Efficiency of basic treatment of asthma phenotypes in children depending on the time of disease onset

Autor: Ivanova, Lorina, Garas, Mykola, Tomka, Inna, Skulyak, Alla, Donska, Tetiana
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: ScienceRise: Medical Science; № 4 (24) (2018); 3-7
ScienceRise. Medical Science; № 4 (24) (2018); 3-7
ISSN: 2519-478X
2519-4798
Popis: Метою роботи було підвищити ефективність лікування бронхіальної астми шляхом аналізу рівня контролю, динаміки інфламатометричних та спірометричних показників у дітей з фенотипами раннього та пізнього початку захворювання.Матеріали та методи. На базі пульмонологічного відділення КМУ «Обласна дитяча клінічна лікарня» (м. Чернівці) обстежено 97 школярів з фенотипом бронхіальної астми пізнього початку та 59 дітей шкільного віку з фенотипом астми раннього початку. Усі діти отримували еквівалентний тяжкості та контролю об’єм протизапального лікування, що визначається чинними стандартами надання медичної допомоги. Визначення ефективності базисної терапії проводили з використанням АСТ – тесту. Інфламатометрію у дихальних шляхах проводили шляхом визначення рівня монооксиду нітрогену, визначеного в експіраторному конденсаті отримували за методикою Ємченко Н.Л. Лабільність бронхів визначали згідно рекомендацій шляхом оцінки їх реакції на дозоване фізичне навантаження та інгаляцію β2-агоніста короткої дії. Гіперсприйнятливість дихальних шляхів оцінювали за результатами бронхопровокаційної проби з гістаміном шляхом визначення гіперчутливості бронхів до подразника з обчисленням показників порогової концентрації та дози.Результати. Дітям, які хворіють на бронхіальну астму пізнього початку, притаманно повільніше досягнення контролю на тлі базисного протирецидивного лікування. У дітей з фенотипом астми раннього початку клінічні прояви контролю захворювання частіше супроводжувались ознаками зменшення активності запалення бронхів, ніж у пацієнтів з фенотипом захворювання пізнього початку, що відображається на отриманих результатах контролю астми. Базисна терапія суттєво не вплинула на виразність неспецифічної гіперреактивності бронхів до прямих та непрямих провокувальних стимулів.Висновки. Гірші показники досягнення контролю у школярів з фенотипом бронхіальної астми пізнього початку пов’язані, здебільшого, з виразним запаленням та гіперсприйнятливістю бронхів. У дітей шкільного віку з фенотипом бронхіальної астми пізнього початку базисну протизапальну терапію обґрунтовано проводити за деескалаційним принципом з урахуванням досягнення контролю
Целью работы было повысить эффективность лечения бронхиальной астмы путем анализа уровня контроля, динамики инфламматометрических и спирометрических показателей у детей с фенотипами раннего и позднего начала заболевания.Материалы и методы. На базе пульмонологического отделения КМУ «Областная детская клиническая больница» (г. Черновцы) обследовано 97 школьников с фенотипом бронхиальной астмы позднего начала и 59 детей школьного возраста с фенотипом астмы раннего начала. Все дети получали эквивалентный тяжести и контролю объем противовоспалительного лечения, согласно с действующими стандартами оказания медицинской помощи. Определение эффективности базисной терапии проводили с использованием АСТ-теста. Инфламматометрию в дыхательных путях проводили путем определения уровня оксида азота, определенного в экспираторном конденсате по методике Емченко Н.Л. Лабильность бронхов определяли согласно рекомендациямспутем оценки их реакции на дозированную физическую нагрузку и ингаляцию β2-агониста короткого действия. Гипервосприимчивость дыхательных путей оценивали по результатам бронхопровокационной пробы с гистамином путем определения гиперчувствительности бронхов к раздражителю с вычислением показателей пороговой концентрации и дозы.Результаты. Детям, страдающим бронхиальной астмой позднего начала, характерно медленнное достижение контроля на фоне базисного противорецидивного лечения. У детей с фенотипом бронхиальной астмы раннего начала клинические проявления контроля заболевания чаще сопровождались признаками уменьшения активности воспаления бронхов, чем у пациентов с фенотипом заболевания позднего начала, что отражается на полученных результатах контроля астмы. Базовая контролирующих терапия существенно не повлияла на выраженность неспецифической гиперреактивности бронхов к прямым и косвенным провоцирующим стимулам.Выводы. Худшие показатели достижения контроля у школьников с фенотипом бронхиальной астмы позднего начала связаны, в основном, с выразительным воспалением и гипервосприимчивость бронхов. У детей школьного возраста с фенотипом бронхиальной астмы позднего начала базовую противовоспалительную терапию обоснованно проводить с деэскалационной принципу с учетом достижения контроля
The study aimed at improving the effectiveness of asthma treatment by analyzing the level of control, the dynamics of inflammometric and spirometric indices in children with phenotypes of early and late onset of the disease.Materials and methods. On the base of pulmonological department of the Regional Pediatric Hospital (Chernivtsi) 97 school-age children with late onset asthma and 59 school-age children with early onset asthma were examined. All the children received an amount of anti-inflammatory treatment equivalent to severity and control, defined by current standards of care. Determination of the effectiveness of basic therapy was carried out by assessing the control parameters of the disease using the AST test. Bronchial inflammation intensity was determined by the content of metabolites of nitrogen monoxide in the expiratory condensate by Yemchenko N.L. Bronchial lability was assessed by evaluating exersice-induced bronchoconstriction and response to short-acting β2-agonist inhalation. Airway hyperresponsiveness was assessed according to the results of bronchoprovocation testing with histamine by determining bronchial hypersensitivity to stimuli while calculating the provocation concentration (PC20H) and dose (PD20H).Results. Achievement of asthma control after anti-inflammatory treatment was inherently slower in a group of children with late onset asthma. Clinical manifestations of asthma control were accompanied by reduce of bronchial inflammation activity in children with early-onset phenotype than in patients with a late-onset phenotype, which is reflected in the indices of asthma control. Basic control therapy did not significantly affect the expressiveness of the nonspecific bronchial hypersensitivity to direct and indirect provocative stimuli.Conclusion. The worst indices of control achieving in schoolchildren with late- onset asthma phenotypes are associated with pronounced bronchial inflammation and hyperresponsiveness. In school-age children with a late-onset asthma phenotype basic anti-inflammatory therapy is performed reasonably according to the de-escalation principle, taking into account the control achievement
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: