Час реакції респондентів на окремі пункти опитувальника Derogatis як діагностичний маркер депресивних розладів

Autor: Linska, K. I.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Запорожский медицинский журнал; Том 22 № 3 (2020)
Zaporozhye Medical Journal; Vol. 22 No. 3 (2020)
ISSN: 2306-4145
2310-1210
Popis: The purpose of this work is to assess the informativeness of the response time of respondents to separate points of the Derogatis questionnaire as a diagnostic marker of depressive disorders.Material and methods. A total of 97 patients with depression (main group) were examined, the average age was 40.94 ± 1.25 years (among them, 51 people with diagnosed depressive episode (F32 according to ICD-10) and 46 people with diagnosed recurrent depressive disorder (F33 according to ICD-10), as well as 64 practically healthy individuals with an average age of 41.21 ± 1.21 years (control group). We used clinical-psychopathological, psychometric (Derogatis questionnaire), as well as psychophysiological methods using Reocom-stress software and hardware complex (manufacturer KhAI-Medika,Kharkiv,Ukraine), with the function of recording the time for answering questions (response time). All the described methods were used twice during the study: with an interval of 17–19 days, at the beginning (examination No. 1) and at the end (examination No. 2) of the inpatient treatment course.Results. As a result of a comparative analysis of two information channels (traditional scores and response time to separate points of the Derogatis questionnaire), it was shown that the proportion of reaction time informativeness (in comparison with traditional scoring) increased in transition from survey No. 1 to survey No. 2 for markers of depressive disorders presence by 1.47 times (from 50.53 % to 74.29 %), and for markers of depressive disorders absence by 1.21 times (from 42.61 % to 51.76 %).Conclusions. It has been proven that the response time to the separate points of the Derogatis questionnaire regarding concomitant psychopathological symptoms are an informative tool for objective diagnosis of depression, as well as for monitoring the quality of therapy for patients with this pathology.
Цель работы – оценка информативности времени реакции респондентов на отдельные пункты опросника Derogatis как диагностического маркера депрессивных расстройств.Материалы и методы. Обследовали 97 больных депрессией (основная группа), средний возраст – 40,94 ± 1,25 года (51 пациент с диагнозом депрессивный эпизод – F32 по МКБ-10; 46 человек с диагнозом рекуррентное депрессивное расстройство – F33 по МКБ-10), а также 64 практически здоровых людей, средний возраст – 41,21 ± 1,21 года (контрольная группа). Использовали клинико-психопатологический, психометрический (опросник Derogatis), а также психофизиологический методы, применили программно-аппаратный комплекс «Реоком-стресс» (производитель «ХАИ-Медика», г. Харьков, Украина), с функцией регистрации времени реакции на вопросы. Все методы в ходе исследования применяли дважды: с интервалом в 17–19 суток, в начале (обследование № 1) и в конце (обследование № 2) курса стационарного лечения.Результаты. В результате сравнительного анализа двух каналов информации (традиционных балльных оценок и времени реакции на отдельные пункты опросника Derogatis) показано: удельный вес информативности времени реакции (в сравнении с традиционными балльными оценками) при переходе от обследования № 1 к обследованию № 2 растет для маркеров наличия депрессивных расстройств в 1,47 раза (с 50,53 % до 74,29 %), для маркеров отсутствия депрессивных расстройств – в 1,21 раза (с 42,61 % до 51,76 %).Выводы. Доказано, что время реакции на отдельные пункты опросника Derogatis, касающиеся сопутствующей психопатологической симптоматики, – информативный инструмент для объективной диагностики депрессий, а также для мониторинга качества терапии пациентов с этой патологией.
Мета роботи – оцінити інформативність часу реакції респондентів на окремі пункти опитувальника Derogatis як діагностичного маркера депресивних розладів.Матеріали та методи. Обстежили 97 хворих на депресію (основна група), середній вік – 40,94 ± 1,25 року (51 особа з діагнозом депресивний епізод – F32 за МКХ-10; 46 осіб з діагнозом рекурентний депресивний розлад – F33 за МКХ-10); а також 64 практично здорові особи, середній вік – 41,21 ± 1,21 року (контрольна група). Використовували клініко-психопатологічний, психометричний (опитувальник Derogatis), а також психофізіологічний методи, застосували програмно-апаратний комплекс «Реоком-стрес» (виробник «ХАІ-Медика», м. Харків, Україна) з функцією реєстрації часу відповіді на запитання. Усі методи протягом дослідження застосовували двічі: з інтервалом в 17–19 діб, на початку (обстеження № 1) і наприкінці (обстеження № 2) курсу стаціонарного лікування.Результати. У результаті порівняльного аналізу двох каналів інформації (традиційних бальних оцінок і часу реакції на окремі пункти опитувальника Derogatis) показано, що питома вага інформативності часу реакції (порівняно з традиційними бальними оцінками) при переході від обстеження № 1 до обстеження № 2 зростає для маркерів наявності депресивних розладів в 1,47 раза (з 50,53 % до 74,29 %), а для маркерів відсутності депресивних розладів – в 1,21 раза (з 42,61 % до 51,76 %).Висновки. Доведено, що час реакції на окремі пункти опитувальника Derogatis щодо супутньої психопатологічної симптоматики, є інформативним інструментом для об’єктивної діагностики депресій, а також для моніторингу якості терапії пацієнтів із цією патологією.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: