СИМВОЛИКА КАРАВАЦКОГО КРЕСТА В ПРОИЗВЕДЕНИИ «CRUX CHRISTI SALVA NOS»ШИМОНА ГОДЗЕМБЫ-ТРЫТЕКА

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
польская хоровая музыка
творчество Шимона Годзембы-Трытека
creativity of Szymon Godziemba-Trytek
музыкальный хронотоп
музичний хронотоп
Polish choral music
rhetorical figures
sacred symbolism
сакральна символіка
кантата «Crux Christi salva nos» Шимона Годзембы-Трытека
риторические фигуры
творчість Шимона Годземби-Тритека
каравацький хрест
space and time in music
польська хорова музика
кантата «Crux Christi salva nos» Шимона Годземби-Тритека
каравацкий крест
“Crux Christi Salva Nos” by Sz. Godziemba-Trytek
риторичні фігури
сакральная символика
Caravaca Cross
Zdroj: Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine; No. 132 (2021); 139-151
Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського; № 132 (2021); 139-151
ISSN: 2522-4190
2522-4204
DOI: 10.31318/2522-4190.2021.132
Popis: Relevance of the study. The author’s commentary of Szymon Godziemba-Trytek concerns the role of sacred symbol in his work “Crux Christi Salva Nos” for mixed choir, soloists, horns, double basses and percussion (2017). This study for the first time acquaints the Ukrainian audience with the creativity of a modern Polish composer, who fruitfully works in the field of symphonic, chamber, and especially vocal and choral music. Main Objective of the article is to show the author’s way of interpreting sacred symbols in the composition and drama of his work; to reveal the role of a symbol as a tool for integrating a composition into an intercultural context that arises on the basis of musical and extra-musical listening experience. Methodology/How the study was done. The empirical and analytical methods used in the research reflect the two sides of the author’s activity — he is a composer and a scientist. From the Christian symbol of Caravaca Cross that inspired him — to the compositional idea and its implementation in sounds: these are the stages of the creative process described in the article. Results/Findings and Conclusions. The composition of the work «Crux Christi Salva Nos» was determined by two aspects of the European Christian symbol Caravaca Cross — its graphics and the history of its existence in culture. The external feature of the Caravaca Cross is the mnemonic signs applied to its surface, they fix the sequence of prayer lines. The sequence of the placement of these signs forms the architectonics of Godziemba-Trytek’s musical work. The symmetry in the arrangement of the signs corresponds to the symmetry of the music composition. In the history of the existence of Caravaca Cross in European culture, the composer is most attracted by the emergence of various religious cults associated with it. They origins often are in folklore. Reflections on the process of acceptance of theological ideas among the people led the composer to some decisions in the field of drama, performing resources, stylistics. Specially, composer use the text of the Polish traditional Lent Song as the epilogue of his work. This epilogue becomes the quiet climax of the composition. The choir’s location and the way haw it is used in the work are also symbolic: within each subsequent movement, the choir is situated closer to the listener. Stylistic means reflect the idea of giving the dogmas of faith a human dimension.
Актуальность исследования и научная новизна исследования. Авторский комментарий Шимона Годзембы-Трытека касается роли сакральной символики в системе средств выразительности одного из его сочинений — «Кресте Христовый, спаси нас» («Crux Christi salva nos», 2017) для смешанного хора, солистов, валторн, контрабасов и ударных. Публикация впервые знакомит украинскую аудиторию с творчеством современного польського композитора, плодотворно работающего в сфере симфонической, камерной, и особенно вокально-хоровой музыки. Цель статьи — раскрыть авторский способ интерпретации сакральной символики в композиции и драматургии вокально-хорового произведения, роль символа как инструмента интеграции сочинения в межкультурный контекст, возникающий на основе музыкального и внемузыкального слушательского опыта. Эмпирический и аналитический методы, задействованные в исследовании, отражают два аспекта деятельности автора — композитора и ученого. От вдохновившего его христианского символа — к композиционной идее и ее реализации в музыкальной ткани — таковы этапы творческого процесса, описанные в статье. Главные результаты и выводы исследования. Композицию кантаты «Кресте Христовый, спаси нас» обусловили два аспекта европейского христианского символа караваки — графика каравацкого креста и история его бытования в культуре. Внешней особенностью каравацкого креста являются нанесенные на его поверхность мнемонические знаки, фиксирующие последовательность строк молитвы. Порядок размещения этих знаков формирует архитектонику музыкального произведения Ш. Годзембы-Трытека. Симметрия в расположении знаков соответствует симметрии композиции. В истории бытования каравацкого креста в европейской культуре композитора наиболее привлекает возникновение связанных с ним разнообразных религиозных культов, истоки которых нередко лежат в фольклоре. Размышления над процессом ассимиляции теологических идей в народной среде привели композитора к некоторым решениям в области драматургии, исполнительских ресурсов, стилистики. В драматургическом плане важное значение имеет обращение в эпилоге произведения к тексту польской великопостной песни. Эпилог становится тихой кульминацией сочинения. Расположение и использование хора в кантате также символично: с каждой последующей частью хор приближается к слушателю. Стилистическими средствами выражена идея придания догматам веры человеческого измерения
В авторському коментарі сучасного польського композитора Шимона ГодзембиТритека (Szymon Godziemba-Trytek) висвітлено роль сакральної символіки в системі художніх засобів його кантати «Хресте Христовий, спаси нас» («Crux Christi salva nos», 2017). Зазначено, що на композиції твору позначились два аспекти європейського християнського символу караваки: графіка каравацького хреста та історія його функціонування в культурі. Зовнішньою відмінністю караваки є додаткове рамено та виписані по всій поверхні мнемонічні знаки — літери і хрести. Літери означають початок рядків молитви, хрести при читанні молитви замінюються на звернення «Crux Christi salva nos». В архітектоніці твору знаки послідовно розміщені на каравацькому хресті. Закладена в тексті молитви повторність втілена у структурній симетрії композиції: п’ять частин твору розпочинаються хоралом «Crux Christi salva nos», який з кожною новою появою зазнає розвитку. В історії функціонування каравацького хреста композитора цікавить формування релігійних культів, поєднання в них християнської і фольклорної традицій. Осмислення механізму рецепції сакрального символу народним середовищем позначилось на драматургії твору, способі використання виконавських ресурсів, розміщенні їх у просторі. У драматургічному плані важливого значення набуває включення тексту польської великопісної пісні як епілогу твору, його тихої кульмінації. Спосіб розміщення і використання хору у творі підкреслює роль виконавців як співтворців змісту композиції: з кожною наступною частиною хор наближується до слухача. Стилістичними засобами відтворено ідею надання догматам віри людського виміру. В українському музикознавстві композиторська творчість Ш. Годземби-Тритека репрезентується вперше.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: