Картографування ландшафтно-екологічних дослідженнь території дендрологічного парку ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

Autor: Opara, Volodymyr Mykolaiovych, Buzina, Iryna Mykolaivna, Khainus, Dmytro Dmytrovych
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University, series "Geology. Geography. Ecology"; No. 50 (2019)
Вестник Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, серия "Геология. География. Экология"; № 50 (2019)
Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, cерія "Геологія. Географія. Екологія"; № 50 (2019)
ISSN: 2410-7360
2411-3913
Popis: Formulation of the problem. This article briefly describes the main problems that arise during landscape and ecological investigation of territories. On the example of V.V.Dokuchayiv KHNAU’s arboretum the comparative and ecological method of estimating the soil conditions for the forest-based effect, i.e. species composition and productivity of indigenous forest vegetation groups is considered. The forest represents a system of vegetation and habitat. From the ecological point of view it is a reflection of the environment, as its forestry effect. The objective is also to justify measures aimed at solving urgent landscape and environmental problems, namely, transformation and pollution of the natural environment, the development of morphodynamic processes.Soils, as the element of the landscape, are an important block of ecosystems whose destruction has a multidimensional value for the stability of the natural environment. Aggregate soil transformation has traditionally been evaluated as progressive. However, scientific analysis suggests that extensive farming, inappropriate chemical fertilization and fetishization of pesticides have led to a significant decline in fertility, and in some cases, its loss due to the development of erosion of natural soil cover on large areas. Such processes stimulate soil microflora to decompose organic contaminants and promote the absorption of harmful substances by the plant.The landscape-ecological approach is currently used in solving many scientific problems: both theoretical and practical.The purpose of the article. The purpose of this work was to study the landscape and ecological structure of the forest massif, to identify the relationship between the components of landscapes on the example of the V.V. Dokuchayiv KHNAU’s arboretum by mapping the territory.Methods. The authors’ own achievements as well as the research results of domestic and foreign investigators made the methodical basis for the article.Results. The content of heavy metals on the territory of the arboretum is investigated, a ranking of factors influencing the distribution of concentrations of pollutants has been carried out and the type of ecological situation is determined by means of mapping methods.Modern and ecological methods of disturbed territories’ restoration with the help of phytotherapeutic technologies, which are much cheaper and safer, are offered. When implementing phytoremediation methods, there is less secondary pollution, physical and granulometric composition of soils does not deteriorate, biological activity does not decrease, and productivity is kept constant. This technology is most convenient for cleaning of moderately polluted soils.Scientific novelty and practical significance. One of the main mechanisms for regulating the ecologization of land resources is the identification, evaluation and implementation of the maximum possible reserves for increasing the efficiency of this process. This is reduction of unproductive losses in the mode of use and conservation of resources and the possibility of using the basic solution as a scientific and technological progress. Digital terrain models are designed for interactive visualization and have an effect of presence on the ground. Such models are used to substantiate measures to optimize land use in order to restore and stabilize the ecological situation, assess the natural recreational potential of the territory, monitor the components of the environment, predict transformation and degradation processes and environmental phenomena development.
В представленной статье кратко освещены основные проблемы, возникающие при проведении ландшафтно-экологических исследований территорий. На примере дендрологического парка ХНАУ им. В.В. Докучаева рассмотрен сравнительно-экологический метод оценки почвенных условий по лесорастительному эффекту, то есть по видовому составу и продуктивности коренных лесных растительных сообществ. Лес выступает как система растительности и среды обитания, а с экологической точки зрения – как отражение среды, как ее лесорастительных эффект. А также для обоснования мероприятий, направленных на решение актуальных ландшафтно-экологических проблем, в частности, трансформации и загрязнения природной среды, развития морфодинамических процессов. Исследовано содержание тяжелых металлов на территории дендропарка, проведено ранжирование факторов, влияющих на распределение концентраций поллютантов и определен тип экологической ситуации с помощью картографических методов. Предложено современные и экологические методы восстановления нарушенных территорий с помощью фиторемедиационных технологий, которые значительно дешевле и безопаснее. При введении методов фиторемедиации происходит меньше вторичных загрязнений, физический и гранулометрический состав почв не ухудшается, биологическая активность не уменьшается, а производительность содержится постоянной. Данная технология наиболее удобна для очистки умеренно загрязненных почв. Почвы, как элемент ландшафта является весомым блоком экосистем, разрушение которых имеет многомерное значение для стабильности природной среды. Агрогенное преобразование почв традиционно оценивалось как прогрессивное. Однако, научный анализ свидетельствует, что экстенсивное земледелие, нерациональное химическое удобрение и фетишизация пестицидов обусловили значительное снижение плодородия, а иногда и потерю, в результате развития эрозии, природного почвенного покрова на больших площадях. Подобные процессы стимулируют почвенную микрофлору к разложению органических загрязнений и способствуют поглощению растением вредных веществ. Ландшафтно-экологический подход сейчас применяют в решении многих научных задач: как теоретических, так и практических.
У представленій статті стисло висвітлено основні проблеми, які виникають під час проведення ландшафтно-екологічних досліджень територій. На прикладі дендрологічного парку ХНАУ ім. В.В. Докучаєва розглянуто порівняльно-екологічний метод оцінки ґрунтових умов за лісорослинним ефектом, тобто за видовим складом і продуктивністю корінних лісових рослинних угруповань. Ліс виступає як система рослинності і середовища проживання, а з екологічної точки зору – як відображення середовища, як її лісорослинний ефект. А також для обґрунтування заходів, спрямованих на вирішення актуальних ландшафтно-екологічних проблем, а саме, трансформації і забруднення природного середовища, розвитку морфодинамічних процесів. Досліджено вміст важких металів на території дендропарку, проведено ранжирування факторів, які впливають на розподіл концентрацій полютантів та визначено тип екологічної ситуації за допомогою картографічних методів. Запропоновано сучасні та екологічні методи відновлення порушених територій за допомогою фіторемедіаційних технологій, які є значно дешевшими та безпечнішим. Під час запровадження методів фіторемедіації відбувається менше вторинних забруднень, фізичний і гранулометричний склад ґрунтів не погіршується, біологічна активність не зменшується, а продуктивність утримується сталою. Дана технологія найбільш зручна для очищення помірно забруднених ґрунтів. Ґрунти, як елемент ландшафту є вагомим блоком екосистем, руйнування яких має багатовимірне значення для стабільності природного середовища. Агрогенне перетворення ґрунтів традиційно оцінювалося як прогресивне. Однак, науковий аналіз свідчить, що екстенсивне землеробство, нераціональне хімічне удобрення й фетишизація пестицидів зумовили значне зниження родючості, а подекуди й втрату, внаслідок розвитку ерозії, природного ґрунтового покриву на великих площах. Подібні процеси стимулюють ґрунтову мікрофлору до розкладання органічних забруднень і сприяють поглинанню рослиною шкідливих речовин. Ландшафтно-екологічний підхід наразі застосовують у вирішенні багатьох наукових завдань: як теоретичних, так і практичних.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: