Несприятливі результати радикальної простатектомії у хворих на локалізований рак передміхурової залози: у фокусі генітоуринарна група післяопераційних ускладнень

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Health of Man; № 3 (2018); 23-28
Здоровье мужчины; № 3 (2018); 23-28
Здоров'я чоловіка; № 3 (2018); 23-28
ISSN: 2307-5090
2412-5547
Popis: The objective: to research the frequency and structure of the complications of the genitourinary group in patients with localized prostate cancer (PC) who were undergone retropubic and endoscopic radical prostatectomy in one clinic.Material and methods. The study included 360 patients, who had been undergone radical prostatectomy (RPE) during 2012–2016 in the clinic of the SI «Institute of Urology of NAMS Ukraine». Group 1 included 99 (27,5%) patients after retropubic radical prostatectomy (RPE), and group 2 – 261 (72,5%) patients after endoscopic radical prostatectomy (ERP).Results. Genitourinary complications were detected in 30 (30,3%) patients in group 1 and in 81 (31,03%) patients in group 2 (p=0,849), and the most frequent of them were leakage of vesico-urethral anastomosis (VUA): at 12 (12,12%) of patients in group 1 and 35 (13,41%) in group 2 (p=0,746). In groups 1 and 2, there were 22 (22,22%) and 62 (23,76%) cases of genitourinary complications complied with the I–II degrees classification of Clavien-Dindo, while 8 (8,08%) and 19 (7,28%) of complications were releted to degrees III–IV respectively. Genitourinary complications of the V degree were not detected in any of the patient groups.Conclusions. The RRP and ERP series show a comparable total number of complications of the genitourinary group with the background of the consistency of the frequency of the occurrence of its components. The recorded genitourinary complications in most cases were according to the I–II degrees of Clavien-Dindo classification. For a more complete description of the negative outcomes of the RPE, further study of other groups of postoperative complications and negative sequelae, is needed.
Цель исследования: изучение частоты и структуры осложнений генитоуринарной группы у больных локализованным раком предстательной железы (РПЖ) при выполнении позадилонной и эндоскопической радикальной простатэктомии в условиях одной клиники.Материалы и методы. В исследование включено 360 больных, которые были прооперированы в объеме радикальной простатэктомии (РПЭ) в течение 2012–2016 гг. В клинике ГУ «Институт урологии НАМН Украины». В группу 1 вошли 99 (27,5%) пациентов, перенесших позадилонную радикальную простатэктомию (ПРПЭ), а в группу 2 – 261 (72,5%) больной после эндоскопической радикальной простатэктомии (ЭРПЭ).Результаты. Генитоуринарные осложнения выявлены у 30 (30,3%) больных в группе 1 и у 81 (31,03%) пациента группы 2 (p=0,849), а наиболее частым из них была негерметичность везико-уретрального анастомоза (ВУА): у 12 (12,12%) пациентов группы 1 и у 35 (13,41%) группы 2 (p=0,746). В обеих группах 22 (22,22%) и 62 (23,76%) случая генитоуринарных осложнений соответствовали I–II степени тяжести по классификации Clavien-Dindo, а к III–IV степени отнесены 8 (8,08%) и 19 (7,28%) соответственно. Генитоуринарных осложнений V степени тяжести ни в одной из групп не зафиксировано.Заключение. Серии ПРПЭ и ЭРПЭ демонстрируют сопоставимое общее количество осложнений генитоуринарной группы на фоне согласованности частоты возникновения ее составляющих. Зафиксированные генитоуринарные осложнения в большинстве своем отвечали I–II степени тяжести по классификации Clavien‑Dindo. Для более полной характеристики неблагоприятных исходов РПЭ требуется дальнейшее изучение других групп послеоперационных осложнений, а также ее отрицательных последствий.
Мета дослідження: вивчення частоти і структури ускладнень генітоуринарної групи у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ) під час виконання позадулонної та ендоскопічної радикальної простатектомії в умовах однієї клініки.Матеріали та методи. У дослідження увійшли 360 хворих, які були прооперовані в об’ємі радикальної простатектомії (РПЕ) протягом 2012–2016 рр. у клініці ДУ «Інститут урології НАМН України». До групи 1 увійшли 99 (27,5%) пацієнтів, які перенесли позадулонну радикальну простатектомію (ПРПЕ), а до групи 2 – 261 (72,5%) хворий після ендоскопічної радикальної простатектомії (ЕРПЕ).Результати. Генітоуринарні ускладнення виявлено у 30 (30,3%) хворих групи 1 та в 81 (31,03%) пацієнта групи 2 (p=0,849), а найбільш частим із них була негерметичність везико-уретрального анастомозу (ВУА): у 12 (12,12%) пацієнтів групи 1 та у 35 (13,41%) осіб групи 2 (p=0,746). В обох групах 22 (22,22%) та 62 (23,76%) випадки генітоуринарних ускладнень відповідали I–II ступеням тяжкості за класифікацією Clavien–Dindo, а до III–IV ступенів віднесено 8 (8,08%) та 19 (7,28%) відповідно. Генітоуринарних ускладнень V ступеня тяжкості у жодній з груп не виявлено.Висновки. Серії ПРПЕ та ЕРПЕ демонструють зіставну загальну кількість ускладнень генітоуринарної групи на тлі узгодженості частоти виникнення її складових. Зафіксовані генітоуринарні ускладнення у своїй більшості відповідали I–II ступеням тяжкості за класифікацією Clavien‑Dindo. Для більш повної характеристики несприятливих результатів РПЕ потрібно подальше вивчення інших груп післяопераційних ускладнень, а також її негативних наслідків.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: