 8(120) (2021): Современная педиатрия. Украина; 47-54 |
ISSN: | 2663-7553 2706-6134 |
Popis: | Acute bronchitis is a common disease in children. During inflammation, including the respiratory tract, the pituitary gland and thyroid gland are involved in the process, on the response of which the body's protective and adaptive stability depends. Therefore, the adequacy of the functioning of these organs depends on the nature of the course of acute infectious diseases, including acute bronchitis. Thus, children with this disease often develop a euthyroid sick syndrome, which manifests itself most often in the form of «low T3 syndrome». Purpose — to study the clinical features of acute bronchitis in preschool children in combination with euthyroid sick syndrome and without it. Materials and methods. 135 children of preschool age (from 3 to 6 years), patients with acute bronchitis (main group) and 28 healthy children (control group) were examined. All patients in the main group were divided into two. The first group consisted of children with acute bronchitis (92 children), and the second group — patients with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome (43 children). Clinical and anamnestic (collection of complaints, anamnesis of disease and life, physical examination) research methods were used. Results. It was found that in patients with acute bronchitis with signs of euthyroid sick syndrome, a greater number of cases of prolonged neonatal jaundice, perinatal CNS lesions and births weighing less than 2800 g were found. The leading clinical syndromes in patients with acute bronchitis were intoxication, catarrhal and hyperthermic. General weakness was the main symptom of intoxication syndrome in children with acute bronchitis without signs of euthyroid syndrome, while anxiety was more common in children of group II. The main symptom of catarrhal syndrome was a daytime dry cough. Hyperthermic syndrome was significantly more common with fever. Hectic body temperature was found in most children with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome than without it. Children who showed signs of euthyroid sick syndrome were ill for longer. Conclusions. Patients with acute bronchitis combined with euthyroid sick syndrome generally have a more severe history of life and disease, more severe acute bronchitis than patients without abnormalities in hormonal status. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors. Острый бронхит — широко распространенное заболевание у детей. Во время воспаления, включая респираторный тракт, в процесс вовлекаются гипофиз и щитовидная железа, от ответа которых зависит защитная и адаптационная устойчивость организма. Поэтому от адекватности функционирования этих органов зависит характер течения острых инфекционных заболеваний, в частности острого бронхита. Так, у детей с этим заболеванием нередко развивается синдром эутиреоидной патологии, проявляющийся наиболее часто в форме «синдрома низкого Т3». Цель — изучить клинические особенности течения острого бронхита у детей дошкольного возраста в сочетании с синдромом эутиреоидной патологии и без него. Материалы и методы. Обследованы 135 детей дошкольного возраста (от 3 до 6 лет), больных острым бронхитом (основная группа), и 28 здоровых детей (контрольная группа). Все пациенты основной группы разделены на две. І группу составили дети, больные острым бронхитом (92 ребенка), а II группу — пациенты с острым бронхитом, сочетающимся с синдромом эутиреоидной патологии (43 ребенка). Применены клинико-анамнестические методы исследования (сбор жалоб, анамнеза заболевания и жизни, физикальное обследование). Результаты. Установлено, что у пациентов с острым бронхитом с признаками синдрома эутиреоидной патологии выявлено большее количество случаев пролонгированной неонатальной желтухи, перинатального поражения центральной нервной системы и рождения с весом менее 2800 г. Для заболеваемости детей дошкольного возраста острым бронхитом характерен зимне-весенний подъем. Ведущими клиническими синдромами у больных острым бронхитом были интоксикационный, катаральный и гипертермический. Общая слабость была основным симптомом интоксикационного синдрома у детей с острым бронхитом без признаков синдрома эутиреоидной патологии, тогда как беспокойство чаще отмечалось у детей II группы. Основным симптомом катарального синдрома был сухой дневной кашель. Гипертермический синдром достоверно чаще проявлялся фебрильной температурой. Гектическая температура тела проявлялась у большинства пациентов с острым бронхитом, сочетающимся с синдромом эутиреоидной патологии, чем без него. Дети с выявленными признаками синдрома эутиреоидной патологии болели дольше. Выводы. Пациенты с острым бронхитом, сочетающимся с синдромом эутиреоидной патологии, в общем, имеют более отягощенный анамнез жизни и заболевания, более тяжелое течение острого бронхита, чем пациенты без отклонений в гормональном статусе. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом всех участвующих учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов. Гострий бронхіт є надзвичайно поширеним захворюванням у дітей. Під час запалення, у тому числі респіраторного тракту, до процесу залучаються гіпофіз та щитоподібна залоза, від відповіді яких залежить захисна та адаптаційна стійкість організму. Тому від адекватності функціонування цих органів залежить характер перебігу гострих інфекційних хвороб, зокрема гострого бронхіту. Так, у дітей з цим захворюванням нерідко розвивається синдром еутиреоїдної патології, що проявляється найчастіше у формі «синдрому низького Т3». Мета — вивчити клінічні особливості перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку в поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього. Матеріали та методи. Обстежено 135 дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років), хворих на гострий бронхіт (основна група), і 28 здорових дітей (контрольна група). Усіх пацієнтів основної групи поділено на дві: І групу становили хворі на гострий бронхіт (92 дитини), а ІІ групу — хворі на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології (43 дитини). Застосовано клініко-анамнестичні (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, фізикальне обстеження) методи дослідження. Результати. З'ясовано, що в пацієнтів із гострим бронхітом з ознаками синдрому еутиреоїдної патології виявлено більшу кількість випадків пролонгованої неонатальної жовтяниці, перинатального ураження центральної нервової системи та народження з масою тіла менше 2800 г. Установлено, що для захворюваності дітей дошкільного віку на гострий бронхіт характерний зимово$весняний підйом. Провідними клінічними синдромами у хворих на гострий бронхіт були інтоксикаційний, катаральний та гіпертермічний. Загальна слабкість була основним симптомом інтоксикаційного синдрому у хворих на гострий бронхіт без ознак синдрому еутиреоїдної патології, тоді як занепокоєння частіше відзначалися в дітей ІІ групи. Основним симптомом катарального синдрому був денний сухий кашель. Гіпертермічний синдром достовірно частіше проявлявся фебрильною температурою. Гектична температура тіла виявлялася в більшості хворих на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології, ніж без нього. Діти з ознаками синдрому еутиреоїдної патології хворіли довше. Висновки. Пацієнти з гострим бронхітом, поєднаним із синдромом еутиреоїдної патології, загалом мають більш обтяжений анамнез життя та захворювання, тяжчий перебіг гострого бронхіту, ніж пацієнти без відхилень у гормональному статусі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |