РЕЛІГІЄЗНАВЧА УКРАЇНА ЯК СУБ'ЄКТ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences.; № 2(88) (2020); 5-19
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки; № 2(88) (2020); 5-19
ISSN: 2663-7650
Popis: Стаття присвячена важливому ювілею в житті вітчизняного релігієзнавства – 25- річчю членства Української асоціації релігієзнавців (УАР) у найавторитетнішій міжнародній професійній спілці дослідників релігії – Міжнародній асоціації історії релігій (IAHR), яка була заснована в 1950 році на 7-му Конгресі істориків релігії в Амстердамі. Автор осмислює значення цього історичного кроку – входження українських вчених до міжнародного наукового співтовариста – як для вітчизняної, так і світової науки. В статті розглядається передісторія наукової інкорпорапції релігієзнавців України до світового наукового середовища, перші кроки українських вчених на міжнародній арені, їх участь в конгресах, конференціях, знайомство з провідними науковими школами в галузі релігієзнавства та видатними їх представниками. Показана далекоглядність керівництва Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ та Української асоціації релігієзнавців в їх різновекторних наукових та інституційних орієнтаціях. Детально досліджуються процес і процедура вступу УАР до IAHR. На основі віднайдених унікальних документів встановлена точна дата прийняття України як національної асоціації до складу IAHR.Проаналізована діяльність релігієзнавчої наукової спільноти як на українських, так і міжнародних теренах. Констатовано, що середина 90-х років ХХ ст., з якими збігся вступ УАР до IAHR, для вітчизняного релігієзнавства виявилася надзвичайно важливим періодом його становлення. Релігієзнавство фактично конституювалося як нова сфера гуманітарного знання – наука про релігію. Автор акумулює всю інформацію про учасників процесу створення і розвитку науки про релігію в Україні, називає основні групи виконавців намічених планів, показує системність дій і наполегливість учасників в реалізації правильно обраної стратегії. Доведено, що завдяки зусиллям піонерів українського релігієзнавства нині в Україні з'явилося багато дослідницьких, просвітницьких, навчальних й інформаційних ініціатив, які свідчать про успішний розвиток науки про релігію. Сучасний стан релігієзнавства, зокрема аналіз УАР, дає підстави для впевненості у перспективах релігієзнавства як в Україні, так за кордоном.Стаття присвячена важливому ювілею в житті вітчизняного релігієзнавства – 25-річчю членства Української асоціації релігієзнавців (УАР) у найавторитетнішійміжнародній професійній спілці дослідників релігії – Міжнародній асоціації історії релігій(IAHR), яка була заснована в 1950 році на 7-му Конгресі істориків релігії в Амстердамі.Автор осмислює значення цього історичного кроку – входження українських вчених доміжнародного наукового співтовариста – як для вітчизняної, так і світової науки. Встатті розглядається передісторія наукової інкорпорапції релігієзнавців України досвітового наукового середовища, перші кроки українських вчених на міжнародній арені, їхучасть в конгресах, конференціях, знайомство з провідними науковими школами в галузірелігієзнавства та видатними їх представниками. Показана далекоглядністькерівництва Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ та Українськоїасоціації релігієзнавців в їх різновекторних наукових та інституційних орієнтаціях.Детально досліджуються процес і процедура вступу УАР до IAHR. На основі віднайденихунікальних документів встановлена точна дата прийняття України як національноїасоціації до складу IAHR.Проаналізована діяльність релігієзнавчої наукової спільноти як на українських, так іміжнародних теренах. Констатовано, що середина 90-х років ХХ ст., з якими збігся вступУАР до IAHR, для вітчизняного релігієзнавства виявилася надзвичайно важливим періодомйого становлення. Релігієзнавство фактично конституювалося як нова сферагуманітарного знання – наука про релігію. Автор акумулює всю інформацію про учасниківпроцесу створення і розвитку науки про релігію в Україні, називає основні групивиконавців намічених планів, показує системність дій і наполегливість учасників вреалізації правильно обраної стратегії. Доведено, що завдяки зусиллям піонерів українського релігієзнавства нині в Україні з'явилося багато дослідницьких,просвітницьких, навчальних й інформаційних ініціатив, які свідчать про успішнийрозвиток науки про релігію. Сучасний стан релігієзнавства, зокрема аналіз УАР, даєпідстави для впевненості у перспективах релігієзнавства як в Україні, так за кордоном.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: