ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ ПРО ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ ДОБИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЯК АСПЕКТ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОТИСТОЯННЯ
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2023 |
| Předmět: |
меморіалізація
World War II memorialization колабораціонізм Корюківська трагедія collective historical memory військовий злочин тоталітарний політичний режим Koryukiv tragedy crime against humanity war crime collaborationism totalitarian political regime Друга світова війна Soviet partisan movement радянський партизанський рух колективна історична пам’ять злочин проти людяності |
| Zdroj: | Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства; № 2 (2022): Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства; 77-81 Bulletin of the National Technical University "KhPI". Series: Actual problems of Ukrainian society development; No. 2 (2022): Bulletin of the National Technical University "KhPI". Series: Actual problems of Ukrainian society development; 77-81 |
| ISSN: | 2227-6890 |
| Popis: | The article reveals the peculiarities of Soviet propaganda’s use of the topic of mass executions of the civilian population to form an official model of collective memory of crimes against humanity during the Second World War. In the course of the study, the authors come to the conclusion that the official model of the collective historical memory of the Second World War in the USSR did not foresee responsibility for the ruling regime for crimes against humanity or war crimes. It also made it impossible to criticize the use of the civilian population of Ukraine by the Stalinist regime as an mobilization resource, capable of carrying out combat tasks and receiving enemy fire even without being in the ranks of the armed forces. У статті розкрито особливості використання радянською пропагандою теми масових страт цивільного населення для формування офіційної моделі колективної пам’яті про злочини проти людяності в добу Другої світової війни. В ході дослідження автори приходять до висновку, що офіційна модель колективної історичної пам’яті про Другу світову війну в СРСР не передбачала відповідальності для правлячого режиму за причетність до злочинів проти людяності або військові злочини. Вона також унеможливлювала критику використання сталінським режимом цивільного населення України як невичерпного мобілізаційного ресурсу, здатного виконувати бойові завдання і приймати на себе вогонь ворога навіть не перебуваючи в лавах збройних сил. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|