Феномен культурної спадщини та її місце в сучасних міжнародних відносинах
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2022 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Ukrainian Information Space; No. 2(10) (2022); 43-53 Український інформаційний простір; № 2(10) (2022); 43-53 |
| ISSN: | 2616-7948 2617-1244 |
| Popis: | The purpose of the article is to reveal the place and role of cultural heritage in international relations at the current stage of the development of the socio-cultural space, as well as to consider the main trends in the preservation and distribution of world cultural heritage at the international level. Research methodology. The methodological basis is an interdisciplinary approach, which involves the use of general scientific methods of cognition, as well as special (cultural, historical, political) methods for the analysis of the research object. The system-structural method is applied for the theoretical understanding of the types of world cultural heritage; a comparative-historical method that allows you to trace the transformations of the place and role of world cultural heritage in the context of the evolution of information and communication technologies, international relations as an intercultural activity, etc. Scientific novelty. The place and significance of world cultural heritage in international relations, in particular in the context of its relationship with diplomacy, in historical retrospect and at the present stage, at the beginning of the third decade of the 21st century, have been studied; analyzed the concept of «soft power» in the context of preservation and dissemination of cultural heritage at the international level; modern perspective directions and trends of preservation of world cultural heritage, etc. are considered. Conclusions. The popularization of cultural heritage objects can positively influence the image of the state in the international arena, and become a confirmation of active participation in the process of preserving world heritage. In the late 2010s – early 2020s, cultural heritage took a new place in the system of international relations, which is connected with the increasing level of inclusion of cultural heritage in other areas of international discourse (thanks to the actions of social networks and mass media) and the growth of economic and political the power used in the international arena by countries whose development course is aimed at preserving nature. Cultural heritage is becoming a more important participant in multilateral dialogues and, as such, is part of expanding actions within international relations. Мета статті – виявити місце та роль культурної спадщини в міжнародних відносинах на сучасному етапі розвитку соціокультурного простору, а також розглянути основні тенденції збереження та поширення всесвітньої культурної спадщини на міжнародному рівні. Методологія дослідження. Методологічною основою є міждисциплінарний підхід, який передбачає використання загальнонаукових методів пізнання, а також спеціальних (культурологічних, історичних, політологічних) методів до аналізу об’єкта дослідження. Застосовано системно-структурний метод для теоретичного розуміння видів всесвітньої культурної спадщини; порівняльно-історичний метод, який дозволяє відстежити трансформації місця і ролі всесвітньої культурної спадщини в контексті еволюції інформаційно-комунікаційних технологій, міжнародних відносин як міжкультурної діяльності та ін. Наукова новизна. Досліджено місце і значення всесвітньої культурної спадщини в міжнародних відносинах, зокрема у контексті її взаємозв’язку з дипломатією, в історичній ретроспективі і на сучасному етапі, на початку третього десятиліття ХХІ ст.; проаналізовано концепцію «м’якої сили» в контексті збереження та поширення культурної спадщини на міжнародному рівні; розглянуто сучасні перспективні напрямки і тенденції збереження всесвітньої культурної спадщини та ін. Висновки. Популяризація об’єктів культурної спадщини здатна позитивно вплинути на імідж держави на міжнародній арені, стати підтвердженням активної участі в процесі збереження світової спадщини. Наприкінці 2010-х – на початку 2020-х рр. культурна спадщина посіла нове місце в системі міжнародних відносин, що пов’язано зі зростанням рівня включення культурного спадку в інші області міжнародного дискурсу (завдяки діям соціальних мереж та ЗМІ) та зростанням економічної і політичної могутності, якою користуються на міжнародній арені країни, курс розвитку яких спрямований на збереження природи. Культурний спадок стає більш важливим учасником багатобічних діалогів і, як таке, є частиною розширення дій в межах міжнародних відносин. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|