Функциональное состояние гепатобилиарной системы у новорожденных детей с проявлениями гипербилирубинемии при перинатальной патологии
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2021 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Modern Pediatrics. Ukraine; No. 2(114) (2021): Modern pediatrics. Ukraine; 13-20 Современная педиатрия. Украина; № 2(114) (2021): Современная педиатрия. Украина; 13-20 Сучасна педіатрія. Україна; № 2(114) (2021): Сучасна педіатрія. Україна; 13-20 |
| ISSN: | 2663-7553 2706-6134 |
| Popis: | Neonatal jaundice in most cases is a benign condition in the newborn that does not require additional interventions other than observation. However, the manifestations of hyperbilirubinemia under certain conditions may be one of the first clinical signs of disorders of the functional state of the hepatobiliary system (HBS), in which case this process is not considered physiological and requires appropriate clinical observation and additional examination. Contributing factors to the development of HBS dysfunction in newborns may be: concomitant perinatal pathology, isoimmunization, congenital defects in the metabolism of enzymes involved in the transformation and excretion of bilirubin, and so on. Purpose — based on a comprehensive analysis of specific clinical and laboratory indicators to determine the most characteristic pathogenetic syndromes, which are the basis for the formation of disorders of the functional state of the hepatobiliary system in the presence of clinical manifestations of jaundice in newborns. Materials and methods. 164 full-term infants were included in the study. The main study group І (92 children with clinical manifestations of jaundice on the background of perinatal pathology) was divided into 2 subgroups depending on the severity of the newborn in the early neonatal period: IA subgroup (46 pers.) — children with moderate severity and IB subgroup (46 people) — children whose condition was assessed as severe. Group II (comparison group) consisted of 72 healthy full-term newborns. Biochemical studies of serum in newborns were performed using an analyzer «ULTRA» company «Kone» (Finland, reagents of the company) and an apparatus for electrophoresis «PARAGON» company «Bekman» (Austria, reagents of the company) in the biochemical laboratory of the maternity hospital. For reliable analysis of statistical data, the assessment was performed using the software SpssStatistica, 2010; Excel, 2016. Procedures, logic and interpretation of the obtained analysis results were based on the main provisions of medical and biological statistics. The comparison of quantitative indicators with the normal distribution was performed using Student's t-test. Results. Analysis of the functional status of HBS in newborns with hyperbilirubinemia with perinatal pathology showed the following clinical signs of dysfunction: jaundice, hepatosplenomegaly, intestinal dysfunction, manifestations of hypoglycemia, anemic and hemorrhagic syndrome. Disorders of bilirubin metabolism were confirmed by an increase in the blood serum level of bilirubin due to the indirect fraction. Indicators of ALT and AST activity tended to increase considering the severity of perinatal pathology. The value of LDH also correlated with the severity of the condition and was highest in children of the IB subgroup. The activity of ALP tended to increase in children of the IA subgroup, while children of the IB subgroup showed lower activity compared to control. GGT activity in neonates of the observation subgroups showed a tendency to decrease compared with the control. Analysis of the white blood spectrum revealed a decrease in the level of both total protein and albumin levels in children of IA and IB subgroups compared with the control, with more expressed changes observed in newborns with severe perinatal pathology. It was found that the main pathogenetic syndromes and formation of dysfunction of the hepatobiliary system in the presence of clinical signs of hyperbilirubinemia in perinatal pathology are: cytolysis syndrome, cholestasis and protein-synthetic insufficiency, the severity and prevalence of which corresponds to the clinical symptoms and severity of the disease. Conclusions. The main clinical manifestations of disorders of the functional state of the hepatobiliary system in hyperbilirubinemia in perinatal pathology in newborns are: jaundice, hepatosplenomegaly, intestinal dysfunction, in more severe cases — hypoglycemia, anemia and hemorrhagic disorders. In-depth analysis of biochemical parameters of blood in newborns showed that the main syndromes of the pathogenesis of HBS dysfunction are: cytolysis syndrome, which is characterized by increased activity of AST, ALT and LDH; cholestasis syndrome, which is manifested by an increase in blood levels of total bilirubin, cholesterol, increased activity of ALP enzymes, GGT and protein — synthetic deficiency syndrome, which is confirmed by a decrease in total protein, albumin, cholinesterase, urea and glucose. Significant violations of the functional state of the hepatobiliary system in the presence of jaundice in severe perinatal pathology in newborns that were discovered indicate the need for timely diagnosis for appropriate therapeutic correction. The research was carried out according to the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the BSMU LEK for all the participants. Examination of children was conducted with the consent of parents after a preliminary explanation of the purpose, methods and scope of laboratory research methods. No conflict of interest was declared by the authors Неонатальная желтуха в большинстве случаев является доброкачественным состоянием новорожденного ребенка и не требует дополнительных вмешательств, кроме наблюдения. Однако проявления гипербилирубинемии при определенных условиях могут быть одним из первых клинических признаков нарушений функционального состояния гепатобилиарной системы (ГБС), в этом случае данный процесс считается патологическим и требует клинического наблюдения и дополнительного обследования. Способствующими факторами развития дисфункции ГБС у новорожденных могут быть: сопутствующая перинатальная патология, изоиммунизация, врожденные дефекты метаболизма ферментов, участвующих в трансформации и выведении билирубина и др. Цель — на основе комплексного анализа специфических клинико-лабораторных показателей определить наиболее характерные патогенетические синдромы, которые являются основой формирования нарушений функционального состояния гепатобилиарной системы при наличии клинических проявлений неонатальной желтухи. Материалы и методы. В исследование включены 164 доношенных новорожденных. Основная I группа исследования (92 ребенка с клиническими проявлениями желтухи на фоне перинатальной патологии) была разделена на 2 подгруппы в зависимости от тяжести состояния новорожденных в раннем неонатальном периоде: IА подгруппа — 46 детей с состоянием средней тяжести; IБ подгруппа — 46 детей с тяжелым состоянием. Во II группу (контрольную) включены 72 здоровых доношенных новорожденных. Биохимические исследования сыворотки крови у новорожденных выполнено с использованием анализатора «ULTRA» фирмы «Коnе» (Финляндия, реактивы фирмы) и аппарата для электрофореза «PARAGON» фирмы «Bekman» (Австрия, реактивы фирмы) в условиях биохимической лаборатории родовспомогательного заведения. Для достоверного анализа статистических данных проведена оценка с использованием программного обеспечения SpssStatistica 2010; Excel, 2016. Процедуры, логика и интерпретация полученных результатов анализа базировались на основных положениях медицинской и биологической статистики. Сравнение количественных показателей с нормальным распределением проведено с использованием t-критерия Стьюдента. Результаты. Анализ функционального состояния ГБС у новорожденных детей с проявлениями гипербилирубинемии при перинатальной патологии показал, что клиническими признаками дисфункции были: желтуха, гепатоспленомегалия, нарушение функции кишечника, проявления гипогликемии, анемического и геморрагического синдрома. Нарушение обмена билирубина подтверждено повышением уровня общего билирубина сыворотки (ОБС) за счет непрямой фракции. Показатели активности аланинаминотрансферазы (АЛТ) и аспартатаминотрансферазы (АСТ) имели тенденцию к нарастанию с учетом тяжести течения перинатальной патологии. Значение лактатдегидрогеназы (ЛДГ) также коррелировало со степенью тяжести состояния и было самым высоким у детей IБ подгруппы. Активность щелочной фосфатазы (ЩФ) имела тенденцию к повышению у детей IА подгруппы, в то время как у детей IБ подгруппы ее активность была ниже по сравнению с контролем. Активность гамма-глутамилтрансферазы (ГГТ) у новорожденных подгрупп наблюдения показала тенденцию к снижению по сравнению с контролем. Анализ белового спектра крови показал снижение уровня, как общего белка, так и уровня альбумина у детей IА и IБ подгрупп по сравнению с контролем, при этом более выраженные изменения отмечены у новорожденных при тяжелом течении перинатальной патологии. Выявлено, что основными патогенетическими синдромамы формирования дисфункции пищеварительной системы при наличии клинических признаков гипербилирубинемии при перинатальной патологии являются: синдром цитолиза, холестаза и белково-синтетической недостаточности, степень выраженности и преобладание которых соответствует особенностям клинической симптоматики и тяжести течения заболеваний. Выводы. Основными клиническими проявлениями нарушений функционального состояния ГБС при гипербилирубинемии на фоне перинатальной патологии у новорожденных детей являются: желтуха, гепатоспленомегалия, нарушение функции кишечника, в более тяжелых случаях — гипогликемия, анемия и геморрагические расстройства. Углубленный анализ биохимических показателей крови у новорожденных показал, что основными синдромами патогенеза дисфункции ГБС являются: синдром цитолиза, характеризующийся повышением активности ААТ, ААТ и ЛДГ; синдром холестаза, проявляется повышением уровня ОБС крови, холестерина, ростом активности ферментов ЩФ, ГГТ и синдром белково-синтетической недостаточности, подтвержденный снижением уровня общего белка, альбумина, холинэстеразы, мочевины и глюкозы. Выявленные существенные нарушения функционального состояния гепатобилиарной системы при наличии желтухи на фоне тяжелой перинатальной патологии у новорожденных свидетельствуют в пользу необходимости их своевременной диагностики для проведения соответствующей терапевтической коррекции. Исследования выполнены согласно принципам Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен ЛЭК БГМУ для всех участников. Обследование детей проведено по информационному согласию родителей после предварительного объяснения цели, методов и объема лабораторных методов исследования. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов Неонатальна жовтяниця здебільшого є доброякісним станом новонародженої дитини і не потребує додаткових втручань, окрім спостереження. Проте прояви гіпербілірубінемії за певних умов можуть стати однією з перших клінічних ознак порушень функціонального стану гепатобіліарної системи (ГБС), у такому разі цей процес вважається нефізіологічним і потребує відповідного клінічного спостереження та додаткового обстеження. Факторами розвитку дисфункції ГБС у новонароджених можуть бути: супутня перинатальна патологія, ізоімунізація, вроджені дефекти метаболізму ферментів, що беруть участь у трансформації та виведенні білірубіну тощо. Мета — на основі комплексного аналізу специфічних клініко-лабораторних показників визначити найхарактерніші патогенетичні синдроми, які є основою формування порушень функціонального стану ГБС за наявності клінічних проявів жовтяниці в новонародженого. Матеріали та методи. До дослідження залучено 164 доношених немовлят. Основна I група дослідження (92 дитини з клінічними проявами жовтяниці на тлі перинатальної патології) розділена на 2 підгрупи залежно від тяжкості стану новонароджених у ранньому неонатальному періоді: ІА підгрупа — 46 дітей у стані середньої тяжкості; ІБ підгрупа — 46 дітей у тяжкому стані. До II групи (контрольної) залучено 72 здорових доношених новонароджених дітей. Біохімічні дослідження сироватки крові новонароджених виконано з використанням аналізатора «ULTRA» фірми «Коnе» (Фінляндія, реактиви фірми) та апарату для електрофорезу «PARAGON» фірми «Bekman» (Австрія, реактиви фірми) в умовах біохімічної лабораторії родопомічного закладу. Для достовірного аналізу статистичних даних здійснено оцінку з використанням програмного забезпечення Spss Statistica, 2010; Excel, 2016. Процедури, логіка та інтерпретація одержаних результатів аналізу базувалися на основних положеннях медичної та біологічної статистики. Порівняння кількісних показників із нормальним розподілом проведено з використанням t-критерію Стьюдента. Результати. Аналіз функціонального стану ГБС у новонароджених дітей з проявами гіпербілірубінемії при перинатальній патології показав, що клінічними ознаками дисфункції були: жовтяниця, гепатоспленомегалія, порушення функції кишечника, прояви гіпоглікемії, анемічного та геморагічного синдрому. Порушення обміну білірубіну підтверджене підвищенням рівня загального білірубіну сироватки (ЗБС) за рахунок непрямої фракції. Показники активності аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ) мали тенденцію до зростання з урахуванням тяжкості перебігу перинатальної патології. Значення лактатдегідрогенази (ЛДГ) також корелювало зі ступенем тяжкості стану і було найвищим у дітей ІБ підгрупи. Активність лужної фосфатази (ЛФ) мала тенденцію до підвищення в дітей ІА підгрупи, тоді як у дітей ІБ підгрупи її активність була нижчою порівняно з контролем. Активність гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) у новонароджених із підгруп спостереження показала тенденцію до зниження порівняно з контролем. Аналіз білового спектра крові виявив зниження рівня як загального білка, так і рівня альбумінів у дітей ІА та ІБ підгруп порівняно з контролем, при цьому більш виражені зміни відзначалися в новонароджених при тяжкому перебігу перинатальної патології. Виявлено, що основними патогенетичними синдромами формування дисфункції ГБС за наявності клінічних ознак гіпербілірубінемії при перинатальній патології були: синдром цитолізу, холестазу та білково-синтетичної недостатності, ступінь виразності та превалювання яких відповідає особливостям клінічної симптоматики та тяжкості перебігу захворювань. Висновки. Основними клінічними проявами порушень функціонального стану ГБС за наявності клінічних ознак гіпербілірубінемії при перинатальній патології в новонароджених дітей є: жовтяниця, гепатоспленомегалія, порушення функції кишечника, у більш тяжких випадках — гіпоглікемія, анемія та геморагічні розлади. Поглиблений аналіз біохімічних показників крові новонароджених показав, що основними синдромами патогенезу дисфункції ГБС є:синдром цитолізу, який характеризується підвищенням активності АСТ, АЛТ і ЛДГ; синдром холестазу, що проявляється підвищенням рівня ЗБС крові, холестерину, зростанням активності ферментів ЛФ, ГГТ, і синдром білково-синтетичної недостатності, який підтверджується зниженням рівня загального білка, альбуміну, холінестерази, сечовини та глюкози. Виявлені значні порушення функціонального стану ГБС за наявності жовтяниці при тяжкій перинатальній патології в новонароджених свідчать про необхідність їх своєчасної діагностики для проведення відповідної терапевтичної корекції. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено ЛЕК БДМУ для всіх учасників. Обстеження дітей проведено за інформаційною згодою батьків після попереднього пояснення мети, методів та обсягу лабораторних методів дослідження. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|