НАЙДЕННЫЕ ДУХОВНЫЕ КОНЦЕРТЫ Д. БОРТНЯНСКОГО В КОНТЕКСТЕ ТРАДИЦИЙ СОЛЬНОГО ВОКАЛЬНОГО ИСПОЛНИТЕЛЬСТВА

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»; № 45 (2021); 124-132
Bulletin of KNUKiM. Series in Arts; No. 45 (2021); 124-132
Вестник КНУКиИ. Серия «Искусствоведение»; № 45 (2021); 124-132
ISSN: 2410-1176
2616-4183
Popis: The purpose of the article is to study and introduce into scientific and public circulation the found sacred concerts of D. Bortniansky in the context of the traditions of solo vocal performance of the Classical period. The research methodology is based on historical, source-based, and analytical approaches. The historical method makes it possible to study the process of D. Bortniansky creation of sacred concerts and identify the reasons for the appearance of solo and ensemble structures in them. The source-based method allows us to outline the ways of the modern search for unknown concerts of the composer. The analytical method provides grounds to study the features of solo and ensemble structures, their genesis, and performing purpose. The scientific novelty of the article is to introduce into scientific circulation the found choral concerts of Dmitry Bortniansky, which were not included in the lifetime edition of the composer’s musical works and were not the object of scientific research. The analysis of the found concerts of D. Bortniansky leads to the conclusion that they clearly show signs that indicate trends of solo vocal performance. They are concentrated in solo and ensemble structures, which form contrasting comparisons with choral tutti. In the analysed concerts, which are an example of two types of concert cycle structure, ensembles of soloists first appear in slow parts: either in the second part, if the cycle begins with a fast tutti, and the sacred concert is festive and solemn, or in the first part (from the very first bars), if the cycle begins with a slow part and the sacred concert is lyrical and dramatic. The peculiarities of the cycle also affect the nature of the melody of solo and ensemble structures, primarily the interpretation of the soprano part. In concerts of the first type, the melody is generalised and more neutral, and the constructions themselves inherit the traits of cantus, while in concerts of the second type, the melody of the soprano solo part is close to the opera, and the presentation — to the duet. Despite the signs of solo vocal performance, in particular opera melody, the solo constructions of the analysed sacred concerts of D. Bortniansky may well be performed not by opera soloists, but by choristers. However, in the performance of soloists, the sound of ensembles will acquire a special depth and expressiveness.
Цель статьи — изучить и ввести в научный и общественный оборот найденные духовные концерты Д. Бортнянского в контексте традиций сольного вокального исполнительства эпохи классицизма. Методы исследования основываются на историческом, источниковедческом и аналитическом подходах. Исторический метод дает возможность исследовать творческий процесс создания Д. Бортнянским духовных концертов и обнаружить причины появления в них сольно- ансамблевых построений. Источниковедческий метод позволяет очертить пути современных поисков неизвестных концертов композитора, аналитический — исследовать особенности сольно-ансамблевых построений, их генезис и исполнительское предназначение. Научная новизна статьи заключается в введении в научный оборот найденных хоровых концертов Дмитрия Бортнянского, не вошедших в прижизненное издание музыкальных сочинений композитора, которые не стали объектом научного исследования. Анализ найденных концертов Д. Бортнянского приводит к выводам о том, что в них ощутимо проявляются признаки, указывающие на тенденции сольного вокального исполнительства. Они сконцентрированы в сольно-ансамблевых построениях, контрастирующих хоровым tutti. В проанализированных концертах, которые являются примером двух типов строения концертного цикла, ансамбли солистов впервые появляются в медленных частях: либо во второй части, если цикл открывается подвижным tutti, а духовный концерт является празднично-торжественным, либо в первой части (с первых тактов), если цикл начинается медленной частью, а духовный концерт является лирико-драматическим. Особенности цикла отображаются и на характере мелодики сольно-ансамблевых построений, прежде всего — на трактовке партии сопрано. В концертах первого типа мелодика является обобщенной и более нейтральной, а сами построения наследуют черты кантовости, в то время как в концертах второго типа мелодика партии сопрано-соло приближена к оперной ариозности, а изложение — к дуэту. Несмотря на признаки сольного вокального исполнительства, прежде всего оперную мелодику, сольные построения анализированных духовных концертов Д. Бортнянского могут петь не оперные солисты, а хористы. Однако в исполнении солистов звучание ансамблей будет намного более глубоким и рельефным.
Мета статті — дослідити та ввести в науковий і суспільний обіг віднайдені духовні концерти Д. Бортнянського в контексті традицій сольного вокального виконавства доби класицизму. Методи дослідження ґрунтуються на історичному, джерелознавчому та аналітичному підходах. Історичний метод дає можливість дослідити творчий процес створення Д. Бортнянським духовних концертів і виявити причини появи в них сольно-ансамблевих побудов. Джерелознавчий метод дозволяє окреслити шляхи сучасних пошуків невідомих концертів композитора. Аналітичний метод надає підстави дослідити особливості сольно-ансамблевих побудов, їхню ґенезу й виконавське призначення. Наукова новизна статті полягає у введенні в науковий обіг віднайдених хорових концертів Дмитра Бортнянського, які не увійшли в прижиттєве видання музичних творів композитора та не були об’єктом наукового дослідження. Аналіз віднайдених концертів Д. Бортнянського дає підстави зробити висновки про те, що в них відчутно проявляються ознаки, які вказують на тенденції сольного вокального виконавства. Вони сконцентровані у сольно-ансамблевих побудовах, які утворюють контрастні зіставлення з хоровими tutti. В аналізованих концертах, які є прикладом двох типів будови концертного циклу, ансамблі солістів вперше виникають у повільних частинах: або в другій частині, якщо цикл починається швидким tutti, а духовний концерт є святково-урочистим, або в першій частині (від найперших тактів), якщо цикл починається повільною частиною, а духовний концерт є лірико-драматичним. Особливості циклу впливають і на характер мелодики сольно-ансамблевих побудов, передусім — на трактування партії сопрано. У концертах першого типу мелодика є узагальненою і більш нейтральною, а самі побудови наслідують ознаки кантовості, тоді як у концертах другого типу мелодика партії сопрано-соло наближається до оперної, а виклад — до дуетного. Незважаючи на ознаки сольного вокального виконавства, зокрема оперну мелодику, сольні побудови аналізованих духовних концертів Д. Бортнянського цілком можуть співати не оперні солісти, а хористи. Однак, у виконанні солістів звучання ансамблів набуде особливої глибини й рельєфності.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: