Формування біометричних показників посівів проса прутоподібного за вирощування на кислих ґрунтах

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Scientific Papers of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet; No. 30 (2022); 61-70
Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків; № 30 (2022); 61-70
ISSN: 2410-1281
Popis: Purpose. To establish the peculiarities of the biometric parameters of switchgrass cultivated on acid soils attributed to the category of marginal land. Methods. Field experiment was carried out at the Uladivka-Liulyntsi Experimental Breeding Station of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet of the National Academy of Agrarian Sciences in the years 2019–2021. Switchgrass variety ‘Morozko’ was grown in the a three-factor field experiment, with the application of lime (25% of the need), MaxiMarin granulated adsorbent (30 kg/ha), potassium humate (Humifield) (50 g/ha) and Antistress AminoStar (1.0 l/ha) to the soil. The adsorbent was applied two weeks before sowing the crop locally in the rows, foliar application of fertilizers was carried out in the budding stage and the second time after two weeks. Results. In the second year of cultivation, the plant density in the tillering stage was from 12 to 21, in the third year from 16 to 23. Since the plants already formed an optically dense crop in the first half of the vegetation season, there was no further increase in the plant density, and in all treatments of the experiment, the number of plants determined in the tillering stage was preserved at the time of harvesting. Application of lime to the soil did not have a significant impact on the formation of this indicator, and the main differences were only compared to the treatments with applying the adsorbent. The height of the plants in the tillering stage in the experiment was approximately at the same level: in 2020, 24–30 cm and 2021, 12–16 cm. A tendency of the increase was noted only in the treatments with adsorbent. Starting from the stage of leaf-tube formation, the influence of the factor of foliar application of fertilizers increased significantly, the effectiveness of which increased against the background of the adsorbent application. In particular, in the treatment with potassium humate, the plants were 5–15 cm taller in both years of the experiment compared to the corresponding controls, and in the case of the combined application of potassium humate with AminoStar Antistress plant height exceeded by 5–25 cm. Soil deoxidation also had a positive effect on plant growth: on average of the treatments without liming, in the leaf-tube formation, the plants were 48–88 cm tall, while with the application of lime 54–115 cm. In 2020, similar patterns of this indicator formation were noted in the following stages of development. On the other hand, in 2021, at the later stages of the crop vegetation, the difference between these experimental treatments decreased, and in the harvesting stage, the plants in the treatments where lime was not applied were even taller by 6 cm. A similar situation was observed in the treatments with the combined application of the adsorbent and foliar application of humates: in the stage of leaf-tube formation, the plant height was significantly higher, but already in the flowering stage it was practically equal to the control treatments, and at the time of harvesting it was somewhat lower. Conclusions. The maximum values of the biometric parameters of switchgrass were obtained mostly in the treatments with the combination of all three investigated agrotechnical measures. At the same time, their formation was more significantly affected by the use of adsorbent and foliar feeding of plants than by liming the soil, the effect of which was mostly tendentious. At the same time, the effectiveness of these technological factors was largely determined by the weather conditions of the growing season, which in turn affected the growth processes of plants and caused certain variations in their biometric parameters over the years of research.
Мета. Установити особливості формування біометричних показників посівів проса прутоподібного за вирощування його на кислих ґрунтах, що належать до категорії маргінальних. Методи. Польові дослідження проводили на Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН упродовж 2019–2021рр. Просо прутоподібне ‘Морозко’ вирощували за схемою трифакторного польового досліду, із застосуванням вапнування ґрунту (25% від потреби), адсорбенту MaxiMarin гранульований (30 кг/га), а також препаратів Гумат калію (Гуміфілд) (50 г/га) та Антистресант АміноСтар (1,0 л/га). Адсорбент вносили за два тижні перед сівбою культури локально в рядки, позакореневе підживлення рослин проводили у фазі кущення та повторно через два тижні. Результати. На другий рік вирощування проса прутоподібного густота рослин у фазі кущення становила від 12 до 21шт./м.п., на третій – від 16 до 23шт./м.п. рядка. Оскільки рослини вже в першій половині вегетації формували оптично щільний посів, тож подальше збільшення їх густоти не відбувалося, і в усіх варіантах досліду на час збирання культури було збережено кількість рослин, визначену у фазі кущення. Вапнування ґрунту не мало суттєвого впливу на формування цього показника, а основні відмінності були лише порівняно з варіантами внесення адсорбенту. Висота рослин у фазі кущення в досліді була приблизно на одному рівні: у 2020р. – 24–30см, у 2021‑му – 12–16см. Деяку тенденцію до її збільшення відзначено лише у варіантах з адсорбентом. Починаючи із фази виходу в трубку, істотно зростав вплив чинника позакореневого підживлення, ефективність якого підвищувалась на фоні застосування адсорбенту. Зокрема, у варіанті з Гуматом калію рослини в обидва роки досліджень порівняно з відповідними контролями були вищими на 5–15см, а в разі комбінованого внесення цього препарату з Антистресантом АміноСтар – на 5–25см. Розкислення ґрунту теж позитивно позначалось на рості рослин: у середньому за варіантами без вапнування у фазі виходу в трубку вони були заввишки 48–88см, тоді як із внесенням вапна – 54–115см. У 2020р. аналогічні закономірності формування показника відзначено і в наступні фази розвитку. Натомість у 2021р. на більш пізніх етапах вегетації культури різниця між цими варіантами досліду зменшувалась, а у фазі збирання навіть вищими на 6см були рослини у варіантах, де вапно не застосовували. Подібна ситуація спостерігалась й у варіантах комбінованого застосування адсорбенту та позакореневого підживлення гуматами: у фазі виходу в трубку показники висоти рослин були значно вищими, однак уже у фазі цвітіння практично зрівнювались із контрольними варіантами, а на час збирання взагалі були дещо нижчими. Висновки. Максимальні параметри біометричних показників рослин проса прутоподібного отримано здебільшого у варіантах поєднання всіх трьох досліджуваних агротехнічних заходів. При цьому істотніше на їх формування впливало застосування адсорбенту та позакореневого підживлення рослин, аніж вапнування ґрунту, вплив якого був переважно тенденційним. Водночас ефективність цих технологічних чинників значною мірою визначалась погодними умовами вегетаційного періоду, що своєю чергою впливало на ростові процеси рослин та зумовлювало певне варіювання їх біометричних показників за роками досліджень.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: