Оцінювання ризику перелому в пацієнтів з цукровим діабетом

Autor: Kchvisiuk, Оlexander, Sykal, Anatoly, Babalyan, Vladimir, Kalchenko, A.
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2015
Předmět:
Zdroj: ORTHOPAEDICS, TRAUMATOLOGY and PROSTHETICS; № 2 (2015); 35-41
Ортопедия, травматология и протезирование; № 2 (2015); 35-41
ISSN: 0030-5987
2518-1882
Popis: Type II diabetes along with metabolic, cardiovascular and neu­rological complications, dysfunction of organs and systems leads to decreasing of bone mineral density and consequently to an increasing risk of fractures. Objective: To assess the absolute risk of fracture in patients with diabetes mellitus type II, using models of algorithms FRAX and QFracture, as well as to perform a com­parative analysis of these models. Methods: The study included 96 women with type II diabetes (average age (63,1 ± 0,8), body mass index (32,3 ± 0,49) kg/m2). According to anamnesis data of patients we evaluated absolute 10-year fracture risk using algo­rithmic systems FRAX and QFracture. Statistical data processing was carried out using MS Exel software and IBM SPSS Statistics 20. The sensitivity and specificity of methods were calculated with using of ROC-curves. Results: correlative link between the FRAX and QFracture for evaluation the 10-year risk of fracture was detected. It is established that the risk of vertebral fracture, distal forearm and humerus in patients with type II diabetes is much higher than the risk of fracture in the area of the femoral neck. Indicators of risk of fracture in studied women received with using of FRAX and QFracture exceeded those ones in popu­lations. Based on the ROC-analysis conducted for age groups 50–59, 60–69, and 70–79 years it was found high specificity and sensitivity of the methods. Conclusion: algorithmic system FRAX and QFracture have high diagnostic value, make it possible to calculate the absolute risk of fractures and to decide necessity of antiresorptive therapy. However monitoring of treatment can be made only by means of bone densitometers. Advantage of QFracture is an opportunity of fracture risk assessment in the range from 1 to 10 years.
Сахарный диабет II типа наряду с метаболическими, сосудистыми и неврологическими осложнениями, нарушением функции органов и систем приводит к снижению минеральной плотности костной ткани и, соответственно, повышению риска переломов.Цель: оценить абсолютный риск перелома у пациенток с сахарным диабетом II типа, используя модели алгоритмов FRAX и QFracture, а также провести сравнительный анализ этих моделей.Методы: в исследование включены 96 женщин с сахарным диабетом II типа (средний возраст (63,1 ± 0,8) лет, индекс массы тела (32,3 ± 0,49) кг/м2). По данным анамнеза пациенток оценен абсолютный 10-летний риск перелома с использованием алгоритмизированных систем FRAX и QFracture. Статистическую обработку данных осуществляли с помощью программ MS Exel и IBM SPSS Statistics 20. Чувствительность и специфичность методов рассчитана с использованием ROC-кривых.Результаты: выявлена коррелятивная связь между показателями FRAX и QFracture для оценки 10-летнего риска перелома. Установлено, что риск перелома тел позвонков, дистального отдела костей предплечья и плечевой кости у пациенток с сахарным диабетом II типа значительно выше по сравнению с риском перелома в области шейки бедренной кости. У этих женщин показатели риска перелома, полученные с использованием алгоритмизированных систем FRAX и QFracture, превышали популяционные. На основе ROC-анализа, проведенного для возрастных групп 50-59, 60-69 и 70-79 лет, выявлена высокая специфичность и чувствительность методов.Вывод: алгоритмизированные системы FRAX и QFracture имеют высокую диагностическую ценность, дают возможность рассчитать абсолютный риск переломов и принимать решение о назначении антиостеопорозной терапии. Однако контроль за лечением можно осуществлять только с помощью костных денситометров. Преимуществом QFracture является оценка риска перелома в период от 1 до 10 лет.
Цукровий діабет II типу поряд з метаболічними, судинними та неврологічними ускладненнями, порушенням функції органів і систем призводить до зниження мінеральної щільності кісткової тканини і, відповідно, підвищення ризику переломів.Мета: оцінити абсолютний ризик перелому в пацієнток із цукровим діабетом II типу, використовуючи моделі алгоритмів FRAX і QFracture, а також провести порівняльний аналіз цих моделей.Методи: у дослідження включені 96 жінок із цукровим діабетом II типу (середній вік (63,1 ± 0,8) років, індекс маси тіла (32,3 ± 0,49) кг/м2). За даними анамнезу пацієнток оцінено абсолютний 10-річний ризик перелому з використанням алгоритмізованих систем FRAX і QFracture. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програм MS Exel та IBM SPSS Stаtistics 20. Чутливість і специфічність методів розрахована з використанням ROC-кривих.Результати: виявлено корелятивний зв’язок між показниками FRAX і QFracture для оцінювання 10-річного ризику перелому. Встановлено, що ризик перелому тіл хребців, дистального відділу кісток передпліччя та плечової кістки в пацієнток із цукровим діабетом II типу значно вищий порівняно з ризиком перелому в ділянці шийки стегнової кістки. У цих жінок показники ризику перелому, отримані з використанням алгоритмізованих систем FRAX і QFracture, перевищували популяційні. На підставі ROC-аналізу, проведеного для вікових груп 50–59, 60–69 і 70–79 років, виявлено високу специфічність і чутливість методів.Висновок: алгоритмізовані системи FRAX і QFracture мають високу діагностичну цінність, дають можливість розрахувати абсолютний ризик переломів і приймати рішення щодо призначення антиостеопорозної терапії. Однак контроль за лікуванням можна здійснювати тільки за допомогою кісткових денситометрів. Перевагою QFracture є оцінювання ризику перелому в період від 1 до 10 років.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: