Features of criminal procedural decision-making by analogy
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2018 |
Předmět: | |
Zdroj: | Питання боротьби зі злочинністю; № 35 (2018); 249-262 Issues of Crime Prevention; № 35 (2018); 249-262 Вопросы борьбы с преступностью; № 35 (2018); 249-262 |
ISSN: | 2079-6242 |
Popis: | Загальною підставою застосування аналогії є прогалина у кримінально-му процесуальному праві. Вона виявляється суб’єктами правозастосуванняпри прийнятті процесуального рішення на етапі пошуку належних до засто-сування норм матеріального і процесуального права. Правозастосувачі в та-кому випадку постають перед проблемою повної або часткової відсутностінеобхідних норм права. Власне, аналогія закону у кримінальному судочинствімає місце при поширенні у процесі правозастосування на конкретні життєвівідносини, що хоч і не врегульовані, однак входять до предмета правовогорегулювання в кримінальному процесі положень законодавства, що регулюєнайбільш подібні суспільні відносини, виходячи із їх найхарактерніших ознак.Натомість аналогія права при прийнятті кримінальних процесуальних рішеньявляє собою застосування до неврегульованих правом процесуальних відносинзагальних засад кримінального провадження та сенсу (основної ідеї) законо-давства у разі відсутності положень закону, що регулюють подібні відносини.Механізм застосування аналогії при прийнятті кримінальних процесуальнихрішень складається з таких етапів: виявлення прогалини, де визначаєтьсяхарактер такої ситуації, з’ясовується її приналежністьдо предмета право-вого регулювання кримінального процесу та виокремлюються найбільш харак-терні риси неврегульованих суспільних відносин; пошук положень законодав-ства, де вирішуються питання про наявність умови для застосуванняаналогії закону (у випадку, якщо аналогія закону неможлива, застосовуєтьсяаналогія права та проводиться необхідна для неї підготовка); застосуванняаналогії для врегулювання подібних правовідносин, яке передбачає конструю-вання казуального правила поведінки, оцінку його відповідності положеннямчинного законодавства, а також застосування такого правила й оформленнявідповідного процесуального рішення. Общим основанием применения аналогии является пробел в уголовном про-цессуальном праве. Он обнаруживается субъектами правоприменения при при-нятии процессуального решения на этапе поиска подлежащих применению нормматериального и процессуального права. Правоприменители в таком случаесталкиваются с проблемой полного или частичного отсутствия необходимыхнорм права. Собственно, аналогия закона в уголовном судопроизводстве име-ет место при распространении в процессе правоприменения на конкретныежизненные отношения, хотя и неурегулированные, однако входящие в предметправового регулирования в уголовном процессе, положений законодательства,регулирующего наиболее сходные общественные отношения, исходя из их наиболеехарактерных признаков. В свою очередь, аналогия права при принятии уголовныхпроцессуальных решений представляет собой применение к неурегулированнымправом процессуальным отношениям общих принципов уголовного производстваи смысла (основной идеи) законодательства при отсутствии положений закона,регулирующих сходные отношения. Механизм применения аналогии при принятииуголовных процессуальных решений состоит из следующих этапов: выявлениепробела, где определяется характер такой ситуации, выясняется его принад-лежность к предмету правового регулирования уголовного процесса и выделяютсянаиболее характерные признаки неурегулированных общественных отношений;поиск положений законодательства, где решаются вопросы о наличии условия дляприменения аналогии закона (в случае, если аналогия закона невозможна – применя-ется аналогия права и проводится необходимая для нее подготовка); применениеаналогии для урегулирования подобных правоотношений, которое предполагаетконструирование казуального правила поведения, оценку его соответствия поло-жениям действующего законодательства, а также применение такого правилаи оформления соответствующего процессуального решения. The general reason for using the analogy is a gap in the criminal procedural law.It turns out to be the subjects of law enforcement when making a procedural decision atthe stage of searching for applicable rules of substantive and procedural law. Applicantsin this case are faced with the problem of total or partial lack of necessary rules of law.The analogy of the law in criminal proceedings takes place in the course of spreadingof the law governing provisions application that have the most similar social relations,based on their most characteristic features to concrete life relations, which, despite ofbeing not regulated, are part of the subject of legal regulation in the criminal process.Instead, the analogy of foundations during criminal procedural decision-making is theapplication of the general principles of criminal proceedings (the basic idea) oflegislation to the unsettled by the law procedural relations in the absence of provisionsof the law governing such relationships. The use of an analogy occurs through thepassage of certain stages, among which one can distinguish the following: theidentification of a gap, which provides determination of such a situations nature, turnsout, its affiliation with the subject of legal regulation in criminal process and distinguishthe most characteristic features of unregulated social relations; searching for theprovisions of the law, which resolve the issue of the availability of conditions for theanalogy of the law application (otherwise carries out the analogy of principles of lawapplication in the case of impossibility of analogy of the law application); applicationof an analogy for the settlement of such legal relations, which involves the design ofa casual conduct, assessment of its compliance with the provisions of the currentlegislation, application of such rule and adoption of the relevant procedural decision. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |