Основні методологічні засади історії музикології (Про ідентичність наукового напряму)

Autor: Hnatyshyn, Oksana
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Українське музикознавство; Том 45 (2019); 19-30
Ukrainian musicology; Том 45 (2019); 19-30
ISSN: 0130-5298
2520-2510
Popis: Setting problems. The high degree of development of many sciences and the demands of time lead induce generalized reflections on the conglomerate of the gained, history of its origin.Much of the thinking in the field of musicology, like other fields, is gradually becoming the subject of particular attention of specialists. They are interested in the content of the gained, the history of works and their existence.Relevance of the study. It is necessary to justify methodologically the science of musicology history as a separate special direction, to find out the place and significance of historical and musicological research in the problems of development of historical and musicological sciences, to develop the basics of the method of the corresponding two-unified analysis of the subject against the background of known works on the history of musical knowledge.Analysis of recent researches and publications. In past studies researchers have covered the history of the development of music-theoretical systems in the full sense, demonstrated the personal explanation of separate music problems, or propous various synthetic analysis. The following examples of works by G. Riemann, L. Chevalier, Y. Khominskiy, I. Kotlyarevsky, groups of Moscow theorists – authors of a special monograph on this subject.The purpose of this article is special methodological substantiation of science of History of musicology, development of fundamentals of the method of corresponding two-unified analysis of the subject. The subject of proposed work is the basis of the methodology of the history of musicology. Therefore the methodological fundamentals of the History of musicology there are the subject of proposed work.Summary of the research. The fulfillment of these tasks is carried out by preliminary articulation of the essence of this theoretical science as a sphere of study of the sound composition of musical matter, the essence of its elements, the laws of connection between them, the related phenomena and their direct perception, and then by argumentation of identity history of musicology as a science, explanation of the subject and object of its study. The article explains the peculiarities of scientific specification history and musicology as an essential feature of the brunch.Results and their significance. The importance of compensating historical and musicological knowledge for the researcher of the history of musicology is emphasized. The methodological scheme of historical-musicological researches is explained, which boils down to the construction of a one-line process, the content of which creates a number of musicological interpretations of its subject of attention within the relevant direction. The dialogism of the science of musicology history is covered: it is at the same time the history of musicologists and the history of musicology, representing the thinking tradition of Ukrainian intellectuals to promote-have-explore music. We look for its sources in worldviews that are revealed through the ontology of beauty, symbolization of creativity, respect for Wisdom, special natural musicality, which were first manifested in the initial analyzes of song folklore and church singing.
В украинской гуманитарной науке рождается новое направление – история музыковедения. Работающие в этой сфере учёные изучают содержание персональных музыкально-теоретических наработок, а также историю их возникновения и бытия. До сих пор эта тема наиболее полно разработана в нашей монографии «Историческое измерение украинских музыкально-теоретических концепций» (ориг. «Історичний вимір українських музично-історичних концепцій». Львів, 2018. 600 с.). Актуальность предложенного исследования обуславливает необходимость дополнительной углублённой формулировки некоторых составляющих специальной методологии данной отрасли музыкально-теоретического знания, основанной на синтезе исторического и аналитического подходов к музыковедческому наследию (объект исследования). Предмет предложенной работы – основы методологии истории музыковедения.Содержание статьи раскрывает место и значение историко-музыковедческих исследований в кругу проблем развития истории и музыковедения, показывает разработку основ методики соответствующего двуединого анализа предмета на фоне известных работ по истории музыкально-теоретических знаний, объясняет особенность научных спецификаций история и музыковедение как существенную черту направления. Результаты и выводы. В статье указана сфера интересов музыкологии. Раскрыта методологическая схема историко-музыкологических исследований, сводящаяся к построению однолинейного процесса, содержание которого создает продолжительный ряд музыковедческих интерпретаций свои предметов внимания.Выявлен диалогизм науки истории музыковедения: она одновременно является историей учёных-музыковедов и историей музыковедения. Установлена традиция мышления украинских интеллектуалов, проявляющаяся в восприятии-исследовании музыки, и её континуальность. Раскрыта важность компенсирования исторического и музыковедческого познания для исследователя истории музыковедения.
Високий ступінь розвитку багатьох наук і вимоги часу спонукають до узагальнюючих рефлексій над конгломератом напрацьованого, історією його постання. Чимале мисленнєве надбання в галузі музикології, подібно до інших галузей, поступово стає предметом окремої уваги фахівців. Окрім змісту напрацювань цікавою для них є й історія їх виникнення і буття. Звідси потреба методологічно обґрунтувати науку історії музикології як окремий спеціальний напрям, з’ясувати місце і значення історико-музикологічних досліджень в колі проблем розвитку історичної та музикологічної наук, розробити засади методики відповідного двоєдиного аналізу предмету на тлі відомих праць з історії науково-музичних знань. Виконання цих завдань здійснюється шляхом попередньої артикуляції суті даної теоретичної науки як сфери вивчення звукового складу музичної матерії, природи та значення її елементів, законів зв’язку між ними, пов’язаних із ними явищ та їх безпосереднього сприйняття, а далі – арґументації ідентичності історії музикології як науки, пояснення предмета і об’єкта її вивчення. У статті роз’яснюється особливість наукових специфікацій історія та музикологія як сутнісної ознаки галузі. Наголошується на важливості компенсування історичного та музикологічного пізнання для дослідника історії музикології. Пояснюється методологічна схема історико-музикологічних досліджень, що зводиться до конструювання однолінійного процесу, зміст якого творить низка музикологічних тлумачень свого предмета уваги в межах відповідного напряму. Висвітлюється діалогізм науки історії музикології: вона одночасно є історією музикологів та історією музикології, представляючи мисленнєву традицію українських інтелектуалів сприймати-досліджувати музику. Її джерела шукаємо у світоглядних настановах, що розкриваються через онтологію краси, символізацію творчості, повагу до Мудрості, особливу природну музикальність, які найперше проявилися в початкових аналізах пісенного фольклору та церковного співу.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: