Response of autonomic nervous system in children with mitral valve prolapse to physical exercises

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2023
Předmět:
митральная регургитация
кардіоінтервалографія
физическая нагрузка
autonomic nervous system
cardiointervalography
heart rate variability
physical activity
варіабельність ритму серця
діти
ехокардіографія
мітральна регургітація
дети
кардиоинтервалография
вегетативная нервная система
эхокардиография
пролапс мітрального клапана
children
пролапс митрального клапана
echocardiography
фізичне навантаження
mitral regurgitation
вариабельность ритма сердца
вегетативна нервова система
mitral valve prolapse
Zdroj: Сучасна педіатрія. Україна; № 3(131) (2023): Сучасна педіатрія. Україна; 46-51
Modern Pediatrics. Ukraine; No. 3(131) (2023): Modern pediatrics. Ukraine; 46-51
Modern Pediatrics. Ukraine; № 3(131) (2023): Modern pediatrics. Ukraine; 46-51
ISSN: 2663-7553
2706-6134
Popis: The problem of cardiovascular diseases diagnosing is topical. The prevalence of mitral valve prolapse (MVP) has been increasing over the past decades, which requires a differentiated study to prevent its complications in children. Purpose - to explore the reaction of the autonomic nervous system to physical exercises in children with MVP, taking into account the mitral regurgitation (MR). Materials and methods. 44 children with MVP were examined and divided into two groups considering MR aged from 13 to 17 years old. The Group 1 consisted from 20 (45.5%) children with MVP without MR, the Group 2 - 24 (54.5%) children with MVP without MR. It were studied the influence of physical activity on the state of vegetative homeostasis in these children. The estimation of autonomic system state and heart rhythm variability parameters, including spectral and frequency analyses were conducted by cardiointervalography. Estimation of these parameters was performed after physical exercises and compared with primary results. Results. Increasing of VLf (Very low frequency) and Lf (Low frequency) data parameters on 32.7% and 65.6% in children with MVP without MR was noted which shows the prevalence of sympathetic part of autonomic nervous system (ANS), while in children with MR - on 40.5% and 85%, respectively, that is 7.8 and 19.5% more than in children without MR. This can be associated with increased sympathicotonia against the background of the MR presence. Among the parameters which describe the parasympathetic part of the ANS, there was an increase in Hf (High frequency) by 67.0% in children without MR, when it appears, this parameter decreases by 9,1% - we observe an increase in relative sympathicotonia. Increase of sympathetic tonus was also noted in Lf/Hf elevation by 3.8% (without MR) and by 28% (with MR). The analysis of heart rate variability (HRV) time parameters expectedly had changes within reducing of SDNN (Standard deviation of the NN (R-R) intervals) by almost half (p
Актуальной проблемой остается диагностика сердечно-сосудистых заболеваний. Распространенность пролапса митрального клапана (ПМК) возрастает в последние десятилетия, что требует его дифференцированного изучения для предотвращения осложнений у детей. Цель - изучить реакцию вегетативной нервной системы (ВНС) на физическую нагрузку у детей с ПМК с учетом митральной регургитации (МР). Материалы и методы. Обследованы 44 ребенка в возрасте от 13 лет до 17 лет с ПМК, разделенные на группы с учетом МР. Первая группа - 20 (45,5%) детей с ПМК и с МР, вторая - 24 (54,5%) ребенка с ПМК без МР. Изучено влияние физической нагрузки на вегетативный гомеостаз у обследованных детей. Показатели, отображающие состояние ВНС и вариабельности ритма сердца (ВРС), оценены с определением спектральных, а также частотных параметров при кардиоинтервалографии. Оценены изменения указанных параметров после нагрузки относительно выходных данных. Результаты. Отмечалось увеличение VLf (Very Low Frequency - диапазон очень низкочастотных колебаний) и Lf (Low frequency - диапазон низкочастотных колебаний) на 32,7% и 65,6% у детей без МР, что свидетельствует об усилении симпатического отдела ВНС. Тогда как у пациентов с МР - на 40,5% и 85%, соответственно, т.е. больше на 7,8% и 19,5%, чем у детей без МР. Это можно связать с усилением симпатикотонии на фоне наличия МР. Среди параметров, описывающих парасимпатический отдел ВНС, отмечалось увеличение Hf (High frequency - диапазон высокочастотных колебаний) на 67% у детей без МР, при ее появлении данный параметр уменьшался на 9,1% - наблюдалось усиление относительной симпатикотонии. Повышение симпатического тонуса также наблюдалось и в приросте Lf/Hf на 3,8% (без МР), а также на 28% (с МР). Анализ временных параметров ВРС ожидаемо показал изменения в виде уменьшения SDNN (Standard deviation of the NN (R-R) intervals - стандартное отклонение интервалов R-R), практически в 2 раза (р
Проблема діагностики серцево-судинних захворювань є актуальною. Поширеність пролапса мітрального клапана (ПМК) зростає за останні десятиріччя, що потребує диференційованого вивчення для попередження його ускладнень у дітей. Мета - вивчити реакцію вегетативної нервової системи на фізичне навантаження в дітей з ПМК з урахуванням мітральної регургітації (МР). Матеріали та методи. Обстежено 44 дитини віком від 13 років до 17 років із ПМК, розподілені на групи з урахуванням МР. Перша група - 20 (45,5%) дітей з ПМК з МР, друга - 24 (54,5%) дитини з ПМК без МР. Вивчено вплив фізичного навантаження на стан вегетативного гомеостазу в таких дітей. Оцінено показники, які відображають стан вегетативної нервової системи (ВНС) і варіабельності ритму серця (ВРС), з визначенням спектральних і частотних параметрів за допомогою кардіоінтервалографії. Оцінено зміни зазначених параметрів після навантаження відносно вихідних даних. Результати. Спостерігалося збільшення VLf (Very Low Frequency - діапазон дуже низькочастотних коливань) та Lf (Low frequency - діапазон низькочастотних коливань) на 32,7% і 65,6% у дітей без МР, що свідчить про посилення симпатичного відділу ВНС, тоді як у дітей із МР - на 40,5% і 85%, відповідно, тобто більше на 7,8% і 19,5%, ніж у дітей без МР. Це можна пов’язати з посиленням симпатикотонії на тлі МР. Серед параметрів, які описують парасимпатичний відділ ВНС, відмічалося збільшення Hf (High frequency - діапазон високочастотних коливань) на 67% у дітей без МР, за її появи такий параметр зменшився на 9,1% - спостерігалося посилення відносної симпатикотонії. Підвищення симпатичного тонусу також відмічалося і в прирості Lf/Hf на 3,8% (без МР) і на 28% (з МР). Аналіз часових параметрів варіабельності ритму серця (ВРС) показав зміни у вигляді зменшення SDNN (Standard deviation of the NN (R-R) intervals - стандартне відхилення інтервалів R-R) майже удвічі (р
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: