Determining of the amount of impression defect of the humeral head (Hill-Sachs lesion)

Autor: Tyazhelov, Olexiy, Bitsadze, Marianna
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2014
Předmět:
Zdroj: ORTHOPAEDICS, TRAUMATOLOGY and PROSTHETICS; № 3 (2014); 43-47
Ортопедия, травматология и протезирование; № 3 (2014); 43-47
ISSN: 0030-5987
2518-1882
Popis: In the scientific literature there is not enough description of methods for quantitative evaluation of the defect to determine the severity of lesion, relation between the results of examination and the type of surgery that would be pathogenetically justified for each degree of bone defect of the articular surface of the humeral head is not present. Objective: To develop a method of calculating the amount of preoperative impression defect of the humeral head which will allow to determine the area, depth, width, length and orientation of the defect on the articular surface of the scapula. Methods: We processed the results of CT-scanning in 45 patients with Hill-Sachs lesions using a computer program created by the authors (patent UA № 77 086). All patients were admitted to the SI «Sytenko Institute for Spine and Joints Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» from 2010 to 2013. Clinical group of patients consisted of 4 women and 41 men. Results: Processing of CT-scans data of patients in the preoperative period showed that in 20 of them defect size was 20–30 %, in 10 less than 20 %, and in 15 — 30–40 % of the articulating surface of the head of the humerus. In patients with 20–30 % defect we performed remplissage of defect with infraspinatus tendon and anterior stabilization of the shoulder joint capsule. In patients with 30–40 % we replaced defect with bone autograft from the wing of ilium followed by stabilization of the anterior capsule of the shoulder joint. In patients with defect less than 20 % of the articulating surface of the head of the humerus we performed only stabilization of the anterior capsule of the shoulder joint. Nearest outcomes in this group of patients we assessed at 12 and 24 weeks after surgery according to Constant scale. Conclusion: The proposed method allows to conduct preoperative planning with individual choice of surgical treatment which will help to reduce the risk of recurrence of dislocations in the postoperative period.
В научной литературе недостаточно описаны методы количественной оценки дефекта Hill-Sachs для определения тяжести повреждения, не представлена зависимость между результатами обследования и видом хирургического вмешательства, который был бы патогенетически оправданным для каждой степени костного дефекта суставной поверхности головки плечевой кости. Цель: разработать методику предоперационного расчета величины импресионного дефекта головки плечевой кости, позволяющую определить площадь, глубину, ширину, длину и ориентацию дефекта относительно суставной поверхности лопатки. Методы: обрабатывали данные компьютерной томографии 45 пациентов с повреждениями Hill-Sachs при помощи разработанной авторами компьютерной программы (патент UA №77086). Все пациенты находились на стационарном лечении в ИППС им. проф. М. И. Ситенко НАМН с 2010 по 2013 гг. Клиническая группа пациентов состояла из 4 женщин и 41 мужчины. Результаты: обработка данных компьютерных томограмм группы пациентов в предоперационном периоде показала, что у 20 из них величина дефекта составляла 20–30 %, у 10 — менее 20 % и у 15 — 30–40 % от артикулирующей поверхности головки плечевой кости. Пациентам с дефектом 20–30 % выполняли ремплисацию дефекта сухожилием подостной мышцы и переднюю стабилизацию капсулы плечевого сустава. Пациентам с дефектом 30–40 % замещали дефект костным аутотрансплантатом из крыла подвздошной кости с последующей стабилизацией переднего отдела капсулы плечевого сустава. Пациентам, у которых дефект составил менее 20 % артикулирующей поверхности головки плечевой кости, была выполнена только стабилизация переднего отдела капсулы плечевого сустава. Оценивали ближайшие результаты лечения данной группы через 12 и 24 недели после хирургического вмешательства по шкале Constant. Выводы: предложенный способ позволяет провести предоперационное планирование с индивидуальным выбором метода хирургического лечения, что в дальнейшем позволит снизить риск рецидивов вывихов в послеоперационном периоде.
У науковій літературі недостатньо описані методи кількісної оцінки дефекту Hill-Sachs для визначення тяжкості ушкодження, не представлено залежності між результатами обстеження та видом хірургічного втручання, який був би патогенетично виправданим для кожного ступеня кісткового дефекту суглобової поверхні головки плечової кістки. Мета: розробити методику передопераційного розрахунку величини імпресійного дефекту головки плечової кістки, яка дасть можливість визначити площу, глибину, ширину, довжину та орієнтацію дефекту щодо суглобової поверхні лопатки. Методи: опрацьовували результати комп’ютерної томографії 45 пацієнтів з ушкодженнями Hill-Sachs за допомогою створеної авторами комп’ютерної програми (патент UA № 77086). Усі пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні в ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка НАМН з 2010 до 2013 рр. Клінічна група пацієнтів складалась з 4 жінок і 41 чоловіка. Результати: обробка даних комп’ютерних томограм групи пацієнтів у передопераційному періоді показала, що у 20 з них величина дефекту становила 20–30 %, у 10 — менш ніж 20 % і у 15 — 30–40 % від артикулюючої поверхні головки плечової кістки. Пацієнтам з дефектом 20–30 % виконували ремплісацію дефекту сухожилком підостьового м’яза і передню стабілізацію капсули плечового суглоба. Пацієнтам з дефектом 30–40 % заміщували дефект кістковим автотрансплантатом з крила клубової кістки з подальшою стабілізацією переднього відділу капсули плечового суглоба. Пацієнтам, у яких дефект був меншим за 20 % артикулюючої поверхні головки плечової кістки, виконували тільки стабілізацію переднього відділу капсули плечового суглоба. Оцінювали найближчі результати лікування цієї групи через 12 і 24 тижні після хірургічного втручання за шкалою Constant. Висновки: запропонований спосіб дає змогу провести передопераційне планування з індивідуальним вибором методу хірургічного лікування, що надалі допоможе знизити ризик рецидивів вивихів у післяопераційному періоді.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: