Особливості клінічного прояву генералізованих захворювань пародонта у хворих на нервову анорексію

Autor: Reshetnyk, L. L.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Буковинський медичний вісник; Том 24, № 1 (93) (2020); 121-127
Буковинский медицинский вестник; Том 24, № 1 (93) (2020); 121-127
Bukovinian Medical Herald; Том 24, № 1 (93) (2020); 121-127
ISSN: 1684-7903
2413-0737
Popis: Generalized parodontal diseases (GPD) are one of the most common dental diseases, which occupy a significant place in the structure of human diseases, reaching 60–90%. This is due to the complexity of understanding the etio-pathogenetic mechanisms of the development GPD and the high association of them with a number of diseases of the internal organs and systems with common points of contact between interdependence and mutual influence, in particular with anorexia nervosa (AN). Recently, the incidence of AN has increased significantly and poses a serious state, social, psychological and medical problem. There are serious changes on the axis hypothalamus — pituitary — amygdala, genital and thyroid glands, which cause a decrease in thyroid hormone metabolism, cause hypoestrogenia, hypogonadism, secondary hyperparathyroidism due to AN.Objective. To establish the features of the configuration of generalized pаrodontal diseases and their clinical manifestations in the format of basic characteristics of anorexia nervosa statistical methods were used. Objects were 75 patients with GPD, with AN, aged 18–36 years (average age 26 ± 3.8) — the main group (M), and 60 patients with GPD without signs of anorexia of the same age — comparison group (C). For a detailed analysis of the clinical manifestations of GPD in patients with AN, all patients in the main (M) and comparative (C) groups were divided into several subgroups. M1 subgroup — patients with various forms of gingivitis. The M2 subgroup was presented with patients with generalized parodontitis (GP) with AN as the basic pathology. The comparative (C) group consisted of two subgroups (C1), (C2) with different forms of gingivitis and GP, respectively.Results. A high incidence of GPD up to 100% was diagnosed, including both independent parodontal soft tissue disease and all components of the parodontal complex, which had characteristic of all age groups and varied with patient age, duration of AN and its stages. Among the independent forms of gingivitis, the most common was chronic catarrhal marginal gingivitis (86.7 ± 8.8%), with some cases of exacerbation on the background of the overwhelming absence of complaints with single manifestations of aggravation, complexity of psychological alliance. GP was predominantly I–II degree, with chronic course prevailing over other forms of GPD (80 ± 4.6%). Radiographically, in all patients, regardless of the severity of GP, there was an extension of the parodontal cleft and osteoporosis of the bone component of the parodontal complex, horizontal type of resorption. Advantages and priorities of different segments of parodontal complex lesions in patients with AN were not observed. For all patients with GP, a high degree of tissue sensitization to the bone antigen, characterizing significant changes in the bone component of the parodontal complex with AN, was finalized.Conclusion. Thus, direct correlation and interdependence of generalized parodontal diseases in the format of basic characteristics of anorexia nervosa were established.
Генерализованные заболевания пародонта (ГЗП) — одни из самых распространенных стоматологических заболеваний, занимают значительное место в структуре болезней человека, достигая 60-90%. Это в определенной степени обусловлено как сложностью понимания этиопатогенетических механизмов развития ГЗП, так и высокой ассоциацией их с рядом заболеваний внутренних органов и систем с общими точками соприкосновения взаимообусловленности и взаимовлияния, в частности с нервной анорексией (НА). В последнее время частота НА существенно увеличилась и составляет серьезную государственную, социальную, психологическую и медицинскую проблему. При НА происходят серьезные изменения со стороны оси гипоталамус — гипофиз — амигдалы, половых и щитовидной желез, которые побуждают снижение метаболизма тиреоидного гормона, вызывают гипоэстрогению, гипогонадизм, вторичный гиперпаратиреоз, гиперкортицизм, потенцируют развитие и особенности проявления ГЗП у больных при НА.Цель работы — установить особенности конфигурации генерализованных заболеваний пародонта и их клинических проявлений в формате базисных характеристик нервной анорексии.Материал и методы. Использованы клинико-рентгенологические, иммунологические, аналитические и статистические методы. Объектом были 75 пациентов с ГЗП, при НА, в возрасте 18–36 лет (средний возраст 26 ± 3,8), которые составили основную группу (О) и 60 больных с ГЗП без признаков анорексии аналогичного возраста — группа сравнения (С). Для детального анализа особенностей клинического проявления ГЗП у больных при НА все пациенты основной (О) и сравнительной (С) групп были разделены на несколько подгрупп. О1 подгруппа — пациенты с различными формами гингивита. О2 подгруппа была представлена пациентами с генерализованным пародонтитом (ГП) при НА как базовой патологии. Сравнительная (С) группа включала в себя две подгруппы (С1), (С2) с различными формами гингивита и ГП соответственно.Результаты. Диагностирована высокая частота ГЗП, достигающая 100%, включая как самостоятельные заболевания мягких тканей пародонта, так и всех составляющих пародонтального комплекса, которая была присуща всем возрастным группам и менялась с возрастом пациентов, длительностью НА и её стадий. Среди самостоятельных форм гингивита наиболее распространенным был хронический катаральный маргинальный гингивит (86,7 ± 8,8%), с отдельными случаями обострения на фоне подавляющего отсутствия жалоб с редкими проявлениями агравации, сложностью психологического союза. ГП преимущественно I–II ступеней, хронического течения превалировал над другими формами ГЗП (80 ± 4,6%). Рентгенологически у всех больных независимо от степени тяжести ГП было характерно расширение периодонтальной щели и остеопороз костной составляющей пародонтального комплекса, горизонтальный тип резорбции. Не прослеживались преимущества и приоритеты различных сегментов поражения пародонтального комплекса у больных при НА. Для всех пациентов с ГП финализирована высокая степень тканевой сенсибилизации к костному антигену, характеризующего существенные изменения в костной составляющей пародонтального комплекса при НА.Вывод. Установлены прямая взаимосвязь и взаимообусловленность генерализованных заболеваний пародонта в формате базисных характеристик нервной анорексии.
Генералізовані захворювання пародонта (ГЗП) — одні з поширених стоматологічних захворювань, які посідають значне місце в структурі хвороб людини, що досягає 60–90%. Це певною мірою зумовлено як складністю розуміння етіопатогенетичних механізмів розвитку ГЗП, так і високою асоціацією їх із низкою захворювань внутрішніх органів і систем із спільними точками дотику взаємозумовленості та взаємовпливу, зокрема з нервовою анорексією (НА). Останнім часом частота НА суттєво збільшилась і становить серйозну державну, соціальну, психологічну і медичну проблему. При НА відбуваються наявні серйозні зміни з боку осі гіпоталамус — гіпофіз — амигдали, статевих та щитоподібної залоз, які спонукають зниження метаболізму тиреоїдного гормону, викликають гіпоестрогенію, гіпогонадизм, вторинний гіперпаратиреоз, гіперкортицизм, що потенціюють розвиток та особливості прояву ГЗП у хворих на НА.Мета роботи — встановити особливості конфігурації генералізованих захворювань пародонта і їх клінічних проявів у форматі базисних характеристик нервової анорексії.Матеріал і методи. Використані клініко-рентгенологічні, імунологічні, аналітичні та статистичні методи. Об'єктом були 75 пацієнтів із ГЗП, при НА, віком 18–36 років (середній вік 26±3,8), які склали основну групу (О), та 60 хворих на ГЗП без ознак анорексії аналогічного віку — група порівняння (П). Для детального аналізу особливостей клінічного прояву ГЗП у хворих на НА всі пацієнти основної (О) і порівняльної (П) груп були розподілені на декілька підгруп. О1 підгрупа — пацієнти з різними формами гінгівіту. О2 підгрупа представлена пацієнтами з генералізованим пародонтитом (ГП) при НА як базовій патології. Порівняльна (П) група включала в себе дві підгрупи (П1), (П2) з різними формами гінгівіту та ГП відповідно.Результати. Діагностована висока частота ГЗП, досягаючи 100%, включаючи як самостійні захворювання м’яких тканин пародонта, так і всіх складових пародонтального комплексу, що притаманна всім віковим групам і змінювалася з віком пацієнтів, тривалістю НА та її стадій. Серед самостійних форм гінгівіту найбільш поширеним був хронічний катаральний маргінальний гінгівіт (86,7±8,8%), з окремими випадками загострення на тлі переважної відсутності скарг з поодинокими проявами агравації, складністю психологічного союзу. ГП переважно І-ІІ ступеня, хронічного перебігу превалював над іншими формами ГЗП (80±4,6%). Рентгенологічно у всіх хворих незалежно від ступеня тяжкості ГП притаманно розширення періодонтальної щілини і остеопороз кісткової складової пародонтального комплексу, горизонтальний тип резорбції. Не простежувались переваги і пріоритети різних сегментів ураження пародонтального комплексу у хворих на НА. Для всіх пацієнтів із ГП фіналізований високий ступінь тканинної сенсибілізації до кісткового антигену, що характеризує суттєві зміни в кістковій складовій пародонтального комплексу при НА.Висновок. Встановлені прямий взаємозв’язок та взаємозумовленість генералізованих захворювань пародонта у форматі базисних характеристик нервової анорексії.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: