O. SCRIABIN’S SONATAS AS A REPERTORY ACHIEVEMENT OF ODESA PIANISTS

Autor: Shevchenko, Liliia
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»; № 40 (2019); 120-127
Bulletin of KNUKiM. Series in Arts; № 40 (2019); 120-127
Вестник КНУКиИ. Серия «Искусствоведение»; № 40 (2019); 120-127
ISSN: 2410-1176
2616-4183
Popis: У статті проаналізовано творчість О. Скрябіна та вплив салонного мистецтва Одеси кінця ХІХ ст. наформування емоційно-піднесеного сприйняття одеською публікою піаніста і композитора та творення ниммузичних абстракцій промістеральних образів-тем трьох останніх Сонат. Тож, дослідження генія Скрябінабезумовно є актуальним для кращого розуміння його значущості для світової музичної громадськості та йоговпливу на Україну.Метою дослідження є розкриття впливу одеського музично-культурного середовища на творчість О. Скрябіната засвоєння його спадщини в Одесі на прикладі піаністичних внесків та творчого пошуку Містерії, на матеріалізаготовок якої вибудовувалися три останні Сонати творця «Прометея».Методологічною основою виступає інтонаційний підхід стильового порівняльного аналізу та історичного,герменевтичного аналізу музикознавчого методу. Методологічна специфіка зумовлена, насамперед, типоммузикознавчої думки і ступінню інтегрованості творів О. Скрябіна до гуманітарно-культурологічного контекстута загальною спрямованістю музикознавчого аналізу.Висновки. Доведено, що одеська піаністична школа мала суттєвий виток в успіху премʼєри фортепіанногоКонцерту в 1898 р., що заклало пієтет Скрябіна у салонних засадах його піанізму й композицій. У скрябінівськихкомпозиціях екстатична лірика відсторонює театральну змістовну антитетичність на користь монологічноївсеохоплюючої радості Долання драматизму/трагізму буття, втілення якої вирішується опорою на скрябінівськудзвонність. Містична узагальненість дзвонності Скрябіна протистоїть натуралізму купкистів і Рахманінова, алемає спільний з ними виток у православному інструменталізмі церковного дзвоніння, невідривного від абстракціїтанечності.
В статье проанализированы творчество А. Скрябина и влияние салонного искусства Одессы концаXIX в. на формирование радостного принятия одесской публикой пианиста и композитора и создания иммузыкальных абстракций промистеральных образов-тем трех последних Сонат. Поэтому, исследования генияСкрябина, безусловно, является актуальным для лучшего понимания его значимости для мировой музыкальнойобщественности и его влияния на Украину.Целью исследования является раскрытие влияния одесского музыкально-культурной среды на творчествоА. Скрябина и усвоения его наследия в Одессе на примере пианистических взносов и творческого поискаМистерии, на материале заготовок, которой выстраивались три последних Сонаты создателя «Прометея».Методологической основой выступает интонационный подход стилевого сравнительного анализаи исторического, герменевтического анализа музыковедческих метода. Методологическая специфика обусловлена,прежде всего, типом музыковедческой мысли и степенью интегрированности произведений А. Скрябинав гуманитарно-культурологический контекст и общей направленностью музыковедческого анализа.Выводы. Доказано, что одесская пианистическая школа имела существенный виток в успехе премьерыфортепианного Концерта в 1898 г., что заложило пиетет Скрябина в салонных основе его пианизма и композиций.В скрябинских композициях экстатическая лирика отстраняет театральную содержательную антитетичностьв пользу монологической всеобъемлющей радости Преодоление драматизма / трагизма бытия, воплощениекоторой решается опорой на скрябиновскую колокольность. Мистическая обобщенность колокольностиСкрябина противостоит натурализму купкистов и Рахманинова, но имеет общие с ними вытоки в православномИнструментализме церковного звона, неотрывного от абстракции танечности.
The article analyses O. Scriabin’s work and the influence of the Odesa salon art in the late nineteenth century onthe formation of high-emotional perception by the Odesa public of a pianist and composer; and his creation of musicalabstractions of the mystery-oriented images-theme in the last three Sonatas. Therefore, the research of the genius ofScriabin is definitely relevant for a better understanding of his importance for the world musical public and his influenceon Ukraine.The purpose of the research is to reveal the influence of the Odesa musical and cultural environment on the work ofO. Scriabin; and adopt his legacy in Odesa by the example of pianistic part and the creative search for the Mystery, basedon which the last three Sonatas were created by the author of “Prometheus”.The methodology of the research is based on the emotional approach of style comparative analysis, and historical andhermeneutical analysis of the musical method. Start with, the type of musicological thought and the degree of integrationof the O. Scriabin’s works into the humanitarian and cultural context and the general orientation of the musicologicalanalysis determine methodological specificity.Conclusions. It was proved that the Odesa piano school was a part of premiere success of the piano recital in 1898,which gave the piety to Scriabin’s pianism and compositions in the salon art. In Scriabin’s compositions, the ecstaticlyrics discourages theatrical meaningful antithetic in favour of the monologue overall joy. Overcoming drama or tragedyof being, the embodiment of which is based on Scriabin’s sonority. The mystical generalization of Scriabin’s sonority isopposed to the Kupka and Rachmaninoff’s naturalism, but has common origins with the Orthodox instrumentalism ofchurch bells, which is inseparable from the abstraction of dance.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: