ANATOMICAL AND FUNCTIONAL PREREQUISITES FOR THE DEVELOPMENT OF ENDOPROSTHESIS INSTABILITY AFTER MONOCANDYLAR KNEE ARTHROPLASTY

Autor: Karpinska, Olena, Khaled Wahbeh, Rami Taleb
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: № 2 (2023); 13-18
ORTHOPAEDICS TRAUMATOLOGY and PROSTHETICS; No. 2 (2023); 13-18
Ортопедія, травматологія та протезування; № 2 (2023); 13-18
ISSN: 2518-1882
0030-5987
Popis: Monocondylar knee arthroplasty allows to restore normal kinematics and function of the knee joint in the case of osteoarthritis limited to the medial or lateral part of the joint. Objective. To identify the patterns and features of secondary anatomical and functional changes in the knee joint after monocandylar arthroplasty depending on the patientʼs gender, weight, etiology of gonarthrosis, the magnitude of the primary joint deformity and bone tissue condition. Methods. The results of the examination of 71 patients (age 37–83 years, follow-up period 3–10 years) were analyzed. In 20 (28.2 %) patients, problems with the arthroplasty joint occurred. joint: increased frontal deformity angle — 8 (40 %), decreased joint mobility — 12 (60 %), pain in the implantation area — 10 (50 %). Results. Preoperative factors that may affect the outcome of monocandylar knee arthroplasty were identified. The main one is reduced bone density, especially localized osteoporosis. In the presence of osteoporotic areas in the area of arthroplasty, the risk of endoprosthesisinstability can reach 100 %. The second important factor is frontal deformities of the knee joint of more than 10°. Other factors, such as obesity, meniscal and crossed ligament injuries, fractures of the femoral and tibial condyles, also affect the development of complications, especially with a simultaneousdecrease in bone mineral density and/or significant frontal deformity of the knee joint. Conclusions. Monocondylar knee arthroplasty is a reliable, costeffective, low-traumatic method of treating gonarthrosis, but subject to clear indications for its implementation. In the long term, patients with osteoporosis, meniscal and ligamentous injuries, fractures of the condyles, and frontal deformities of more than 10° may develop signs of endoprosthesis instability.
Монокондилярне ендопротезування колінного суглоба дає змогу відновити нормальну кінематику та функцію колінного суглоба за умов остеоартрозу, обмеженому медіальним або латеральним відділом суглоба. Мета. Виявити закономірності й особливості розвитку вторинних анатомічних і функціональних змін у колінному суглобі після монокандилярного ендопротезування залежно від статі, ваги пацієнта, етіології гонартрозу, величини первинної деформації суглоба й стану кісткової тканини. Методи. Проаналізовано результати обстеження 71 пацієнта (вік 37‒83 років, термін спостереження 3‒10 років). У 20 (28,2 %) хворих виникли проблеми з ендопротезованим суглобом: збільшення кута фронтальної деформації — 8 (40 %), зменшення рухомості суглоба — 12 (60 %), біль у зоні імплантації — 10 (50 %). Результати. Виявлені передопераційні чинники, які можуть впливати на результат монокандилярного ендопротезування колінного суглоба. Головним серед них є знижена щільність кісткової тканини, особливо локальний остеопороз. За наявності остеопоротичних зон у ділянці ендопротезування ризик виникнення нестабільності імплантата може сягати 100 %. Другий важливий чинник — фронтальні деформації колінного суглоба понад 10°. Інші фактори, такі як ожиріння, травми менісків і схрещених зв’язок, переломи виростків стегнової та великогомілкової кісток також впливають на розвиток ускладнень, особливо за одночасного зниження мінеральної щільності кісток та/або значної фронтальної деформації колінного суглоба. Висновки. Монокондилярне ендопротезування колінного суглоба є надійним, ощадним, малотравматичним методом лікування гонартрозу, але за умов дотримання чітких показань до його виконання. У віддаленому періоді у пацієнтів з остеопорозом, травмамименісків і зв’язок суглоба, переломами виростків та фронтальними деформаціями понад 10° можуть сформуватися ознаки нестабільності ендопротеза.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: