ПРИОРИТЕТНЫЕ ОСНОВЫ СТРУКТУРНОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Вісник соціально-економічних досліджень; № 1(76) (2021); 33-45
Вестник социально-экономических исследований; № 1(76) (2021); 33-45
Socio-Economic Research Bulletin; No. 1(76) (2021); 33-45
ISSN: 2313-4569
DOI: 10.33987/vsed.1(76).2021
Popis: The article defines the principles of structural regulation of the national economy in the near future in the form of restructuring. The tasks of structural policy actors at the micro-, macro- and meso- levels are considered. According to the results of structural and temporal analysis conducted in the previous works of the author, four target areas are identified: general indicators, sectoral development and development of productive forces, export-import of goods and services, wages and international labor migration. The formed goals are generalized in the form of three dominants of development: focus on economic growth, stabilization of structural, spatial and temporal development, equalization of levels of development. It was noted that in the short term and medium term, Ukraine should benefit from its competitive advantages and, above all, develop industries in which it already has some achievements and can successfully compete in the domestic and global markets. These are primarily agriculture and the processing industry, light andfurniture industries, information technology and the production and sale of weapons. It is proposed to develop and implement targeted comprehensive programs, similar to those implemented for regional structural development of the community in European Union (EU) member states: national programs, namely, «Intellectual Development», «Infrastructure and Environment», support of regions, «Development of knowledge education»; a number of regional programs ‒ support for research, entrepreneurship, activities related to road and railway infrastructure, municipal government, revitalization, health care infrastructure and social services, etc. To implement programs and goals, it is proposed to use the tools of «soft» and «hard» influence.
В статье определены принципы структурного регулирования национальной экономики на ближайшую перспективу в форме реструктуризации. Исследованы задачи субъектов структурной политики на микро-, макро- и мезоуровне. По результатам структурно-темпорального анализа, проведенного в предыдущих работах автора, выделено четыре целевых направления: общие показатели, секторально-отраслевое развитие и развитие производительных сил, экспорт-импорт товаров и услуг, оплата труда и международная трудовая миграция. Сформированные цели обобщенны в виде трех доминант развития: нацеленность на экономический рост, стабилизация структурно-пространственного и временного развития, выравнивание уровней развития. Отмечено, что в ближайшей и среднесрочной перспективе Украина должна воспользоваться конкурентными преимуществами, которые она имеет, и прежде всего, развивать отрасли, в которых уже есть определенные достижения на внутреннем и мировом рынках ‒ сельское хозяйство и перерабатывающая промышленность, легкая и мебельная промышленности, информационные технологии, производство и продажа оружия. Предложено разработать и реализовать целевые комплексные программы, подобные тем, которые внедряют в целях регионального структурного развития, страны – члены ЕС: общегосударственные программы – «Интеллектуальное развитие», «Инфраструктура и окружающая среда», поддержка регионов, «Развитие образования»; ряд региональных программ – поддержка научно-исследовательской деятельности, предпринимательства, деятельности, связанной с дорожной и железнодорожной инфраструктурой, муниципальным управлением, ревитализацией, инфраструктурой здравоохранения, социальными услугами. Для реализации программ и целей предложено применять инструменты «мягкого» и «жесткого» воздействия
У статті визначено засади структурного регулювання національної економіки в найближчій перспективі у формі реструктуризації. Досліджено завдання суб’єктів структурної політики на мікро-, макро- і мезорівнях. За результатами структурно-темпорального аналізу, проведеного у попередніх працях авторки, виділено чотири цільові напрями: загальні показники, секторально-галузевий розвиток і розвиток продуктивних сил, експорт-імпорт товарів і послуг, оплата праці та міжнародна трудова міграція. Сформовані цілі узагальнено у вигляді трьох домінант розвитку: націленість на економічне зростання, стабілізація структурно-просторового та часового розвитку, вирівнювання рівнів розвитку. Означено, що у найближчій та середньостроковій перспективі Україна повинна скористатися власними конкурентними перевагами і розвивати галузі, в яких має здобутки на внутрішньому і світовому ринках: сільське господарство та переробна промисловість, легка і меблева промисловість, інформаційні технології, виробництво і продаж зброї. Запропоновано розробити та реалізувати цільові комплексні програми, подібні до тих, які впроваджують з метою здійснення регіонального структурного розвитку спільноти в країнах – членах Європейського Союзу: загальнодержавні програми – «Інтелектуальний розвиток», «Інфраструктура та навколишнє середовище», підтримка регіонів, «Розвиток освіти знань»; низку регіональних програм – підтримка науково-дослідної діяльності, підприємництва, діяльності, пов’язаної з дорожньою та залізничною інфраструктурою, муніципальним управлінням, ревіталізацією, інфраструктурою охорони здоров’я та соціальними послугами тощо. Для реалізації програм та цілей запропоновано застосовувати інструменти «мʼякого» та «жорсткого» впливу.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: