Визначення суттєвості впливу модифікування в складі комбінованої технології віброобробки на механічні властивості сплаву АК7
Autor: | Selivorstov, Vadim, Dotsenko, Nataliia, Dotsenko, Yuri, Dotsenko, Vadym |
---|---|
Jazyk: | angličtina |
Rok vydání: | 2018 |
Předmět: |
UDC 621.746.6
технологии виброобработки влияние модифицирования сплав АК7 регрессионный анализ дисперсионный анализ технології віброобробки вплив модифікування регресійний аналіз дисперсійний аналіз vibration treatment technologies modification effect AK7 alloy regression analysis variance analysis УДК 621.746.6 |
Zdroj: | Technology audit and production reserves; Том 2, № 1(46) (2019): Industrial and Technology Systems; 18-20 Technology audit and production reserves; Том 2, № 1(46) (2019): Виробничо-технологічні системи; 18-20 Technology audit and production reserves; Том 2, № 1(46) (2019): Производственно-технологические системы; 18-20 |
ISSN: | 2226-3780 2312-8372 |
Popis: | The object of research is AK7 alloy, which is subjected to the complex action of vibration and modification in the process of producing cylindrical billets by means of casting in a metal mold. One of the most problematic places is the determination of rational modes of influence of technological factors on the alloy, ensuring the satisfaction of a given level of properties in terms of their competitive nature.During the study, the methods of regression analysis were used and identified as promising methods of analysis of variance to improve the accuracy of the findings. In particular, the results of the regression analysis of experimental and industrial research data on the vibration treatment technology with a frequency of 100–150 Hz with an additional input of the ultradisperse modifier into the melt are presented. The results are obtained concerning the confirmation of the hypothesis about the significance of the influence of the modifier on the increase of the mechanical properties of the alloy: НВ, σ0.2, σs, δs, ψ. This is important because attempts to improve the properties of the alloy using the combined technological solutions invariably cause the expenditure of energy and material resources. This ensures the possibility of energy and resource savings in the process. The obtained results show that the use of modification as an additional component of the technological process increases only ψ, but reduces HB and δs. In the vibration frequency range of 100–140 Hz, modification has a positive effect on σ0.2, and an increase in the frequency above this value leads to a deterioration in the result. The opposite effect is observed with respect to δs – with an increase in the vibration frequency of more than 140 Hz, modifying increases this alloy characteristic, in the range of 100–140 Hz, the introduction of a modifier can be considered justified. Thus, it is found that the modification has an ambiguous effect on the properties of the alloy, therefore, in order to select a rational technological regime, a solution to the compromise problem is necessary. This is due to the revealed fact of competing properties. It is proposed to use the methods of analysis of variance to refine the obtained results. Объектом исследования является сплав АК7, который подвергается комплексному действию вибрации и модифицирования в процессе производства цилиндрических заготовок способом литья в кокиль. Одним из самых проблемных мест является определение рациональных режимов воздействия технологических факторов на сплав, обеспечивающих удовлетворение заданного уровня свойств в условиях их конкурирующей природы.В ходе исследования использовались методы регрессионного анализа и определялись как перспективные методы дисперсионного анализа для повышения точности выводов. В частности, приведены результаты регрессионного анализа данных экспериментально-промышленных исследований технологии виброобработки с частотой 100–150 Гц с дополнительным вводом в расплав ультрадисперсного модификатора. Получены результаты, касающиеся подтверждения гипотезы о значимости влияния модификатора на повышение механических свойств сплава: НВ, σ0.2, σs, δs, ψ. Это важно, потому что попытки повысить свойства сплава использованием комбинированных технологических решений неизменно вызывает затраты энергии и материальных ресурсов. Благодаря этому обеспечивается возможность энерго- и ресурсосбережений в технологическом процессе. Полученные результаты показали, что использование модифицирования как дополнительной составляющей технологического процесса повышает только ψ, но уменьшает НВ и σs. В диапазоне частоты вибрации 100–140 Гц модифицирование положительно влияет на σ0.2, повышение же частоты выше этой величины приводит к ухудшению результата. Обратный эффект наблюдается относительно δs – с повышением частоты вибрации более 140 Гц модифицирование повышает эту характиристику сплава, в диапазоне 100–140 Гц введение модификатора можно считать обоснованным. Таким образом, установлено, что модифицирование неоднозначно влияет на свойства сплава, поэтому для выбора рационального технологического режима нужно решение компромиссной задачи. Это связано с выявленным фактом конкурирующих свойств. Предложено для уточнения полученных результатов использовать методы дисперсионного анализа. Об'єктом дослідження є сплав АК7, що піддається комплексній дії вібрації та модифікування в процесі виробництва циліндричних заготовок способом лиття в кокіль. Одним з найбільш проблемних місць є визначення раціональних режимів впливу технологічних факторів на сплав, що забезпечують задоволення заданого рівня властивостей за умов їх конкуруючої природи.В ході дослідження використовувалися методи регресійного аналізу та визначалися за перспективні методи дисперсійного аналізу для підвищення точності висновків. Зокрема, наведено результати регресійного аналізу даних експериментально-промислових досліджень технології віброобробки з частотою 100–150 Гц з додатковим вводом у розплав ультрадисперсного модифікатору. Отримано результати, що стосуються підтвердження гіпотези щодо значущості впливу модифікатора на підвищення механічних властивостей сплаву: НВ, σ0.2, σs, δs, ψ. Це важливо, бо намагання підвищити властивості сплаву використанням комбінованих технологічних рішень незмінно викликає витрати енергії та матеріальних ресурсів. Завдяки цьому забезпечується можливість енерго- та ресурсозаощаджень в технологічному процесі. Отримані результати показали, що використання модифікування як додаткової складової технологічного процесу підвищую лише ψ, але зменшує НВ та σs. В діапазоні частоти вібрації 100–140 Гц модифікування позитивно впливає на σ0.2, підвищення ж частоти вище цієї величини призводить до погіршення результату. Зворотній ефект спостерігається відносно δs – з підвищенням частоти вібрації понад 140 Гц модифікування підвищує цю характиристику сплаву, в діапазоні 100–140 Гц введення модифікатора можна вважати не обгрунтованим. Таким чином, встановлено, що модифікування неоднозначно впливає на властивості сплаву, тому для вибора раціонального технологічного режиму потрібне вирішення компромісної задачі. Це пов'язано з виявленим фактом конкуруючих властивостей. Запропоновано для уточнення отриманих результатів використати методи дисперсійного аналізу. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |