Identification of promising chickpea varieties for enrichment with selen

Autor: Biletska, Yana, Bakirov, Myushfik
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Technology audit and production reserves; Том 5, № 3(49) (2019): Chemical engineering; 41-44
Technology audit and production reserves; Том 5, № 3(49) (2019): Хімічна інженерія; 41-44
Technology audit and production reserves; Том 5, № 3(49) (2019): Химическая инженерия; 41-44
ISSN: 2226-3780
2312-8372
Popis: Providing the population with ecologically pure protein products of plant origin is an important problem, but the native use of chickpea grains is limited by the presence of anti-nutritional substances in them. As a result of enzymatic processes occurring during the germination of chickpea grains, the content of anti-nutritional substances is significantly reduced. Vegetable protein of chickpea grain has the ability to accumulate inorganic trace elements, transforming them into organic forms, soaking in the process of germination. Taking into account the prevalence of iodine-deficient states, the authors considered it appropriate to use selenium as a micronutrient, namely NaHSeO3 (1 g – 0.52 μg/g of selenium), which is a synergist of iodine and, in an organic-bound state, can quite efficiently combat iodine-deficient a disease. Scientists, breeders and technologists have not identified varieties of chickpeas with quality indicators, which is the most optimal for the process of germination and fortification. Therefore, the object of research is the chickpea grains of various vegetation periods, early ripening and mid-ripening (95 ... 115 and 115 ... 125 days of ripening, respectively), for the growing period of 2014 ... 2018. The total content of proteins of fats and carbohydrates was studied, mathematically processed and optimized according to criteria such as max amount of protein, min growing period, average content of fats and carbohydrates, at least 100 experimental samples of chickpea grains. It is established that early ripe varieties of chickpeas have an optimal protein content of 19.55%, fats – 15.95%, carbohydrates – 64.5%. Mid-ripening chickpea varieties have 18.7% protein, 15.95% fat and 64.75% carbohydrates. From the conducted experiment it is established that early ripe chickpea varieties are the most promising for enrichment with selenium, since the content of protein is superior to mid-ripening varieties by 0.85%, and ripen 20–25 days earlier in the growing season.
Обеспечение населения экологически чистыми белковыми продуктами растительного происхождения является важной проблемой, но использование свежевыращенных бобов нута ограничивается наличием в них антипитательных веществ. В результате ферментативных процессов, протекающих во время проращивания зерен нута, содержание антипитательных веществ существенно уменьшается. Растительный белок зерен нута обладает способностью к аккумуляции неорганических микроэлементов, трансформируя их в органические формы, во время замачивания в процессе проращивания. Принимая во внимание распространенность йод-дефицитных состояний, авторы сочли целесообразным в качестве обогащающих микроэлементов использовать селен, а именно NaHSeO3 (1 г – 0,52 мкг/г селена), который является синергистом йода и в органической форме достаточно продуктивно борется с йод-дефицитными заболеваниями. Учеными, селекционерами и технологами не определены оптимальные сорта нута для обогащения селеном, которые есть наиболее перспективными для процесса проращивания и обогащения. Поэтому объектом проведенного исследования были зерна нута различного вегетационного периода раннеспелые и среднеспелые (95...115 и 115...125 суток выращивания, соответственно), за период 2014...2018 годов. Изучено содержание белков жиров и углеводов и математически обработаны и оптимизированы по таким критериями, как max количество белка, min период выращивания, среднее содержание жиров и углеводов. Установлено, что раннеспелые сорта нута имеют оптимальное содержание белка – 19,55 %, жиров – 15,95 % углеводов – 64,5 %. Среднеспелые сорта нута – 18,7 % белка, 15,95 % жиров и 64,75 % углеводов. Из проведенного эксперимента установлено, что наиболее перспективными для обогащения селеном является раннеспелые сорта нута, поскольку по содержанию белка превышают среднеспелые сорта на 0,85 %, а за вегетационный период созревают на 20...25 суток ранее.
Забезпечення населення екологічно чистими білковими харчовими продуктами рослинного походження є важливою проблемою, але нативне використання бобів нуту обмежується наявністю в них антипоживних речовин. У результаті ферментативних процесів, які протікають під час пророщення зерен нуту, вміст антипоживних речовин суттєво зменшується. Рослинний білок зерна нуту має здатність до акумуляції неорганічних мікроелементів, трансформуючи їх в органічні форми, під час замочування у процесі пророщення. Беручи до уваги розповсюдженість йод-дефіцитних станів, автори вважали за доцільне в якості збагачуючих мікроелементів використовувати селен, а саме NaHSeO3 (1 г – 0,52 мкг/г селену), який є синергістом йоду та в органічноз’язаному стані здатен досить продуктивно боротись із йод дефіцитним захворюванням. Науковцями, селікціонерами та технологами не визначені сорти нуту із показниками якості, що є найбільш оптимальними для процесу пророщення та фортифікації. Тому об’єктом проведеного дослідження були зерна нуту різного вегетаційного періоду ранньостиглі та середньостиглі (95…115 та 115…125 діб визрівання, відповідно), за період вирощування 2014…2018 роки. Досліджено загальний вміст білків жирів та вуглеводів, математично опрацьовано та оптимізовано за такими критеріями, як max кількість білка, min період вирощування, середній вміст жирів та вуглеводів, не менше як 100 експериментальних зразків зерен нуту. Встановлено, що ранньостиглі сорти нуту мають оптимальний вміст білка – 19,55 %, жирів – 15,95 % вуглеводів – 64,5 %. Середньостиглі сорти нуту мають – 18,7 % білка, 15,95 % жирів та 64,75 % вуглеводів. З проведеного експерименту встановлено, що найбільш перспективними для збагачення селеном є ранньостиглі сорти нуту, оскільки за вмістом білка перевищують середньостиглі сорти на 0,85 %, а за вегетаційним періодом дозрівають на 20…25 діб раніше.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: