Шляхи сучасної теопоетики: містерія, процес, подія
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2021 |
| Předmět: |
theopoetics
postmetaphysics mystery hermeneutics deconstruction process theology negative theology religious thinking metaphor event weak theology ecotheos теопоетика містерія постметафізика герменевтика деконструкція теологія процесу негативна теологія релігійне мислення метафора подія слабка теологія екотеоз |
| Zdroj: | Theological Reflections: Eastern European Journal of Theology; Vol. 19 No. 2 (2021): THEOLOGICAL REFLECTIONS: Eastern European Journal of Theology; 89-113 Богословские размышления: Восточноевропейский журнал богословия; Том 19 № 2 (2021): БОГОСЛОВСЬКI РОЗДУМИ: Східноєвропейський журнал богослов'я; 89-113 Богословські роздуми: Східноєвропейський журнал богослов’я; Том 19 № 2 (2021): БОГОСЛОВСЬКI РОЗДУМИ: Східноєвропейський журнал богослов'я; 89-113 |
| ISSN: | 2789-1569 2789-1577 |
| DOI: | 10.29357/2789-1577.2021.19.2 |
| Popis: | The article examines the development of post-metaphysical discourses, united by the term “theopoetics”, that can be divided into two separate stages: the beginning of theopoetics out of the death-of-God movement in the 1970s, and its rebirth in the 1990s. The first one arises as a “non-metaphysical” alternative to conceptual systematics of theology in the use of religious metaphorical language. And the last one results in two main streams: as the process theology in the search of “different” metaphysics, as opposed to classical substantive one, in order to open the doors for interreligious diversity based on continuous universal values, and as hermeneutics and deconstruction, more intolerant of any metaphysics, where theopoetics acquires the meaning of narratives with Jesus as the central element, which determines its radical kenotic methodology. These are the ways of theopoetics that are wanted to be explored in this article. У статті досліджуються постметафізичні дискурси, об’єднані терміном “теопоетика”, що умовно можна поділити на окремі етапи: етап зародження теопоетики в центрі дискурсу теології смерті Бога в 70-х роках, і етап, її відродження в 90-х роках. Перший виникає як пошук альтернатив концептуальній систематиці класичної теології через використання релігійної поетичної мови. Останній головне спрямовується у двох напрямках: теології процесу у пошуках “інакшої” метафізики, на противагу субстантивній, щоб дати місце для міжрелігійної різноманітності, яка ґрунтуватиметься на постійно динамічних універсальних цінностях, а також герменевтики і деконструкції, більш нетерпимих до будь-яких дискурсів метафізики, де теопоетика набуває значення наративів, центральним елементом яких є Ісус, що у певний спосіб визначає її радикальну кенотичну методологічність. Саме такі шляхи теопоетики розглядаються у цій статті. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|