FORENSIC EFFICIENCY OF THE CYTOLOGICAL METHOD OF CEREBROSPINAL LIQUID RESEARCH IN POST-MORTEM INTERVAL ESTIMATION

Autor: Garazdiuk, M.S., Bachynskyi, V.T., Vladkovska, N.I., Garazdiuk, O.I.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2017
Předmět:
Zdroj: Bukovinian Medical Herald; Том 21, № 3 (83) (2017); 22-28
Буковинский медицинский вестник; Том 21, № 3 (83) (2017); 22-28
Буковинський медичний вісник; Том 21, № 3 (83) (2017); 22-28
ISSN: 1684-7903
2413-0737
Popis: Мета роботи – визначити інтервал та точність встановлення давності настання смерті шляхом узагальнення часової залежнос- ті зміни кількості та морфології клітин цереброспінальної рідини. Матеріал і методи. Об'єктом дослідження були забарвлені пре- парати плівок цереброспінальної рідини та її центрифугату від 30 трупів обох статей (основна група дослідження) із попередньо відомим часом настання смерті, що становив від 1 до 26 год, та 19 здорових добровольців (група порівняння). Зразки цереброспіна- льної рідини (як до центрифугування, так і після) забарвлювали реактивом Самсона та досліджували у камері Горяєва для визна- чення цитозу. Опісля забарвлювали зразки за методом Розіної та досліджували під світловим мікроскопом при збільшенні у 400 ра- зів для виявлення наявних у клітинах морфологічних змін. Результати. Аналіз даних цитологічного дослідження морфологі- чних змін клітин цереброспінальної рідини у різні часові проміжки після настання смерті не виявив стабільних взаємозв’язків між змінами у будові клітин і давністю настання смерті. Хоча спо- стерігається загальна тенденція до збільшення кількості клітин у перші 12-14 год (χ 2 =8,078; df=6; Р=0,132), а надалі даний підраху- нок стає неможливим через значні дегенеративні зміни клітин. Висновок. Класична методика цитологічного вивчення біологічних рідин організму людини не є ефективною для визначення давності настання смерті.
Определение давности наступления смерти является одним из ключевых и до конца не решенных проблемных вопросов судебномедицинской практики. Цель работы – определить интервал и точность определения давности наступления смерти путем обобщения временной зависимости изменения количества и морфологии клеток цереброспинальной жидкости. Материал и методы. Объектом исследования были окрашенные образцы цереброспинальной жидкости и ее центрифугата от 30 трупов обоего пола (основная группа исследования) с предварительно известным временем наступления смерти от 1 до 26 ч, и 19 здоровых добровольцев (группа сравнения). Образцы цереброспинальной жидкости (как до центрифугирования, так и после) окрашивали реактивом Самсона и исследовали в камере Горяева для определения цитоза. Потом образцы окрашивали по методу Розиной и исследовали под световым микроскопом при увеличении в 400 раз для изучения морфологических изменений имеющихся в образцах клеток. Результаты. Анализ данных цитологического исследования морфологических изменений клеток цереброспинальной жидкости в разные временные промежутки после наступления смерти не обнаружил стабильных взаимосвязей между изменениями в строении клеток и давностью наступления смерти. Хотя наблюдается общая тенденция к увеличению количества клеток в первые 12-14 ч (χ2=8,078; df=6; Р=0,132), в дальнейшем данный подсчет становится невозможным из-за значительных дегенеративных изменений клеток. Вывод. Классическая методика цитологического исследования цереброспинальной жидкости человека не является эффективной для определения давности наступления смерти.
Post-mortem interval estimation is one of the outstanding issues of forensic practice. Objective: to estimate interval and accuracy of the post-mortem interval by generalizing the time dependence of the morphology and the number of cerebrospinal fluid cells. Materials and methods. The object of study was stained samples of the cerebrospinal fluid film and its centrifuge from 30 corpses of both sexes (the main study group) with a PMI from 1 to 26 hours and 19 healthy volunteers (a comparison group). Samples of the cerebrospinal fluid (before and after centrifuging) were stained with Samson reagent and investigated in a Goryaev cell counting camera to estimate the cytosis. Subsequently, they were stained by Rosina's method and examined using light microscope to detect morphological changes in cell samples. Results. An analysis of the cytological data on morphological changes in the cells of the cerebrospinal fluid at different time intervals after the death did not reveal stable relationships between changes in cell structure and post-mortem interval. Although there is a general tendency to increase the number of cells in the first 12-14 hours (χ2=8,078; df=6; Р=0,132), further this calculation becomes impossible due to significant degenerative cell changes. Conclusion. The classic method of cytological study of biological fluids of the human body is not effective in post-mortem interval estimation.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: