КЛИМЕНТ КВІТКА Й КОБЗАРСТВО (ДО 140-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ДОСЛІДНИКА)

Autor: Dutchak, Violetta
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»; № 42 (2020); 11-19
Bulletin of KNUKiM. Series in Arts; No. 42 (2020); 11-19
Вестник КНУКиИ. Серия «Искусствоведение»; № 42 (2020); 11-19
ISSN: 2410-1176
2616-4183
Popis: The purpose of the article is to actualise the role of the outstanding Ukrainian folklorist and ethnographer Klyment Kvitka (1880–1953) in the study of the phenomenon of kobzar tradition and kobzars as a professional and social group; to highlight the achievements of K. Kvitka in the field of kobzar tradition, to evaluate them in terms of culture, art, and music sociology overlap. Among the research principles and methods used in the article, there is historical (chronological), source analysis (historiographic), art, comparative, and analytical. These methods have allowed both to analyse the works on kobzar tradition by K. Kvitka and to evaluate them in modernity terms, compare them with parallel studies on kobzar tradition at the beginning of the twentieth century, moreover, to provide insight into functioning specifics of this phenomenon under changes in its existence environment. The scientific novelty of the research consists in the presentation and analysis of K. Kvitka’s works regarding kobzar tradition as art historical and musical, sociological projects and rethinking the role of the artist in the historiography of kobzar tradition. The article is based on the analysis of K. Kvitka’s works “Professional folk singers and musicians in Ukraine: Program for study the work and life” (1924), “Demand for research of folk music in Ukraine” (1925), “Musical Ethnography in Ukraine in the post-revolutionary years” (1926), “Lirnyks’ living” (1928), etc. Special attention is paid to work “Professional folk singers and musicians in Ukraine: Program for study the work and life”, which is a questionnaire for the fieldwork of a folklorist-ethnographer. Following the questions contained in the study of K. Kvitka, we can make a relevant art and sociological snapshot about the Ukrainian kobzar tradition of the early 20th century. The conclusions of the article actualise the folklore and ethnographic research of K. Kvitka concerning kobzar tradition at the present stage. The significance of K. Kvitka’s works lies in the possibility of their use for new musical and sociological research, evaluation of the sharing conditions of musical folklore and post-folk practices, and analysis of the latest regeneration of kobzar traditions.
Цель статьи – актуализация роли выдающегося украинского фольклориста и этнографа Климента Квитки (1880– 1953) в деле исследования феномена кобзарства и кобзарей как профессионально-социальной группы; выделение достижений К. Квитки в области кобзарства, их оценка сквозь призму пересечения сфер культуры, искусства, музыкальной социологии. Среди принципов и методов исследования, использованых в статье, – исторический (историко-хронологический), источниковедческий (историографический), искусствоведческий, сравнительный, аналитический. Вышеупомянутые методы позволили осуществить не только анализ работ К. Квитки относительно кобзарства, но и их оценку с позиции настоящего, сравнить с параллельными исследованиями кобзарства начала ХХ в., сделать выводы о специфике функционирования этого явления в условиях изменений среды его бытования. Научная новизна исследования заключается в представлении и анализе работ К. Квитки относительно кобзарства как искусствоведческих и музыкально-социологических проектов и переосмыслении роли исследователя в историографии кобзарства. В основе статьи – анализ работ К. Квитки – «Профессиональные народные певцы и музыканты на Украине: Программа для опыта их деятельности и быта» (1924), «Потребности в деле исследования народной музыки на Украине» (1925), «Музыкальная этнография на Украине в послереволюционные годы» (1926), «Быт лирников» (1928) и др. Особое внимание уделено работе «Профессиональные народные певцы и музыканты на Украине: Программа для опыта их деятельности и быта», которая являет собой вопросник для полевой работы фольклориста-этнографа. Именно на основе содержания вопросов, приведенных в исследовании К. Квитки, можно сделать важный искусствоведческий и социологический срез об украинском кобзарстве начала ХХ в. Выводы статьи актуализируют фольклорно-этнографические исследования К. Квитки относительно кобзарства на современном этапе. Значение работ К. Квитки заключается в возможности их использования для новых музыкально-социологических исследований, оценки условий распространения музыкальных фольклорных и постфольклорних произведений, анализа современной реконструкции кобзарских традиций.
Мета статті – актуалізувати роль видатного українського фольклориста й етнографа Климента Квітки (1880–1953) у справі дослідження феномена кобзарства і кобзарів як професійно-соціальної групи; виокремити здобутки К. Квітки на ниві кобзарства, оцінити їх крізь призму перетину сфер культури, мистецтва, музичної соціології. Серед принципів і методів дослідження, що використані у статті, – історичний (історико-хронологічний), джерелознавчий (історіографічний), мистецтвознавчий, порівняльний, аналітичний. Вищезгадані методи дозволили здійснити не лише аналіз праць стосовно кобзарства К. Квітки, але і їх оцінку з позиції сьогодення, порівняти з паралельними дослідженнями кобзарства початку ХХ ст., зробити висновки про специфіку функціонування цього явища в умовах змін середовища його побутування. Наукова новизна дослідження полягає в представленні й аналізі робіт К. Квітки стосовно кобзарства як мистецтвознавчих і музично-соціологічних проєктів та переосмисленні ролі митця в історіографії кобзарства. В основі статті – аналіз робіт К. Квітки – «Професіональні народні співці і музиканти на Україні: Програма для досліду їх діяльності й побуту» (1924), «Потреби у справі дослідження народної музики на Україні» (1925), «Музична етнографія на Україні в післяреволюційні роки» (1926), «Побут лірників» (1928) та ін. Особливої уваги надано роботі «Професіональні народні співці і музиканти на Україні: Програма для досліду їх діяльності й побуту», що становить запитальник для польової роботи фольклориста-етнографа. Саме на основі змісту запитань, наведених у дослідженні К. Квітки, можна зробити важливий мистецтвознавчий і соціологічний зріз про українське кобзарство початку ХХ ст. Висновки статті актуалізують фольклорно-етнографічні дослідження К. Квітки стосовно кобзарства на сучасному етапі. Значення робіт К. Квітки полягають у можливості їх використання для нових музично-соціологічних досліджень, оцінки умов поширення музичних фольклорних і постфольклорних творів, аналізу сучасної реконструкції кобзарських традицій.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: