Ендотеліальна дисфункція в дітей із пієлонефритом

Autor: Abaturov, O. Ye., Vakulenko, L. I., Kunak, O. V.
Přispěvatelé: SI 'Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine', № 0116U004963
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Zaporozhye Medical Journal; № 4 (2019)
Запорожский медицинский журнал; № 4 (2019)
ISSN: 2306-4145
2310-1210
Popis: Aim. To study the characteristics of vascular endothelium system functioning as a marker of the balance between endothelium-dependent vasodilation and endothelium-dependent vasoconstriction in children with acute and chronic pyelonephritis.Materials and methods. 39 children with acute and 37 with chronic pyelonephritis aged 11–17 years, without exacerbation of the inflammatory process were examined. The control group consisted of 30 apparently healthy children. Endothelium-dependent vasodilatation test adapted to children was used.Results. In children with acute pyelonephritis, the initial index of the brachial artery diameter did not differ significantly from the norm (3.40 ± 0.19 mm, P > 0.05), while it was significantly less in patients with chronic pyelonephritis (2.20 ± 0.12 mm, P < 0.05). In the phase of maximal vasodilation, the brachial artery diameter index was significantly higher (4.10 ± 0.15 mm, P < 0.05) in patients with acute pyelonephritis, and in patients with chronic pyelonephritis – significantly less than the norm (2.60 ± 0.17 mm, P < 0.05). As a result, the brachial artery diameter increase was significantly less in children with chronic pyelonephritis than in healthy children (8.2 ± 0.2 %, P < 0.05), while it was significantly higher (24.10 ± 0.53 %, P < 0.05) in children with acute pyelonephritis. Linear blood flow velocity at rest was significantly lower than normal (111.80 ± 0.17, P < 0.05) in children with acute pyelonephritis and it was significantly increased (148.70 ± 0.14 cm/s, P < 0.05) in children with chronic pyelonephritis. In the phase of reactive hyperemia, the linear flow velocity was decreased in both groups of patients.Conclusions. Endothelial dysfunction is registered in 17.9 % of acute pyelonephritis and in 64.9 % of chronic pyelonephritis cases in children. Diverging paths are observed: in patients with acute pyelonephritis, activity of vasodilatory agents predominates, and in chronic pyelonephritis - vasoconstrictor agents. Endothelial dysfunction associated with chronic pyelonephritis has the risk of unfavorable course of the disease and requires differential management.
Цель работы – изучение особенностей функционирования системы сосудистого эндотелия как маркера баланса эндотелийзависимой вазодилатации и эндотелийзависимой вазоконстрикции у детей с острым и хроническим пиелонефритом.Материалы и методы. Обследовали 39 детей с острым и 37 детей с хроническим пиелонефритом в возрасте 11–17 лет вне обострения воспалительного процесса. Контрольную группу составили 30 условно здоровых детей. Использовали пробу с эндотелийзависимой вазодилатацией, адаптированной для детского возраста.Результаты. У детей с острым пиелонефритом исходный показатель диаметра плечевой артерии статистически значимо не отличался от нормы (3,40 ±0,19 мм, р > 0,05), а у больных с хроническим пиелонефритом был достоверно меньше (2,20 ±0,12 мм, р < 0,05). В фазу максимальной вазодилятации диаметр плечевой артерии у пациентов с острым пиелонефритом был достоверно больше (4,10 ±0,15 мм, р < 0,05), а у пациентов с хроническим пиелонефритом достоверно меньше нормы (2,60 ±0,17 мм, р
Мета роботи – вивчення особливостей функціонування системи судинного ендотелію як маркера балансу ендотелійзалежних вазодилятації та вазоконстрикції в дітей із гострим і хронічним пієлонефритом.Матеріали та методи. Обстежили 39 дітей із гострим і 37 осіб із хронічним пієлонефритом віком 11–17 років поза загостренням запального процесу. Контрольна група – 30 умовно здорових дітей. Виконали пробу з ендотелійзалежною вазодилятацією, адаптовану для дитячого віку.Результати. У дітей із гострим пієлонефритом вихідний показник діаметра плечової артерії статистично значущо не відрізнявся від норми (3,40 ±0,19 мм, р > 0,05), а у хворих на хронічний пієлонефрит був вірогідно меншим (2,20 ±0,12 мм, р < 0,05). У фазу максимальної вазодилятації діаметр плечової артерії в пацієнтів із гострим пієлонефритом був вірогідно більшим (4,10 ±0,15 мм, р < 0,05), а в пацієнтів із хронічним пієлонефритом вірогідно меншим за норму (2,60 ± 0,17 мм, р < 0,05). Як результат, приріст діаметра плечової артерії в дітей із хронічним пієлонефритом був вірогідно меншим порівняно зі здоровими (8,2 ± 0,2 %, р < 0,05), а в дітей із гострим пієлонефритом вірогідно більшим (24,10 ± 0,53 %, р < 0,05). Показник лінійної швидкості кровотоку у стані спокою в дітей із гострим пієлонефритом був вірогідно меншим за норму (111,80 ± 0,17 см/с, р < 0,05), а в дітей, які мали хронічний запальний процес у нирках, вірогідно більшим (148,70 ± 0,14 см/с, р < 0,05). У фазі реактивної гіперемії показник лінійної швидкості кровотоку в обох групах пацієнтів зменшувався.Висновки. Ендотеліальна дисфункція зареєстрована в 17,9 % випадків гострого пієлонефриту та в 64,9 % дітей, які хворі на хронічний пієлонефрит. Визначили різноспрямованість дисфункції: в пацієнтів із гострим пієлонефритом переважає активність факторів вазодилятації, а з хронічним пієлонефритом – факторів вазоконстрикції. Ендотеліальна дисфункція, асоційована з хронічним пієлонефритом, має ризик розвитку несприятливого перебігу захворювання, що потребує призначення диференційованої медикаментозної корекції.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: